З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Національний природний парк “Нижньодніпровський” перетворився із природоохоронної території на зону активних бойових дій. Під ворожими обстрілами опинилися унікальні степи та плавні. Окупанти цілеспрямовано знищують природу України. На її відновлення, після перемоги, потрібні будуть десятки років.
Дніпровські плавні — унікальний природний об’єкт європейського значення
Національний природний парк “Нижньодніпровський”, що на Херсонщині, розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки. Від перших днів повномасштабного російського вторгнення 2022 року, вся його територія, а це 80 177,8 гектарів природоохоронних земель, перебуває у зоні активних бойових дій.
“Нижньодніпровський” парк це надзвичайно цінний природний заплавно-літоральний комплекс в Європі, з водними угіддями і унікальними природними територіями в пониззі річки Дніпро. До російської окупації тут зберігалися і знаходилися під охороною рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід.
На території парку мешкають та зростають 63 види рідкісних судинних рослин, багато з яких занесені до Світового Червоного списку (9 видів), до Червоної книги України (30 видів), до Червоного списку Херсонської області (26 видів). Також є рослини, що знаходяться під охороною Бернської конвенції (6 видів) та CITES (5 видів).
А ще тут водиться 11 видів земноводних, 9 видів плазунів, 4 види із яких занесені до Червоної книги України. Також 376 видів хребетних, 68 з яких — червонокнижні. Є 44 види риб, серед них 15 видів дуже рідкісних, а найбільш цінними є вид Осетрові (севрюга, білуга).
Під захистом Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі перебуває низка рослин і тварин, що зустрічаються в Нацпарку Нижньодніпровський.
Плавні є місце гніздування 43 видів птахів, що становить 23% від усього населення птахів заплави нижнього Дніпра. Крім того на водоймах зупиняються під час міграційних перельотів гуси, качки, лебеді, мартини, крячки та інші пернаті.
Національний парк “Нижньодніпровський” став зоною активних бойових дій
Зараз територія Національного парку “Нижньодніпровський” окупована російськими військовими, тут відбуваються активні бойові дії. Через це значно потерпає флора, фауна, природні ландшафти, ґрунтовий покрив.
З початку окупації пожежі на території Національного парку “Нижньодніпровський” стали регулярним явищем. Особливо страждають від вогню спричиненого обстрілами — плавні, де сухий очерет спалахує неначе порох.
На сьогодні, за словами доктора біологічних наук, професора, члена правління Української природоохоронної групи, заслуженого діяча науки й техніки України Івана Мойсієнка близько 70-80 відсотків острівної частини Нацпарку згоріло.
“Причина відома — через плавні зараз фактично проходить зона бойових дій. Там постійні обстріли та зіткнення з російськими ДРГ. Тому причина загоряння — це військові дії на території Національного парку. І пожеж в цьому році стало суттєво більше, ніж було в минулому. Це пов’язано, насамперед, з війною”, — зазначає науковець.
За словами професора Мойсієнка до війни в херсонських плавнях, зазвичай восени, теж були пожежі. Вони були спричинені антропогенним фактором. Перше — це могло бути ненавмисне загоряння, через необережність, або кинутий недопалок та непогашене багаття. Друге — навмисний підпал.
“Є така думка, я її чув, що браконьєри підпалювали плавні, щоб потім їм там простіше було чи то полювати, чи рибалити”, — говорить Мойсієнко. — А ось щоб було природне загоряння від блискавки у дніпровських плавнях — про такі факти мені невідомо”.
Безперечно що пожежі, особливо якщо вони часті, — завдають значної шкоди природі. Вони є небезпечними і руйнівними для довкілля, адже підпалюючи лише сухий очерет чи дерево, люди завдають шкоди всьому живому, що в результаті призводить ще й до порушення екологічного балансу.
В плавнях зимує велика кількість тварин, знаходиться чимало комах, їхніх личинок і лялечок та безліч іншої дрібної живності. Є чимало птахів, частина яких прилітає сюди сезонно на гніздування в очеретяних заростях. І під час пожежі більшість з них гине у вогні.
Стосовно пожеж, які виникали у плавнях у довоєнний час, професор Мойсієнко пояснює, що нечасті займання — приміром раз на декілька років, мали певний позитивний вплив.
“Евтрофікація — накопичення мертвої очеретяної маси — це теж шкідливо у великій кількості для плавнів. Тобто плавні заростають очеретом, очерет опадає, відбувається ще більше заболочення, — пояснює науковець. — Коли був паводок на Дніпрі нормальний, бо не було каскаду ГЕС, то біомаса, що наростала вимивалася в море. Зараз, оскільки паводку немає через зарегулювання русла Дніпра, то оця вся біомаса яка наростає, весь цей мертвий очерет тут же осідає на дно водойм, і тому плавні дуже заростають і заболочуються”.
Науковець вважає, що якщо пожежі виникають приміром раз у 5 років, процес горіння відбувається на невеликій ділянці, то в цьому є певний позитивний ефект — частина сухого очерету згорить і не перетвориться на черговий шар мулу. Але якщо пожежі дуже часті — то вони шкідливі, бо гине велика кількість тварин і рослин.
Зараз під час війни, в зоні бойових дій ніхто не може тушити пожежі. Хоча й до війни ця проблема існувала, адже щоб загасити полум’я в плавнях потрібен пожежний флот, машиною туди не заїдеш. Але в Херсоні таких спеціалізованих катерів немає. Раніше, за мирних часів, надзвичайники ставили мотопомпи на звичайні катери. Але й тоді таке гасіння не було ефективним. Єдине що рятувало — це те, що херсонські плавні є мережею островів, які розділені водоймами — озерами, рукавами, єриками. Тож якщо пожежа виникла на острівці, то вогонь доходить до води і пожежа сама по собі згасає.
Відновлення природи після російського терору
Зазвичай плавнева система відновлюється куди швидше за степову та лісову, адже, нижній прошарок завжди просочений водою. Однак на відновлення рослин на території парків після військових дій не варто сподіватись. А все через те, що російські військові використовують пірогенні і вибухонебезпечні засоби. Усі набої, що розриваються, горіння неметалевих деталей військової техніки забруднює ґрунти, воду важкими металами і токсичними елементами.
Коли через обстріли чи бомбардування виникає пожежа у водних екосистемах, то варто пам’ятати не лише про згорівший очерет, інші рослини, а й серйозне хімічне забруднення. Ось у чому велика небезпека для екології.
Тому післявоєнне відновлення плавнів та степів Національного парку “Нижньодніпровський” неможливе без участі профільних фахівців, зокрема ботаніків, професорів, екологів. Робота має бути комплексною і проводитиметься виключно після очищення територій від уламків та вибухонебезпечних предметів.
“Також треба буде складати план по відновленню на десятки років, бо не все так швидко як нам би хотілося”, — зазначає член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.
Саме від того, наскільки швидко відновиться навколишнє середовище після пожеж, бомбардувань залежить й існування тварин, птахів та плазунів на території парку “Нижньодніпровський”.
Наразі екологи не можуть достеменно сказати, скільки всього необхідно для того, аби хоча б повернути навколишньому середовищу Херсонщини довоєнний стан, не говорячи вже про нові кроки задля покращення. Адже, поки території Нацпарку “Нижньодніпровський” знаходяться під владою російських окупантів і там точаться бойові дії, оцінити вплив війни на довкілля дуже важко, практично нереально.
Наразі активні бойові дії на Херсонщині продовжуються. Проте настане час і рф доведеться відповісти за екоцид в Україні. На жаль, ми вже ніколи не повернемо те, що втрачено, але можемо вплинути на те, що залишилось.
