Про окупацію, зрадництво і колабораціонізм, організацію дистанційної роботи місцевих органів влади, наповнення бюджету в умовах воєнного часу, наслідки підриву військовими рф Каховської ГЕС, релоковані підприємства, організацію онлайн навчання, кадровий “голод”, накопичення матеріальних резервів і планування заходів з відновлення Нижньосірогозької громади після деокупації — у форматі “запитували — відповідаємо” з органами влади Сірогозщини.
У спокійний довоєнний час мешканці Сірогозщини звикли, що всі нагальні питання життя громади вирішувала Нижньосірогозька селищна рада, її виконавчий комітет. З проханням про допомогу у вирішенні того чи іншого питання можна було звернутися до місцевих депутатів. Це був алгоритм взаємовідносин з місцевим самоврядуванням, яким люди керувалися десятки років.
Карта decentralization.gov.ua
Однак нині ми все частіше чуємо про військові адміністрації — орган влади, який уповноважений приймати рішення, від яких залежить життя людей на певних територіях. Указом Президента України створено селищну військову адміністрацію і на Сірогозщині. Проте частину виконуваних повноважень має й Нижньосірогозька селищна рада, спеціалісти якої, хоч і знаходяться в різних куточках України, однак дистанційно продовжують працювати. Адже навіть за таких умов вони надають низку послуг жителям Нижньосірогозької громади, насамперед тим, хто виїхав з окупації і нині потребує допомоги і підтримки.
А ще Нижньосірогозька військова адміністрація та селищна рада спільно працюють над проєктами і планами щодо відновлення території після деокупації. Про все це дізнавалася редакція Нижні Сірогози.City.
— Які основні задачі нині поставлені перед Нижньосірогозькою селищною військовою адміністрацією?
— Наразі Нижньосірогозька селищна військова адміністрація здійснює повноваження органу місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, тобто взяла на себе більшу частину повноважень Нижньосірогозької селищної ради.
Умовно можна визначити чотири основних її напрямки роботи.
Перший, — стосується функціонування комунальних закладів та установ і таких питань, як виплата заробітної плати, впорядкування, а за потреби призупинення або розірвання трудових відносин, здійснення гарантованих виплат працівникам бюджетної сфери селищної ради, збереження кадрового потенціалу для майбутнього відновлення роботи комунальних закладів і установ Сірогозщини.
Другий, — налагоджуємо співпрацю з представниками різноманітних міжнародних організацій та фондів, колегами з інших областей. Ця робота проводиться для того, аби залучити додаткові фінансові та матеріальні ресурси для відновлення роботи інфраструктурних об’єктів і споруд після деокупації території.
Третій, — складаємо максимально оперативний план заходів з підготовки до деокупації території Нижньосірогозької громади. Вивчаємо досвід органів місцевої влади вже деокупованих громад, консультуємося з представниками державної та місцевої влади, експертами.
Четвертий, — працюємо над проєктами Програми комплексного відновлення території Нижньосірогозької селищної громади та Плану відновлення і розвитку громади. Це документи стратегічного планування, які включають завдання і заходи відновлення та місцевого розвитку. Якісно підготовлені документи допоможуть у майбутньому забезпечити ефективну відбудову громади та залучати кошти на реалізацію проєктів відновлення.
— Як організовано роботу органів місцевого самоврядування, а саме Нижньосірогозької селищної ради, адже Нижньосірогозька громада з перших днів повномасштабного вторгнення знаходиться в тимчасовій окупації? Які питання доводиться вирішувати фахівцям ради? Чи всі спеціалісти селищної ради виїхала з окупації і нині продовжують роботу?
— Перші місяці окупації посадові особи селищної ради продовжували працювати в штатному режимі. Вони організовували роботу по забезпеченню життєдіяльності громади та належного функціонування об’єктів критичної інфраструктури у воєнний час. Виконували все це доки була можливість працювати в рамках українського законодавства.
— На підконтрольну територію України виїхали більшість посадових осіб селищної ради. Так як окремі повноваження селищної ради, через тимчасову окупацію території, неможливо здійснювати, більшість працівників селищної ради перебувають на простої.
Довідково. Поняття “простій” законодавчо зафіксовано у ст. 34 КЗпП і визначено як призупинення роботи, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Тобто простій є винятковим випадком у процесі виробництва (діяльності підприємства), коли працівник з об’єктивної причини тимчасово не має можливості виконувати свої трудові функції.
Війна та пов’язані з нею воєнні дії, запровадження воєнного стану є саме такими обставинами, що виникли незалежно ані від роботодавця, ані від працівника. Отже, наявність таких обставин надає роботодавцю право оголосити простій на підприємстві.
