Давно відомий факт, і це не секрет, що чимало населених пунктів на правобережжі Херсонської області не газифіковані. Тож більшість приватних будинків і квартир опалюються дровами, вугіллям, або біопаливом — пелетами чи брикетами. Яка ситуація нині із забезпеченням вугілля на тимчасово окупованих територіях дізнавалися Нижні Сірогози.City

Ситуація і ціни на вугілля до окупації

Навіть ті, хто в довоєнний час в населених пунктах правобережної частини Херсонщини опалював своє житло за рахунок електроенергії в умовах війни вирішили скористатися більш надійним варіантом — обігрівати приміщення дровами і вугіллям.

Та ціни на тверде паливо доволі кусючі. Приміром до війни, восени 2021 року два вугільні склади, що на території Нижніх Сірогоз та паливний склад у селищі Сірогози пропонували придбати сортове вугілля за такими цінами:

Горючка ДГ — 3500 грн/тонна, 3600 грн/тонна,

Насіння АС — 4800 грн/тонна, 5400 грн/тонна,

Горіх АМ — 5100 грн/тонна, 5500 грн/тонна, 6100 грн/тонна.

Доставка пелетів у Нижні Сірогози. Фото з архіву Нижні Сірогози.CityДоставка пелетів у Нижні Сірогози. Фото з архіву Нижні Сірогози.City

Також в асортименті були паливні брикети (з деревини) і пелети (з лушпиння соняшнику, або з лушпиння соняшнику з різними добавками, приміром з сосновою тирсою чи вугільним пилом). До речі, такі пелети виготовляли кілька агротовариств, фермерських господарств і приватних сільгосппідприємств на Сірогозщині. Одні — лише для власних потреб, інші — пропонували своїм пайщикам і на продаж.

Пелети (в залежності від складу) — 2000 5000 грн/тонна.

Паливні брикети РУФ (з деревини) — 5000 5500 грн/тонна.

Пусті паливні майданчики. Ажіотажний попит. Захмарні ціни

В умовах окупації, ще навесні 2022 року, майданчики з продажу твердого палива на території Нижньосірогозької громади спорожніли. Це стало причиною паніки для чималої кількості мешканців громади. Адже зазвичай, через високі ціни люди могли дозволити собі придбати максимум одну чи дві тони вугілля на опалювальний сезон. Проте більшість жителів Сірогозщини з настанням холодів купували вугілля помісячно по 200 – 400 кг. Тож, як такого, запасу вугілля на новий опалювальний сезон у людей не було.

Та вже в умовах окупації, з початку серпня, в соціальних мережах почали з’являтися оголошення про продаж вугілля. Придбати його можна було і за гривні, і за рублі. Пропонували також доставку по населеним пунктам громади, але за транспортні послуги просили розраховуватися гривнями. За кожні 10 кілометрів потрібно було викласти 250 грн.

В продажу було вугілля лише на одному з двох вугільних майданчиків у Нижніх Сірогозах. Продавали “насіння” і “горіх”. Дещо пізніше завезли “горючку”. Ціни на тверде паливо змінювалися мало не щодня. У серпні вони стартували від 7 до 10 тисяч рублів за тонну, а вже у грудні піднялася до 8 – 13 тисяч рублів за тонну.

В СРСР разом з окупантами за вугіллям

Після “проведення” фейкового “референдуму” окупаційна влада почала збирати відомості про забезпечення населення твердим паливом. Будинки і квартири обходити “соціальні працівники”, які записували паспортні відомості про тих, хто проживає в цих помешканнях. Особливу увагу звертали на прописку, а також розпитували як люди забезпечені вугіллям і дровами. До середини жовтня ці подвірно-поквартирні обходи завершили. Сказали, що “адміністрація” формує списки для видачі “комунального” вугілля, так як це було за радянської влади. Обіцяно було на одне домогосподарство виділити до 2-х тонн вугілля.

Потім повідомили, що комісія “територіального управління” максимально об’єктивно розглядає заяви громадян і встановлює черговість в залежності від соціальної категорії. Насамперед, анонсували, що вугіллям забезпечать ветеранів Великої Вітчизняної війни, людей з інвалідністю, одинокопроживаючих громадян, багатодітні родини, а вже потім черга дійде і до пенсіонерів.

Однак ветеранів Великої Вітчизняної війни вже в жодній з громад правобережної Херсонщини немає, вони за віком давно пішли з життя. Та й учасникам бойових дій, яких залишилося по одному чи по троє осіб в громадах, вже далеко за 90 років.

Та попри анонси “комунальне вугілля” на Сірогозщині ще ніхто не видає.

Аналогічні процедури провели і в сусідніх з Нижньосірогозькою громадах. Навіть почали видавати “комунальне” вугілля. От тільки судячи з інформації тих же окупаційних адміністрацій норми видачі “комунального” вугілля із заявленою кількістю не співпадає.

Наприклад на офіційних сторінках так званих адміністрацій Херсонської області і Генічеського району на 17 населених пунктів Генічеської громади: Червоне, Рівне, Павлівка, Петрівка, Олексіївка, Риково, Сокологірне, Щасливцеве, Стрілкове, Стокопані, Азовське, Новогригорівку, Плавське, Чонгар, Новодмитрівку, Привільне, Новоолексіївку завезли 4500 тонн вугілля. Це виходить що на кожен населений пункт з 17 завезли лише по 265 кілограмів (!)

Скріншот з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Генического района”Скріншот з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Генического района”

А про те, скільки вугілля буде надано мешканцям населених пунктів Новокаховської громади, в повідомленнях взагалі не анонсували. Проте доволі промовистими є фото де “комунальне вугілля” набирають в мішки.

Фото з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Новой Каховки”Фото з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Новой Каховки”

Тож логічним є запитання скільки потрібно мішків, аби “запхати” туди 2 тонни вугілля (якщо саме таку його кількість видають, ось в чому питання) і чи це під силу зробити заявленим пільговим категоріям і пенсіонерам. Та й вагами, як на одному з фото, тонни вугілля переважити, щоб розподілити між населенням неможливо.

Фото з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Новой Каховки”Фото з окупаційного ТГ-каналу “Администрация Новой Каховки”

Скористаємося простими математичними розрахунками щоб з’ясувати скільки важить один мішок вугілля. Для цього є спеціальні розрахункові таблиці.

Для вирішення даного питання потрібно знати: розміри мішка і насипну щільність вугілля. Насипна щільність вугілля (по довідковим таблицям) — 800 – 850 кг/куб. м. Для прикладу візьмемо насипну щільність — 850 кг/куб. м та продуктовий мішок 56 см х 95 см і розрахуємо скільки кілограмів вугілля туди увійде.

Шляхом математичних підрахунків маємо, що обсяг продуктового мішка (як на фото) становить 37,4 кг. Тож для фасовки 2 тонн вугілля потрібно щонайменше 54 мішки.

Якось так! Хто має пічне опалення зрозуміє, що отримати в такий спосіб вугілля доволі непросто, а для когось взагалі нереально. Бо треба його набрати в мішки, зважити, погрузити, розгрузити і занести до місця зберігання. Про що і констатує окупаційна влада: “Ця акція нагадує багатьом про старі добрі радянські часи, коли житлово-комунальні послуги були доступні кожному”.

Та відкритим залишається питання яка ціна такої нечуваної щедрості і чим вона обернеться для населення окупованих територій?

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися