Росія вчиняє екологічний злочин на Чорному морі і за це доведеться відповідати — знищення навколишнього середовища також буде включено в список їхніх диких дій, і за це будуть покарані конкретні злочинці.
Після вторгнення в Грузію та окупацію її територій у 2008 році, агресія Росії продовжилася в сусідній Україні в ще жахливіших формах. Злочинна війна Кремля трагічно перевернула життя сотень тисяч мирних жителів. Варвари, також завдали величезної шкоди екології України та всього Чорноморського регіону.
Ми вже писали, що під час серпневої війни 2008 року російська сторона спалила 950 гектарів лісів у долинах Боржомі та Атона. Пожежа тривала кілька тижнів і повністю знищила 250 гектарів хвойного лісу тільки в Боржомі. Також під час ліквідації військових кораблів у порту Поті в море навмисно вилили нафту і паливо, якими забруднили воду.
Після Грузії зло “московської орди” було спрямоване проти Києва з усією своєю жорстокістю.
“Навколишнє середовище є мовчазною жертвою конфлікту”, — сказав The New York Times Дуг Вейр, директор з досліджень та політики некомерційної Обсерваторії конфліктів і навколишнього середовища.
На території України сконцентровано чимало хімічних заводів та складів, нафтосховищ, вугільних шахт, газопроводів та інших промислових об’єктів, у разі пошкодження яких велика кількість забруднюючих речовин може потрапити в атмосферу. Деякі з них, наприклад завод “Азовсталь”, вже викинув у повітря тисячі кубометрів газів та інших небезпечних речовин, пише New York Times.
На території України працює 15 атомних реакторів на чотирьох електростанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) одразу після початку “спецоперації” попередило, що бойові дії загрожують роботі ядерних реакторів на території України. Коли на Запорізькій атомній електростанції сталася пожежа, це викликало серйозне занепокоєння не лише у керівництва АЕС, а й у Джо Байдена, який подзвонив Володимиру Зеленському та провів термінові консультації з експертами з ядерної безпеки.
Крім того, існують ризики, пов’язані з відходами, що зберігаються у 465 сховищах (це сховища радіоактивних і токсичних відходів), розташованих на території України, пише VoxEurop. У разі зовнішнього впливу або безгосподарності там може статися витік, що призведе до забруднення річок, Дніпра та Дністра.
The Wall Street Journal пише, що очищення атмосфери, ґрунту і річок України та сусідніх країн від забруднюючих речовин може тривати роками. Водночас шкідливі викиди підвищують ризик розвитку раку та респіраторних захворювань у жителів регіонів, а також затримують розвиток дітей.
На даний момент, за відсутності достовірної інформації та відомостей, важко робити будь-які прогнози щодо того, як швидко відновиться екологія України та найближчих до неї країн. Еколог, науковий співробітник Інституту водних проблем РАН Артем Акшинцев каже, що поки тривають бої, про якусь адекватну оцінку наслідків і терміни відновлення, на жаль, говорити не доводиться. Однак експерт пояснює, що кроки для відновлення територій можна робити вже зараз: “Єдине, що можна зробити, це облаштувати мережу екологічних пунктів, у тому числі польові лабораторії екологічного моніторингу, на кордонах бойових дій”.
“Біль, страх... це почуття, які завжди супроводжують війну. Але справжні масштаби шкоди, завданої війною, можна буде побачити лише після закінчення війни”, — пише на цю тему інтернет-видання euronewsgeorgia.com.
“Довгий час навколишнє середовище було мовчазною жертвою війни”, — така оцінка належить колишньому генсеку ООН Пан Гімуну. За його словами, збитки, завдані природі під час війни, часто є руйнівними та масштабними.
В українському представництві Всесвітнього фонду природи кажуть, що збитки, завдані довкіллю війною в Україні — вже значні.
“Вплив на довкілля дуже великий, російська агресія охопила значні території, зокрема, особливо небезпечні промислові зони. В Україні є багато сховищ небезпечних відходів, зараз ці склади покинуті через війну. Величезний ризик того, що якщо вони будуть пошкоджені, це суттєво вплине на навколишнє середовище. Якщо такі сховища знищити, то можуть бути забруднені великі річки, воду з яких люди використовують для пиття та поливу, і це буде екологічна катастрофа. Також виливи запасів нафти, можуть значно забруднити Чорне море, а в повітря потрапить вуглекислий газ і небезпечні елементи. Цим повітрям у майбутньому доведеться дихати людям і тваринам. Через російську атаку більшість наших проєктів зупинилися, тепер ми стурбовані безпекою наших співробітників та їхніх сімей, основна частина з нас працювала в місті Києві, яке зараз у небезпечній ситуації”.
Іраклій Гваладзе був міністром охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Грузії під час російсько-грузинської війни 2008 року. Він згадує екологічну шкоду, завдану країні під час бойових дій.
