Більше двох місяців Сірогозщина знаходиться в окупації. З перших тижнів в громаді – дефіцит ліків. Аптеки майже порожні. Для того, щоб якось вирішити це питання місцеві почали організовуватись між собою, залучати друзів з інших областей, наймати перевізників, щоб доставити у громади необхідні ліки. Про те, з чим зіткнулися під час замовлення і доставки медикаментів Нижні Сірогози.City розповіла Міла Москаленко.
Кооперуватися і замовляти ліки для громади почали в середині квітня за ініціативою мешканки Нижніх Сірогоз Міли Москаленко. Вона на собі відчула проблему відсутності медикаментів, так як шукала ліки для онкохворої мами.
За цей час їм вдалося двічі замовити доставку ліків.
“Вперше було 50 замовлень, їх вдалося привезти протягом тижня. А вже друге замовлення від 150 осіб їхало до нас майже 3 тижні”, – каже дівчина.
В Запоріжжі всього необхідного не знайшли, тому замовлення робили в Одесі. На той час, в кінеці квітня, в Херсонську область вже нікого не пускали. Тому замовлення відправили Новою поштою до Запоріжжя.
“В Одесі з замовленням мені допомагали мої одеські знайомі – купували, фасували, доставляли на пошту. А в Запоріжжі переправляти до Мелітополя допомагали мої запорізьки друзі”, – каже Міла.
З Запоріжжя до Мелітополя медикаменти мав доставити перевізник. Щоб здешевити доставку, друзі дівчини самі розподіляли медикаменти – деякі витягували з упаковок та фасували пластинками. Так з 10 коробок вийшло 7.
“Шлях з Запоріжжя до Мелітополя, який в мирний час займає менше трьох годин, перевізник долав дві доби”, – розповідає дівчина.
Він проїжджає близько 30 блокпостів, з яких третина військові РФ. За словами Міли, на тих постах перевізники мають платити, щоб проїхати. До того ж, вони й життям своїм ризикують, адже бувають обстріли.
“Я хочу, щоб люди зрозуміли, що ми платимо не тільки за ліки, а ще й за доставку. Цього разу вона обійшлась у майже 7 тисяч гривень. Тому я, відповідно до об’єму замовлення, до суми замовлення додаю 50-100 гривень”, – роз'яснює дівчина.
Мілі важко – доглядає 1-річну доньку та хвору маму, та все одно хоче допомагати людям. Мешканці ж часто обурюються, що замовлення довго немає, що крім ліків треба платити за доставку, але дівчина через це не зупиняється.
“Вже, навіть мама каже: “Кидай!”, а як я можу, коли знаю, що людям потрібна допомога, а я можу допомогти. Нічого, впораюсь”, – впевнена вона.
