В Україні триває повномасштабна війна. І останнім часом з’являються повідомлення та заяви про загрозу використання хімічної зброї проти населення. Крім того, в умовах бойових дій ризики позаштатних ситуацій на підприємствах, що використовують небезпечні хімічні речовини, збільшуються. Нижні Сірогози.City зібрали поради, як захистити себе в разі застосування хімічної зброї.
Як захиститися в разі хімічної атаки
Якщо є протигаз, респіратор і засоби хімічного захисту — чудово. Якщо їх немає, потрібно використовувати народний досвід. Щоб уникнути потрапляння отруйних речовин на шкіру (особливо потрібно берегти слизову оболонку), одягніться так, щоб залишилося якнайменше відкритих ділянок тіла. Підійде щільний закритий одяг, включно з рукавичками та головними уборами. Для захисту очей чудово підійдуть окуляри для плавання та водолазні маски. Органи дихання допоможуть захистити ватно-марлеві пов'язки та протипилові тканинні маски. Але виготовлення цих засобів захисту потребує певного часу та відповідних матеріалів. А як бути, якщо надзвичайна ситуація застала людину несподівано і часу підготуватися до захисту від впливу радіаційних речовин чи небезпечних хімічних речовин немає? Тож треба вчитися використовувати для захисту органів дихання та шкіри те, що “є під рукою”.
Це може бути рушник, шарф, хустка, капелюх, шапка, носовичок тощо. Захисні властивості цих предметів значно підвищаться, якщо їх зволожити водою, а в ідеалі — нейтралізуючими розчинами.
Чим просочити маски в разі хімічної атаки
Засоби респіраторного захисту — просочення для масок — легко приготувати вдома буквально з підручних засобів. Берете пару пластикових пляшок 1 – 2-літрового об'єму. У першій розчиняєте 2 столові ложки соди на кожний літр води. У другій у тій самій пропорції розмішуєте лимонну кислоту. Обов'язково підпишіть пляшки великими друкованими літерами “ХЛОР” і “АМІАК” та намалюйте стрілки “ВГОРУ” та “ВНИЗ”. У позаштатній ситуації вони підкажуть, де який розчин і куди бігти.
У разі атаки хлоровмісною отруйною речовиною якнайшвидше просочуйте ватно-марлеву пов'язку розчином із першої пляшки (або будь-яку натуральну тканину: махровий шарф, бязеву наволочку тощо) і підіймаєтеся максимально високо. Якщо відчули запах нашатирю, відповідно, використовуєте просочення з другої пляшки та спускаєтеся максимально вниз.
Класифікація засобів захисту за зонами
У разі використання небезпечних хімічних речовин слід подбати про захист усього людського тіла від випадкового хімічного впливу.
Класифікація засобів захисту відбувається за зонами, для яких вони створюються. Зокрема, існує захист для:
- рук,
- ніг,
- голови,
- обличчя та органів зору,
- органів слуху,
- шкіри.
Від впливу хімзброї захищаємося тим, що “є під рукою”
В разі хімічної атаки чи використання хімічної зброї органи дихання можна захистити звичайним шарфом.
Комусь це може здатися дивним, однак для захисту органів дихання також чудово підійдуть чашечки бюстгальтера. Цей елемент жіночого одягу запатентований і виготовлений зі спеціального підібраного фільтрувального матеріалу. Тож у разі загрози хімічної атаки для захисту органів дихання можна використати звичайний бюстгальтер.
Для збільшення захисних властивостей індивідуальних засобів захисту бажано мати напоготові пластикову місткість, завчасно наповнену нейтралізувальною речовиною. Найкращий варіант — невеличкий розпилювач рідини.
Сьогодні в побуті використовуються безліч таких пристроїв. Використання розпилювача дає можливість періодично зволожувати захисну тканину не знімаючи її з обличчя, що є дуже важливим під час перебування в зоні дії небезпечних хімічних речовин.
Після виходу з зони забруднення небезпечними хімічними речовинами розпилювач стане до нагоди при проведенні спеціальної обробки (нейтралізації, деконтамінації).
Для захисту очей від впливу небезпечних хімічних речовин можна використати маску чи окуляри для плавання, шапочку для душу, поліетиленовий пакет тощо. Фото 4
Лижні окуляри, окуляри для захисту очей від травмування під час роботи з металорізним інструментом без додаткової підготовки для цієї мети не підходять, бо в них є вентиляційні отвори. Але і такі окуляри можна пристосувати для захисту від небезпечних хімічних речовин, якщо закрити ці отвори скотчем, пластиром, жувальною гумкою, зубочистками, загостреними сірниками тощо.
