22 листопада у залі засідань Нижньосірогозької райдержадміністрації зібралися пасічники Сірогозщини і представники органів місцевого самоврядування та державної влади, щоб вийти на діалог заради порятунку бджіл
Ініціював проведення заходу голова Херсонської обласної спілки бджолярів Херсонщини Юрій Лавриненко. Проте на зустріч він не приїхав, причину його відсутності зібранню не повідомили. Тож начальник управління економіки, агропромислового та регіонального розвитку Нижньосірогозької райдержадміністрації Ельвіна Ріжко окреслила основні питання для обговорення.
— Має місце проблема захисту бджіл від пестицидів під час обробітку аграріями своїх угідь. Метою нашого діалогу є розбудова комунікації та співпраці з дотриманням чинних законодавчих актів у цьому напрямку, — зазначила посадовиця.
Також вона додала, що управління проводить просвітницьку роботу з аграріями та населенням району для збереження бджіл. Інформаційні звернення розміщують на дошках оголошень в сільських радах та на сторінках районної газети.
Начальник Нижньосірогозького районного управління Держпродспоживслужби Віктор Тарикін повідомив, що 1 грудня Мінагрополітики, Держпродспоживслужба та громадські організації підписали Меморандум про співпрацю.
— Метою Меморандуму є розбудова торговельної політики України, сприяння міжнародній торгівлі та покращення експортного потенціалу України, зокрема, підвищення конкурентоспроможності товарів на закордонних ринках, — зазначив він.
Провідний фахівець відділу харчових продуктів та ветеринарної медицини управління держпродспоживслужби Павло Дурбасенко розповів, що сьогодні пасічники повинні мати відповідні документи, щоб законно реалізовувати продукцію бджільництва.
— Власнику пасіки необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку. В ньому мають бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.
Також Павло Дурбасенко говорив про взаємодію пасічників та аграріїв, аби уникнути в подальшому непорозумінь. Використання отрутохімікатів для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл і при порушенні правил застосування може викликати їх масове отруєння та загибель. У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну поінформованість бджолярів про час, місце і характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання небезпечних для бджіл препаратів.
Начальник Нижньосірогозького районного управління Держпродспоживслужби Віктор Тарикін, який проінформував про відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва, в той же час наголосив, що встановити факт отруєння бджіл доволі складно, адже окрім аграріїв отрутохімікатами користуються і приватні особи під час протруєння власних садків.
Визначення причини загибелі бджіл потребуватиме чималих коштів, адже такі лабораторні аналізи в районі не роблять, їх потрібно відправляти на область. Усі витрати доведеться покрити пасічникам.
В той же час були претензії і від пасічників. Агровиробники не завжди узгоджують свої дії та не вважають за потрібне інформувати про обробіток посівів бджолярів.
За словами сірогозьких пасічників, керівники великих агроформувань і фермерських господарств у своїй діяльності дотримуються норм законодавства та готові до діалогу і співпраці з бджолярами. Найчастіше проблема виникає з дрібними землекористувачами, які не вважають за потрібне попереджати за 3 дні про проведення протруєння посівів.
Втім, будь-яку проблему завжди можна вирішити, якщо поважати один одного і налагодити нормальну комунікацію.
Голова спілки бджолярів Сірогозщини Олексій Глущенко зауважив, що без бджільництва неможливий збалансований розвиток рослинництва.
— При запиленні бджолами сільськогосподарські культури дають на 40-60% вищі врожаї. До прикладу, європейські аграрії стимулюють запилення бджолами сільськогосподарських культур. Це нормальна практика за якою працюють бджолярі у розвинених країнах. Адже в такому випадку дохід від бджолосім’ї значно вищий, а урожайність окремих культур збільшується до 17 раз, — зазначив голова спілки.
Та як не намагаються пасічники зберегти бджіл, а посадовці попередити та позбутися проблеми отруєння бджіл пестицидами, скільки б зусиль не докладали активісти та громадські організації, прикрі випадки трапляються щорічно.
Пасічники, які брали участь у засіданні «круглого столу» поділилася власним гірким досвідом масової загибелі бджіл внаслідок отруєння пестицидами. Коли мертвих бджіл викидали відрами з вуликів.
Очільник бджолярів Сірогозщини висловив думку, що необхідно більше використовувати альтернативні технології та біопрепарати, щоб запобігти масовій загибелі бджіл.
Підсумовуючи роботу «круглого столу» пасічники зауважили, що обговорювати це проблеме питання потрібно за участі представників агробізнесу та правоохоронців. І внесли пропозицію зібратися найближчим часом знову в ширшому колі.
