Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня у Києві ухвалив рішення про перехід на Новоюліанський календар внаслідок чого більшість релігійних свят відзначатимуться в нові дати.
Навіщо нововведення в церковному календарі?
“Рішенням Архієрейського Собору помісної Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня 2023 року затверджено Постанову про календарне питання, в якій визначено перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня цього року”, — повідомили в Православній Церкві України.
Водночас Собор вирішив зберегти за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий календар.
“Загальне вживання Новоюліанського календаря, після затвердження цього рішення Помісним Собором, що скликається на 27 липня 2023 року, буде запроваджене з 1 вересня цього року, коли розпочинається новий церковний рік. Водночас парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість — календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено”, — зазначили у ПЦУ.
“Питання календарної реформи давно дискутується і в суспільстві, і в Церкві. І ми бачимо, що з року в рік все більшим стає число прихильників переходу на оновлений, сучасний календар, яким вже давно користуються більшість Помісних Православних Церков. З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині Юліанський календар сприймається як пов'язаний з російською церковною культурою... Тож прагнення збереження і утвердження української духовної ідентичності, захист від агресії “русского міра”, вимагають від нас назрілого рішення — долучитися до більшості Помісних Православних Церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар”, — йдеться у повідомленні.
Формально перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня 2023 року. Однак предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній сказав ВВС, що питання вже вирішене і перехід відбудеться.
В чому різниця між Новоюліанським, Юліанським та Григоріанським календарями?
Всі нерухомі церковні свята Новоюліанського календаря співпадають з Григоріанським — тобто відзначаються на 13 днів раніше, ніж за Юліанським календарем.
Наприклад, Різдво за Юліанським календарем відзначається 7 січня, а за Григоріанським та Новоюліанським календарями — 24 грудня.
Однак в Новоюліанському календарі співпадає з Юліанським святкування Великодня і прив’язаних до нього інших рухомих свят, зокрема, Трійці, яка відзначається на 50-й день після Великодня.
Різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря зберегли й інші православні церкви в Європі.
Таким чином, традиція святкування Великодня після календарної реформи ПЦУ не зміниться.
Методику визначення дати Великодня у 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви (до поділу на Католицьку та Православну). Згідно з цим рішенням, Великдень має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення. Однак через різницю в сонячному календарі у 13 днів, цю дату вираховують по-різному.
У 45% випадків Великдень за Григоріанським календарем відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським, у 30% випадків дати святкування Великодня за обома календарями співпадають (найближче таке співпадіння буде у 2025 році, коли всі християни святкуватимуть Великдень 20 квітня), у 5% випадків різниця досягає чотирьох тижнів, а в 20% випадків — п’яти тижнів.
За юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейського Песаха, а за Григоріанським календарем це правило не обов’язкове.
Головні свята, дати яких перенесуть
Головним святом, дата якого зміниться, є Різдво — його відзначатимуть 24 грудня замість 7 січня.
День святого Миколая відзначатимуть 6 грудня замість 19 грудня.
Водохреще — 6 січня замість 19 січня.
Покрову — 1 жовтня замість 14 жовтня.
День пам’яті святого Володимира — 15 липня замість 28 липня.
Детальніше з новими датами церковних свят можна ознайомитись в інфографіці
