Під час війни кожен українець повинен мати запас харчів, які забезпечать йому життєдіяльність упродовж деякого часу. Адже в умовах бойових дій чи окупації ми не можемо знати, як складеться ситуація з постачанням продуктів чи то в село, чи в місто. Про те, якими харчами слід запастися під час війни, та що саме потрібно поставити і взяти з собою у сховище, розповіла жителька села Степне Нижньосірогозької громади.
Пані Валентина народилася в голодний 1947 рік. Тож не з чужих слів, а з досвіду власної родини знає, як сім’ї, де виховувалося четверо дітей, вдалося вижити у тяжкі та голодні післявоєнні часи. А ще вона добре запам’ятала мамині життєві уроки про те, що завжди по можливості потрібно робити запас їжі та води — “на чорний день”. Адже якщо є що їсти сьогодні, не факт, що така можливість буде через кілька днів.
"Почати робити продуктові запаси — це не якась велика, грандіозна справа. Як радила моя мама, просто почни з малого! Не лінуйся робити заготовки: суши сушку, закручуй консервацію, закладай на зберігання овочі, фрукти, горіхи", — ділиться пані Валентина.
Консервація
Розповіла жінка, що мама радила їй та сестрам додавати кілька товарів до списку покупок щотижня, щоб був запас продуктів, які мають тривалий термін зберігання. Казала, що потрібно купувати крупи, макаронні вироби, консерви, а також сіль, цукор, сірники.
“Ці запаси мама називала “стратегічними”. Здавалося б, що це мізерні зусилля і незначні витрати для сімейного бюджету. Але за форс-мажорних обставин, з такими запасами, ми почувалися більш підготовленими, ніж будь-коли, — каже пані Валентина. — Як виявилося, мамині поради стали у нагоді не лише в скрутні 90-ті роки. Так, після 24 лютого 2022 року, коли у перші тижні війни виникли проблеми з постачанням продуктів харчування у села Сірогозщини, наша родина була підготовлена до “автономного” існування”.
Жінка показує свої “стратегічні” запаси, які вона знову поповнює по можливості. Робить так, як вчила її мама.
В підвалі пані Валентини крім консервації є невеликий запас овочів — трохи картоплі, буряків і моркви.
На кінець травня запас овочів у підвалах мінімальний, але скоро новий врожай
В старій 4-х відерній каструлі складені пакунки з крупами та кілька пакунків з макаронами і вермішеллю. Це продукти багаті на вуглеводи і є надійним джерелом енергії.
Пакунки з крупами пані Валентина тримає у великій каструлі
На полицях лежать пластикові пляшки зі смальцем.
“Сучасні господині використовують смалець переважно під час смаження. А в моєму дитинстві зі смальцем робили популярний “десерт” — намащували окраєць хліба смальцем, а поверх нього — варенням, або просто притрушували цукром”, — ділиться спогадами жінка.
Нині смалець зберігають не в горщиках, а в пластикових пляшках
З поміж “стратегічних” продуктів звісно ж є сало та шкварки! Але сало салом, але як же без класичної тушонки?
Пані Валя вважає, що треба мати в запасі хоча б кілька баночок тушонки, а ще — консервовану квасолю в томаті.
Якщо є тушонка, шкварки і квасоля в томаті — почуття голоду вас не турбуватиме
“Квасоля та горох — це джерело білків і вуглеводів. Такий собі природний енергетик, який додає сил. Страви з квасолею і горохом дуже ситні, і після їх вживання почуття голоду довго не потурбує”, — зауважила жінка.
Ще є універсальні продукти, що швидко допомагають відновити сили, і які легко зберігати. Це сухофрукти, горіхи і насіння соняшника чи гарбуза. Їх степненська господиня зберігає у сухих пластикових бутлях ємністю 5-6 літрів.
Сухофрукти, горіхи і насіння соняшнику підтримують діяльність мозку, серця і судин
“У мене завжди є в запасі сушка з абрикосів, слив і яблук. Проте чимало молодих господинь віддає перевагу магазинним сухофруктам. Купують курагу, чорнослив, фініки, сушені банани”, — каже пані Валя.
А на запитання: “Чому обов'язково потрібно мати в запасі сухофрукти?”
Так відповідає: “В сухофруктах багато калію, а він потрібний для нашого серця. Ми говоримо не тільки про здоров'я та роботу мозку в екстремальних умовах, а й серцево-судинну систему, щоб знову-таки мобілізуватися”.
В запасах степненської господині є кілька баночок маринованих грибів і суто місцевий делікатес — консервовані кавуни!
Є в запасах і делікатеси — мариновані грибочки та консервовані кавуни
“Гриби за калорійністю прирівнюють до м’яса. Це білок майже в чистому вигляді, — зазначає жінка. — А кавуни — це херсонський антидепресант. Як геть поганий настрій — відкрив баночку кавунів — і вже на душі тепленько стало. Бо ця ягода вбирає в себе все наше херсонське сонце”.
Ще один продукт, який пані Валентина вважає “стратегічним” — це сухарі.
Сухарики найліпше зберігати в полотняній торбинці
“Мама завжди мала торбинку з сухарями. Навіть коли їжі було вдосталь, вона сушила хлібчик про запас. Казала, що на сухарях можна довго прожити. Ну, а якщо свіжого хліба на столі вистачало, то сухарики використовували для приготування, приміром, котлет, — додала жінка. — Тож як би там не було — сухарі мають бути в домі завжди! До речі, перший тиждень війни, коли виникли перебої з постачанням хліба і дріжджі не було де купити, сухарі нас добряче підтримали”.
Втім, їжа їжею, а без води — нікуди. В підвалі у пані Валі стоїть кілька пластикових бутлів з водою. До речі, господиня поділилася секретом її зберігання. Так, щоб вода не псувалася вона її очищає кремнієм.
Воду господиня очищує камінцями кремнію
“Отже, як бачите, навіть якщо будемо переховуватися у підвалі, від спраги та від голоду ми не загинемо, — додала жінка. — Головне — добре підготуватись”.
Матеріала створено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу в рамках проєкту “Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах”
Автор Олександр Петрів