Дистанційно працюють лише декілька посадовців апарату селищної ради та деякі начальники відділів і спеціалісти виконавчих органів ради.
Завдяки професійним та організаторським здібностям, злагодженій і оперативній роботі працівників селищної ради та військової адміністрації, своєчасно готуються проєкти цільових програм, зміни до бюджету, виплачується заробітна плата та відпускні працівникам бюджетних установ і закладів селищної ради, здійснюється організаційно-методичний супровід дистанційного навчального та виховного процесів у закладах освіти, організовано належний електронний документообіг і контроль за виконанням документів органів державної влади, вчасно здається фінансова та податкова звітність, ведеться робота по підготовці до деокупації та інше.
Також проводиться моніторинг місця перебування родин, до яких влаштовані діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; встановлюються фактичні місця перебування та контактні дані родин, які виїхали з окупованої території. Таким родинам надається практична допомога як у відновленні державних виплат, так і в отриманні благодійних коштів від ЮНІСЕФ, а також в інших питаннях.
— Що з місцевим бюджетом? Як змінилася структура його наповнення порівняно з 2021 та 2022 роками?
— У порівнянні з 2021 роком власні надходження до бюджету Нижньосірогозької селищної територіальної громади значно зменшилися. У складі доходів бюджету громади власні та закріплені доходи складають лише 36% від загального обсягу, 64% складають міжбюджетні трансферти з державного та обласного бюджетів.
Це пов’язано із особливостями бюджетного процесу в умовах воєнного стану та обмеженістю фінансових ресурсів.
— Чи є релоковані з Сірогозщини підприємства?
— Два селищних комунальних підприємства захоплені окупантами. Тож релокувати їх не було можливості. Є приватні підприємства, які повністю або частково релокували свій бізнес є, але з питань безпеки назвати їх не можемо.
Довідково. Релокація — це перенесення місця фізичного розташування підприємства з місця постійної дислокації повністю або частково задля збереження можливості роботи підприємства та повноцінного його функціонування.
— Чи були в громаді проблеми з виплатами працівникам бюджетних організацій?
— На початку війни були певні проблеми з виплатою заробітної плати, але після виїзду керівництва громади на підконтрольну територію України, всі питання вирішені.
Бюджетні призначення у 2022 та поточному році забезпечують потребу на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери в повному обсязі.
За станом на 1 вересня 2023 року заборгованість з виплати заробітної плати працівникам селищних бюджетних закладів та установ відсутня.
— Яку допомогу отримала освіта Сірогозщини? Чи було зроблено нові придбання? Якщо так, то за чий кошт? Чи плануються найближчим часом ще якісь закупки обладнання, програмного забезпечення, підручників, методичної літератури та іншого для шкіл Сірогозщини?
— У жовтні 2022 року, в рамках Угоди між Міністерством освіти і науки України та Google Ireland Limited, безкоштовно отримали комп’ютерне обладнання — 10 хромбуків.
Також, у листопаді минулого року, в межах ініціативи The Global Business Coalition for Education (GBC-Education), яка реалізується спільно з компаніями HP Inc. і Microsoft отримано ноутбуки у кількості 10 одиниць.
Все комп’ютерне обладнання, — а це 10 хромбуків та 10 ноутбуків, передали педагогічним працівникам двох закладів загальної середньої освіти Сірогозщини, які виїхали з окупації та працюють на дистанційній формі навчання.
Крім того, у грудні 2022 року за рахунок залишків освітньої субвенції 2021 року, закладами загальної середньої освіти, керівники яких перебувають на підконтрольній території України, закуплено 12 генераторів паливно-електричних на загальну суму 511,2 тис. грн. Тобто вже почали формувати матеріальний резерв, який знадобиться для функціонування навчальних закладів на деокупованій території.
Наразі, проводиться закупівля програмного забезпечення — Послуги з доступу в режимі on-line до електронного засобу навчального призначення “Навчально-дидактичний мультимедійний контент” для закладів загальної середньої освіти.
— Чи має Сірогозщина гуманітарний штаб для надання допомоги внутрішньо переміщеним особам?
— Оскільки територія Нижньосірогозької громади була окупована з перших днів війни, і не було “зелених” коридорів для евакуації, та, відповідно, можливості організувати централізований виїзд мешканців з тимчасово окупованої території, тож людям довелося самостійно шукати шляхи для виїзду. Тому географія розселення сірогозців дуже широка. Нині немає в Україні чи за кордоном такого населеного пункту, де б зупинилась переважна більшість людей, які евакуювалися з Нижньосірогозької громади і вони проживали компактно. Навіть працівники селищної ради та військової адміністрації працюють дистанційно в різних містах та селах країни. Відповідно власного гуманітарного штабу для ВПО на даний час громада немає.