“Хоча вже пройшло стільки років, я переконався, що шкода завдана навколишньому середовищу у 2008 році була навмисна. Внаслідок пошкодження різних об’єктів нафта вилилися в море. Наприклад, коли в Поті нищили військові кораблі, то росіяни добре знали, що там є нафта, яка вилилася прямо у воду і забруднила її. Та найбільшої шкоди навколишньому середовищу було завдано в долині Боржомі та долині Атона. Виникла пожежа на площі близько 950 га. Як відомо, тоді була перекрита центральна дорога, а єдина об’їздна залишилася в Боржомській долині. Ця дорога проходила поруч з селом Даба. Ймовірно, що саме там місцевість була обстріляна запальними снарядами, внаслідок чого спалахнула велика пожежа. Звісно, що на той час технічної можливості зафіксувати такий факт, так як це роблять нині, не було. Був і другий момент, що також призвів до великих втрат. Це мало резонанс на міжнародному рівні, і тоді всі сторонилися Росії. Відновлення ж території в первісному вигляді — процес довготривалий і по суті неможливий. Це величезна втрата. Тому такі дії за оцінкою міжнародного права — це злочини проти людяності”, — сказав колишній міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Іраклі Гваладзе в розмові з euronewsgeorgia.com.
В одному з останніх звітів, опублікованих Міжнародним комітетом Червоного Хреста, ми читаємо, що під час конфліктів у повітря могла бути викинута велика кількість парникових газів. Саме вони є однією з головних причин зміни клімату.
За словами голови “Зеленого руху — Друзів Землі” Ніно Чхобадзе, війна створює велику проблему і для тварин.
“Також є питання флори і фауни, це можна спостерігати і сьогодні... Так само, як в Україні, в Грузії було помічено, якого впливу зазнали дикі тварини, куди вони мігрували, бо це теж була проблема. Ми спостерігали за цим і під час чеченської війни, коли Росія воювала в Чечні, що відбувалося на території Грузії, бо не тільки люди мігрували... Я ще раз кажу, це найбільша катастрофа, яку може принести людство”, — розповіла вона euronewsgeorgia.com.
Інтернет-видання “Бізнес-партнер” приділяє багато уваги проблемі:
“Поряд із безперервними агресивними військовими діями до гуманітарної кризи додалися екологічні загрози. Понад 1000 неурядових організацій із 80 країн через Асоціацію Environmental Peace опублікували відкритого листа та розповіли про можливі наслідки нинішніх подій. Крім усього іншого, екологічні проблеми зараз опинилися в центрі уваги міжнародної спільноти. У листі йдеться, що напади на цивільні та військові об’єкти спричиняють забруднення повітря, землі та води, а війна ставить під загрозу продовольчу безпеку України та інших країн”.
На думку фахівців, найнебезпечнішим результатом російської агресії є викид радіоактивних речовин та їх потрапляння у повітря.
“В Україні є 15 реакторів, частина з яких зупинена, а частина працює. Однак потрібне щоденне технічне обслуговування зупинених реакторів, щоб нічого не ламалося і радіоактивні речовини не потрапляли в повітря. Наприклад, уранове паливо, яке використовувалося в усіх чотирьох реакторах на Чорнобильській АЕС, було вилучено та знаходиться в спеціальних “басейнах”, де його потрібно охолоджувати. Під час цього процесу охолодження необхідно підвести електроенергію до пристроїв, які забезпечують охолодження цього палива. На жаль, внаслідок нещодавніх бойових дій було порушено електропостачання, через що систему енергозабезпечення переведенено на аварійну систему. Ця аварійна система — це просто дизельні генератори, які забезпечують електроенергією ці пристрої протягом певного періоду часу. В результаті таких бойових дій запасів залишилося лише на 2-3 дні. На щастя, електропостачання вдалося відновити. На даному етапі цей ризик усунутий, але, на жаль, в результаті випадкових або навмисних атак ці загрози все ще залишаються”, — сказав “Бізнес-партнеру” Каха Арцивадзе, член правління NECRES (Центр збереження видів біорізноманіття).
За словами фахівця, небезпеці викиду радіоактивних речовин у повітря сприяють так звані “бурі ліси” в околицях Чорнобиля. Це забруднені території, які містять велику кількість радіонуклідів.
“Є велика кількість сухих дерев, які ввібрали ці речовини і можуть легко загорітися. Випадковий постріл або влучання снаряда може мати серйозні наслідки”, — сказав Арцивадзе.
Резо Гетіашвілі, координатор екологічних проєктів CENN (Caucasus Environmental Organisations Network), вважає російські методи війни значною загрозою . У “Бізнес-партнері” він констатує, що світ і особливо Європа стикаються з техногенною катастрофою.
