"П'ять днів у дорозі, але свобода того варта". Так, кажуть жителі Херсонщини, які попри складнощі, виїхали з окупованого регіону та нині перебувають у відносній безпеці. Нижні Сірогози.City зібрали кілька історій успішної евакуації.
"У "сірій" зоні треба їхати дуже уважно, бо там міни"
Перша історія про виїзд родини з Херсона двома власними автівками. Їх шлях на підконтрольну Україні територію тривав чотири доби.
"Із Херсона ми виїхали 11 липня о 5:40 ранку, о 10:30 були в черзі з боку Дніпрорудного, під номером 181-182. Простояли до 19:00, але того дня не випустили нікого. Тож ми поїхали на ночівлю в Скельки. Нас - 5 дорослих та 3 дітей прихистила жінка Віра.
Наступного дня, 12 липня, ми були в колоні 167-168. О 18:00 почали випускати, випустили 80 автівок і все. Ми знову поїхали на ночівлю в Скельки.
Третього дня просто перед нами зачинили проїзд. Тож виїхали ми на четвертий день, о 12:00 ми були на останньому російському блокпості. Там нас протримали до 17:00. Окрім документів, нічого не перевіряли, по речах не лазили.
Виїжджайте, не бійтеся. У всіх вийде".
"Росіяни не чіпають, "бикують" чеченці та дагестанці"
Друга історія про жінку, яка виїжджала з Херсона на Запоріжжя автобусом разом з іншими людьми. Їм пощастило, що водій виявився досвідченим, тож на початку блокпости вони минали досить швидко.
"Ми виїхали 15 липня, проїхали багато блокпостів. Загалом росіяни не чіпають, дагестанці та чеченці іноді "бикують", уявляють себе господарями. Дорогою дуже часто зустрічаються розбиті залишки техніки, машин, які вигоріли вщент.
До Василівки доїхали ми нормально, але було дуже жарко. Там продавали морозиво і кукурудзу. Туалет за забором, перед ним викопана яма, яку в змозі здолати лише молоді та здорові люди. Є заміновані ділянки, так що під ноги треба уважно дивитися.
На більшості блокпостів перевіряли лише документи, а на фінальному - заглядали у кожен багажник.
А от щодо руху в "сірій" зоні в мене велике прохання до водіїв на власному транспорті. Деякі з них спочатку нас випереджали на легких ділянках дороги, а на складних, де можуть бути міни, зупинялися й пропускали вперед. І це гальмує загальний рух.
У Запоріжжі, в хабі для переселенців в "Епіцентрі" волонтери допомагають усім: їжа, вода, ночівля, документи, виплати, допомога та все інше".
Відсутній зв'язок, а черга в бік Запорізької області рухається дуже повільно
Останні дні рух на виїзд на підконтрольну територію України йде дуже повільно. Крім того, люди скаржаться на відсутність мобільного зв'язку та шукають родичів, які виїхали кілька днів тому.
"Ми п'ять ночей на Мелітопольському напрямку провели в автівці з 16 числа. Сподіваємося, що сьогодні випустять...", - допис датований ранком 21 липня.
"Зв'язок на Дніпрорудному напрямку відсутній, крім російських сім-карт. Зв'язок з'являється лише на першому українському блокпості, головне, щоб був поповнений рахунок" - попереджають ті, хто вже виїхав.
"На ранок 21 липня з боку Дніпрорудного стоїть 360+ автівок. Рух колони почався о 6:30. На 8:00 випустили 40 машин, усі зараз стоять на останньому блокпості перед "сірою" зоною", - пишуть в пабліках.
"Телефонували рідні, випустили їх в "сіру" зону. Хто був в першій десятці зі сторони Мелітополя. Їх вчора перевірили, але не випустили", - зазначають інші.
"Мама доїхала на автобусі. Вже в Запоріжжі. Усім добре дістатися", - діляться радістю треті.
