Церква та влада рекомендують людям замість пластикових квітів, приносити чи садити на цвинтарі, живі. У переддень поминальних днів на Сірогозщині знову активно обговорюють ставлення до ритуальної пластикової продукції. Хтось за, бо так практичніше. Дехто турбується за екологію, тому несе живі рослини на могили.
Як з’явилася традиція нести на кладовище штучні квіти?
Пластиковими ритуальними квітами почали торгувати в 90-х роках. Насамперед, через практичність, бо це не потребує догляду. Як правило, штучні вироби рік лежать на могилі, потім їх замінюють новим пластиком. Більшість такої атрибутики не вивозять на сміттєзвалище, а спалюють прямо на кладовищах чи лишають біля узбіччя. Це забруднює екологію. Пластикові квіти та вінки розкладаються щонайменше 200 років.
Бути пластику на кладовищі чи ні: рішення за місцевою владою
Останні кілька років в Україні екоактивісти порушують цю проблему на законодавчому рівні. У багатьох містах і селах, рішенням місцевих органів влади заборонили, або обмежили використання ритуального пластику.
Альтернативою йому можуть бути вінки з живих квітів та хвої, газонна трава та живі рослини, висаджені в ґрунт.
Проте в Нижньосірогозькій громаді це питання досі не врегульовано. Офіційних рішень щодо використання штучної атрибутики на кладовищах чи заборони її продажу немає. Та варто зауважити, з кожним роком більшає людей, що самі обирають живі рослини.
Зараз у громаді прибирають кладовища. Комунальні служби та місцеві мешканці очищають територію від пластику.
Звертаємо увагу: опитування анонімне, навіть редакція бачить тільки загальний результат.