“Ми бачили атаки на атомні електростанції, зокрема, на Чорнобиль. Звичайно, що є дуже високий ризик ядерної катастрофи. Ми бачили підпалені термінали та напади на промислові і енергетичні об’єкти. Це може закінчитися дуже поганими результатами, які не поширюються лише на одну країну. Поки що важко оцінити ризики, але ми спостерігаємо — це знищення як середовища проживання, так і природного середовища. Ми знаємо, що агресор не цурається нічого і закидає все бомбами. Можливо, ми вже під загрозою техногенних катастроф”, — каже Гетіашвілі.
Забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами також сприймається як серйозна загроза. Той факт, що Україна є промислово розвиненою країною, підвищує цей ризик.
“Є багато хімічно небезпечних виробництв, де зберігаються різні токсичні речовини, або речовини, які легко можуть викликати займання, або пошкодження ґрунту, води, повітря. Я думаю, що весь світ побачив точність російської техніки. Якщо випадково або навмисно буде пошкоджено такий об’єкт, то отруйні речовини легко потраплять в навколишнє середовище. Україна дуже велика країна, що має вплив не лише на Чорноморський регіон, а й на інші європейські країни. У разі викиду радіоактивних речовин, вони можуть бути рознесені вітром на великі відстані”, — пояснює Каха Арцивадзе.
Російська агресія також може створити проблеми для продовольчої безпеки.
“Те, що сьогодні відбувається, наприклад, знищені сільськогосподарські поля стануть причиною голоду, якщо Україні не допоможуть інші країни. Знищуються сільськогосподарські поля. На їх відновлення знадобиться багато років. Територію, яка стала тренувальним полігоном для танків, неможливо уявити як продуктивну як сільськогосподарську”, — сказала “Бізнес-партнеру” директор РЕЦ КАВКАЗ (Кавказький регіональний екологічний центр) Софіко Ахобадзе.
Народний депутат Роман Гоцирідзе розповідає, що внаслідок бойових дій українська частина Чорного моря ізольована від економічних процесів. За його словами, серйозні екологічні проблеми, які виникли внаслідок агресії Росії в Україні, залишатимуться джерелом багатьох проблем протягом багатьох років після закінчення війни:
“В морі затонули снаряди, ракети, навіть цілі кораблі, встановлено тисячі мін, інтенсивно рухаються підводні човни, потрапляє високотоксичне паливо з випущених ракет, розлилася нафта та інші отруйні речовини у воду тощо. Це забруднює навколишнє середовище та створює серйозну екологічну загрозу. Часті відключення електроенергії та фізичне руйнування очисних споруд призводять до того, що забруднюючі речовини потрапляють у річки з внутрішніх районів країни в море”.
За словами парламентарія, мілітаризація узбережжя окупованих російською армією територій створює додатковий тиск на довкілля:
“Зруйновані міста, хімічні, металургійні та промислові підприємства, які особливо впливають на стан навколишнього середовища. Вони занедбані та є основним джерелом забруднення довкілля (ґрунту, води тощо). Наприклад, у Маріуполі велика частина запасів токсичних відходів зі складів зруйнованих заводів-гігантів потрапила в море. Окрема тема — ядерні відходи, при поводженні з якими в екстремальних ситуаціях ігноруються екологічні норми. Механізми контролю та нагляду за ними зламані, насамперед, на окупованих територіях. Тваринний світ, знищений під час бойових дій, і стає фактором зараження територій. Дельфіни та інші мешканці моря гинуть від звуків сонарів і забруднення моря”.
Роман Гоцірідзе каже, що курортна галузь теж сильно постраждає від нинішньої ситуації, адже для відновлення очисних споруд у країні знадобиться багато років і значні фінансові ресурси.
“Така ситуація, звичайно, створить проблеми для країн, які межують з Україною. Незважаючи на віддаленість, якість нашої морської води також потребує постійного моніторингу. Прикладом тому є замінування пляжу Батумі кілька місяців тому.
Росія здійснює екологічний злочин на Чорному морі і відповідатиме за це. Поряд з багатьма іншими злочинами, знищення навколишнього середовища також буде занесено до списку їхніх диких діянь, а конкретні злочинці понесуть за це покарання. Міжнародні суди однозначно стягнуть з Росії репарації, включаючи фінансову компенсацію збитку”, — додає Гоцирідзе.
Для усунення негативних наслідків російської військової агресії (в тому числі з екологічної точки зору) знадобляться десятиліття. Сьогодні весь цивілізований світ погоджується (і, головне, діє), що зло Путіна не залишиться безкарним. Для України також має бути відшкодована екологічна шкода, завдана всьому Чорноморському регіону. Цей процес почався, і ми всі будемо свідками того, як “верблюд” правосуддя стане на коліна на Червоній площі.
Автор Гела Мамулашвілі
Проєкт “Екоцид в Україні: вплив на країни Чорноморського регіону, шляхи спільного вирішення проблем” створено за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, в рамках проекту Hub Bucharest, за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