Тепер щодо захисного одягу. Безумовно, можна, як радять деякі підручники, робити його зі звичайного одягу, просочивши його мильноолійною емульсією (на 2 л гарячої води 250-300 г господарського мила та 0,5 г мінеральної або рослинної олії). Водночас в навколишній нас світі широко використовуються полімерні матеріали, які можна пристосувати для захисту від небезпечних хімічних речовин.
Так найпростіший капюшон для захисту голови від небезпечних хімічних речовин можна зробити, наприклад, з поліетиленового пакета, якщо розрізати для цього одну з його сторін. У комплекті з захисною маскою та окулярами для плавання цей пакет доволі надійно захистить людину від небезпечних речовин.
Для захисту кистей рук крім звичайних рукавичок (краще шкіряних чи брезентових) підійдуть гумові, поліетиленові (вони є в кожному великому універсамі) рукавички, поліетиленові пакети відповідного розміру тощо.
Достатньо ефективним засобом для захисту від небезпечних хімічних речовин є поліетиленовий водозахисний рибацький плащ (так званий дощовик). Але його треба трошки доопрацювати.
По-перше, зробити з достатньо великого пакета захисний фартух, по-друге, ущільнити рукава, поли плаща за допомогою мотузок, затискачів, скотчу, ізоляційної стрічки, банківських гумок тощо.
В залежності від ситуації та наявності часу на підготовку індивідуальних засобів захисту, плащ можна використати як у звичайному вигляді, так і у вигляді комбінезона. У другому варіанті використовуються мотузки (гумки) відповідного розміру.
Пластикові пакети, які одягнуто на взуття, бажано обгорнути мішковиною чи іншою захисною тканиною. Безумовно, якщо під рукою є шматок марлі чи бавовни відповідного розміру, з нього краще зробити ватно-марлеву пов'язку чи протипилову тканинну маску, яку надалі можна використовувати в якості протигаза (респіратора) вологого типу (так було за часів Першої світової війни).
А як бути, коли тканини великого розміру немає? У цьому випадку можна зробити найпростіший фільтрувальний устрій, використовуючи пластикові пляшки, упаковування для харчових продуктів, одноразовий посуд тощо.
Наводимо зразок такого респіратора, який зроблено з місткості для сметани (по своїй формі та розміру ця посудина один до одного нагадує дихальну маску, яка використовується на сучасних пасажирських літаках). В якості наповнювача такої маски можна взяти носовичок, медичний бинт, шкарпетки (безумовно, бажано чисті) та ін.
В ідеалі при користуванні таким індивідуальними засобами захисту вдих треба робити через респіратор, а видихати — через ніс. Якщо для користувача це проблематично, ніс можна закрити защіпкою, ватою, м'яким папером тощо. Такий варіант респіратора — найпростіший захисний устрій від чадного газу в разі виникнення в приміщенні пожежі. Перш ніж скористатися ним, наповнювач місткості треба зволожити водою.
Аналогічно можна зробити індивідуальні засоби захисту з пластикових пляшок. Враховуючи на безліч форм і розмірів цієї тари, в цьому випадку є де розгорнутися творчій фантазії. Наявність на пляшці фланця дає можливість користуватися таким індивідуальні засоби захисту, утримуючи його зубами.
У 2012 році під час протестних подій в Туреччині для захисту від сльозогінного газу мітингувальники використовували саморобні протигази, зроблені з пластикових пляшок великого розміру. В якості нейтралізатора вони використовували оцет. Судячи з повідомлень ЗМІ, цей індивідуальний засіб захисту певною мірою захищав органи дихання та очі людей від поліцейських (сльозогінний) газів.
Доопрацювавши турецький варіант індивідуального засобу захисту можна зробити саморобний протигаз вологого типу зі змінним фільтром. Маючи декілька таких заздалегідь підготовлених фільтрів, можна певний час захистити себе від впливу небезпечних хімічних речовин.
Найпростіші засоби захисту шкіри: звичайний одяг (білизна, спортивні костюми, комбінезони тощо), просочені мильно-масляною емульсією (2,5 л на комплект), а також плащі, пальта, накидки, ватяні куртки. Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, калоші, шкіряне взуття.
Безумовно, жоден з наведених зразків індивідуальних засобів захисту не замінить засоби захисту які виробляються промисловістю, відповідають вимогам ДСТУ, пройшли відповідні випробування. Але враховуючи на сумну статистику, яку наведено на початку цього матеріалу, використання індивідуальних засобів захисту на сьогодні є найбільш реальним засобом захистити населення від наявних небезпек.
*****
Матеріал створено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу в рамках проєкту “Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах”
