У Нижньосірогозькій територіальній громаді під загрозою знищення опинилися унікальна степова територія — під Гарбузи, що неподалік села Степне. Б’ють на сполох місцеві активісти. Землі цілинного подового блюдця, якого ніколи не торкався плуг віддали приватним особам під сільськогосподарську обробку. На думку активістів, такі дії протиправні, бо знищують унікальний степ. Натомість на сайті Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області розміщено інформацію, що земельні ділянки здані в оренду на законних підставах.
Під Гарбузи мав всі шанси стати ботанічним заказником загальнодержавного значення
Останнім часом під Гарбузи перебуває в центрі уваги громадських активістів — вчителів та учнів Степненської школи, яких непокоїть майбутнє цієї унікальної ділянки степу. Адже тут зустрічаються рідкісні рослини занесені до Червоної книги України. Зокрема, зберігся ареал Рябчика малого. Цю рослину вважали зниклою з території Херсонської області ще в 1968 році.
Рябчик малий
Кілька років тому, викладачі Степненської школи Oкcaнa Koмapницькa i Нaтaлiя Мocкaлeнкo iнiцiювaли збip пiдпиciв житeлiв ceлa Cтeпнe зa збepeжeння унiкaльнoї дiлянки cтeпу — пoду Гapбузи, дe pocтуть зникаючі тa piдкicнi pocлини.
В квітні 2019 року вoни звepнулиcя з клoпoтaнням дo Дeпapтaмeнту eкoлoгiї тa пpиpoдниx pecуpciв Xepcoнcькoї oблacнoї дepжaвнoї aдмiнicтpaцiї щoдo розгляду питaння пpo cтвopeння нa цiлиннiй дiлянцi cтeпу заказника місцевого значення “Під Гарбузи”.
Херсонська облдержадміністрація підтримала ініціативу зі створення заказника, про що повідомила дирекцію Степненської школи, а також направила лист на кафедру ботаніки Херсонського держуніверситету для забезпечення наукового супроводу в ході підготовки проєкту створення заказника.
Тож всі свої напрацювання: фенологічні дослідження, фото і відео Оксана Комарницька і Наталія Москаленко передали зaвiдувaчу кaфeдpи бoтaнiки Xepcoнcькoгo дepжaвнoгo унiвepcитeту, дoктopу бioлoгiчниx нaук, пpoфecopу Iвaну Мoйciєнку, який інспектував це питання.
Вже 28 червня 2019 року Іван Мойсієнко разом з колегами в рамках експедиції UNCG побували на поду Гарбузи.
Члени експедиції під керівництвом Івана Мойсієнка (другий ліворуч) і вчителі Степненської школи
Про це науковець написав на своїй сторінці у Facebook: “ Відвідали шість подів... Найкраще зберігся під Гарбузи біля села Степне (хоча він також має риси давньої трансформації на частині поду, але свіжих ознак трансформації не має)”.
Члени експедиції обстежили цілинні ділянки степу неподалік Степного і знайшли сім червонокнижних рослин: Тюльпан скіфський, Рябчик малий, Залізняк скіфський, Рястка Фішера, Цибуля Регеля, Пирій подовий і Болевалія сарматська. Тож в наукових висновках вони вказали, що під Гарбузи має всі підстави аби стати ботанічним заказником і бути включеним у мережу Емеральд (Смарагдову мережу України).
В 2020 році в Херсонському державному університеті вийшла друком книга “Перспективні заповідні об’єкти Херсонської області”.
Монографія стала результатом багаторічних досліджень природи та заповідних об’єктів Херсонщини професорів факультету біології, географії та екології Івана Мойсієнка та Олександра Ходосовцева і ще кількох викладачів цього факультету. У книзі вони навели відомості про цінні куточки природи Херсонщини, для збереження яких необхідно здійснити їх заповідання.
Оксана Комарницька і Наталія Москаленко отримали в подарунок від авторів книгу “Перспективні заповідні об’єкти Херсонської області”
Зокрема, запропонували створити ботанічний заказник загальнодержавного значення “Під Гарбузи” на території Нижньосірогозького району (нині Нижньосірогозької громади). Орієнтовною площею 152 га.
На сторінці 53-й читайте про під Гарбузи
Автори книги “Перспективні заповідні об'єкти Херсонської області” вважають, що ця монографія може бути інструментом для захисту мешканцями області свого довкілля: ”Наші висновки, сподіваюся, будуть аргументом проти варварського використання земель там, де мають бути заповідники чи заказники”.
Карта-схема проєктованого ботанічного заказника “Степовий під Гарбузи”
Усі роботи проводять абсолютно законно?
На сьогодні під Гарбузи почали розпахувати. Про це в редакцію повідомили степненські активісти.
Також вони запитали: Чи є законні підстави для проведення цих сільгоспробіт? Хто надав дозвіл на розпаювання унікального цілинного степу?
З відповідним запитом редакція Нижні Сірогози.City звернулася до Нижньосірогозької селищної ради.
Роз’яснення надала начальник відділу комунальної власності та земельних відносин селищної ради Віра Вагерич.
Цитуємо відповідь:
“Нижньосірогозька селищна рада за станом на 1 січня 2021 року не була розпорядником земельних ділянок в кількості 69 штук по 2,0000 га кожна, які розташовані на території колишньої Степненської сільської ради.
Дозволи на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства надавав на той час головний розпорядник земель — Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області https://khersonska.land.gov.ua/.
Скріншот khersonska.land.gov.ua
Дозволи були надані в 2019 році. Всі дозволи були надані саме на фізичних осіб.
В 2020 році Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області видало накази про передачу земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.
Всі накази про затвердження документації та передачу у приватну власність висвітлені на сайті Публічної кадастрової карти України в розділі: “Розпорядження с/г землею”.
На сьогоднішній день власником усіх земельних ділянок, відповідно до інформації Публічної карти України є Товариство з обмеженою відповідальністю “НОВИЙ ЛАН 2020”. Перехід права власності від фізичної до юридичної особи відбувся протягом 2020 року.
Новий власник земельних ділянок, що розміщені на поду Гарбузи, вже активно пахає цілинну землю
На підставі вищезазначеного, Нижньосірогозька селищна рада повідомляє, що жодного відношення не має до передачі 69 земельних ділянок площею по 2,0000 га кожна, що розташовані на території колишньої Степненської сільської ради”.
Орати неможливо зберегти. Де поставити кому?
Нагадаємо, що процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 року Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі”. На території Степненської сільської ради землю передали у власність радгоспу “Степовий”, на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники цього радгоспу.
Але коли степненці ділили землю, в тому числі й територію поду Гарбузи, сільчани одноголосно прийняли рішення не рушити цілинний степ, а використовувати його під пасовище.
По-перше, — це унікальна територія, яка мала б стати заповідною.
По-друге, — Гарбузи — це під, подина, степове блюдце — плоскодонна, замкнута западина майже ідеальної квадратної форми (вище, на карті Держгеокадасту це добре видно). Степненці добре знають, що ця безстічно-подова територія під час весняного танення снігу чи зливових дощів наповнюється водою. До речі, вода на Гарбузах може “стояти” дуже довго, до повного випаровування, адже солончак не дає їй просочуватися в грунт.
Тож навіть за умови застосування сучасних технологій і “пічкання” землі хімікатами, аби отримати хоч який-небудь врожай на солончаку, з водою, що накопичуюється в подовій депресії боротися можливості немає — посіви “викиснуть”.
В середині 90-х років уже була спроба розпахати під Гарбузи. Що й було зроблено на невеликих ділянках в західній та північній частинах. Однак цей експеримент виявився невдалим. Ніякого зиску місцеве агропідприємство з цієї ділянки розпаханої землі не отримало. Тож пахати і сіяти тут припинили, і з того часу на цій частині Гарбузів поступово знову почала відновлюватися степова рослинність.
Риси давньої трансформації на частині поду Гарбузи
Як нині вирішити непросту ситуацію, що склалася навколо унікального цілинного поду Гарбузи невідомо. Адже люди, які на законних підставах оформили право власності на цю землю (вони всі не є мешканцями ні Степного, ні Нижньосірогозької громади), абсолютно нічого не знають про те, які земельні ділянки їм відвели для ведення особистого селянського господарства, як і те, що місцеві жителі вже кілька років намагаються добитися для поду Гарбузи статусу заповідної території.
Що сьогодні з подом Гарбузи?
Юридична особа, яка є власником усіх 69 земельних ділянок, днями провела поверхневу обробки поду Гарбузи — переорали всю територію. Однак глибина оранки була незначна — близько 10 сантиметрів. Тож на поверхні грунту можна побачити цибулини Скіфського тюльпана і Рястки Фішера.
Плугами перевернули пласти цілинної землі і цибулини еферів опинилися на поверхні грунту
А ось бульбоцибулини Рябчика малого знаходяться на глибині 20-25 сантиметрів. І якщо з понеділка на поля зайде більш потужна техніка, яка має повторно переорати подову землю Гарбузів, то ці унікальні рослини назавжди зникнуть з території не лише Сірогозщини, а й Херсонської області.
Р.S. А поки що нагадаємо як виглядає під Гарбузи весною Можливо, це останні фото цілинного степу.