— Чи звертаються за допомогою до Нижньосірогозької селищної ради та Нижньосірогозької селищної військової адміністрації мешканці громади — внутрішньо переміщені особи? Якщо так, то переважно які це категорії: люди похилого віку, люди з інвалідністю, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, родини де є діти дошкільного та шкільного віку, сім’ї військовослужбовців?
— Через російську агресію та тимчасову окупацію території громади з перших днів повномасштабного вторгнення доступи до усіх державних реєстрів, в яких працювали адміністратори ЦНАП, заблоковані, тому робота з надання адміністративних послуг тимчасово функціонально обмежена. Проте, постійно надаються консультації (в телефонному режимі, онлайн) мешканцям громади, які вимушено покинули свої домівки, з питань можливості отримання ними адміністративних послуг за місцем проживання.
Окрім того, посадовими особами селищної військової адміністрації та селищної ради постійно надаються послуги, які віднесені до компетенції селищної ради. Переважно це отримання характеристик, питання соціального захисту, підтвердження проживання на території Нижньосірогозької громади, реєстрації місця проживання, відповіді на запити від інших державних установ, які стосуються наших мешканців. Зазвичай звертаються сім’ї з дітьми та військовослужбовці.
За попередньою консультацією з Головним Управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області та Херсонською обласною військовою адміністрацією нами розпочата робота з відновлення функціонування роботи Реєстру Нижньосірогозької селищної територіальної громади, що ведеться засобами відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України з доступом через офіційний веб-сайт ДМС, який був заблокований з 24 лютого 2022 року і по цей час.
Одразу після отримання дозволу на відновлення функціонування роботи Реєстру територіальної громади, адміністратори ЦНАП розпочнуть роботу з надання адміністративних послуг у сфері реєстрації місця проживання для громадян, які зареєстровані на території Нижньосірогозької селищної територіальної громади, а також буде продовжено актуалізацію персональних даних мешканців громади, оскільки робота в даному напрямку була припинена з початку повномасштабного вторгнення у зв’язку з блокуванням Реєстру. Це досить важливий напрямок роботи, він стосується зміни прізвищ, дати реєстрації, неповнолітніх, тощо. Тільки після повної актуалізації даних в Реєстрі жителі громади зможуть отримувати Витяги про реєстрацію місця проживання не звертаючись для цього до військової адміністрації чи ЦНАПу, а зможуть зробити це особисто через застосунок ДІЯ.
Після розблокування Реєстру територіальної громади, планується створення Єдиного вікна (робочого місця) в ЦНАПі одного з обласних міст півдня України для обслуговування мешканців громади з питань надання консультацій та надання адміністративних послуг. Це дасть змогу надавати допомогу нашим жителям не тільки онлайн та по телефону, а і офлайн. Дане робоче місце працюватиме за чітко встановленим графіком та часом, у визначеному місці, про що обов’язково буде доведено до відома мешканців Нижньосірогозької громади всіма можливими способами в тому числі і через редакцію даного видання.
Зараз наша увага спрямована на підтримку земляків-військовослужбовців. Надаємо фінансову допомогу з селищного бюджету для покращення їх матеріально-побутових умов та на лікування поранених. За останні три місяці таку допомогу вже отримали кілька десятків військовослужбовців та членів їх сімей.
Також, з селищного бюджету надані кошти в сумі майже 2 млн грн військовим частинам на придбання дронів та спецавтомобіля.
— Чи є можливість у селищної ради та військової адміністрації допомагати жителям громади які виїхали з окупації з пошуком житла та роботи?
— На жаль, такої можливості не має. Люди, які виїхали, зазвичай зупиняються у родичів та знайомих або звертаються за допомогою до волонтерів. Більшість проживають в орендованих приміщеннях за плату.
Стосовно роботи — продовжують дистанційно працювати вчителі, які виїхали з окупації. Переважна більшість жителів громади (ВПО) користуються послугами центру зайнятості за місцем фактичного проживання або шукають роботу самостійно.
— Яка кількість людей проживала в Нижньосірогозькій громаді до лютого 2022 року? Як змінилася чисельність після повномасштабного вторгнення? На який період припав пік виїздів з громади? Чи продовжують люди виїжджати з громади нині?
— В Нижньосірогозькій селищній громаді до початку повномасштабного вторгнення проживало 14 469 чоловік. Приблизно майже половина жителів Сірогозщини вимушено покинули домівки і виїхали з окупації. Пік масових виїздів припав на серпень-вересень 2022 року. Є відомості, що і на сьогодні родини, особливо з дітьми продовжують виїжджати.
— Що відомо про майно підприємств і житло людей, які виїхали з окупації?
— На жаль, в нашій громаді є численні випадки, коли майно тих підприємців, які не пішли на співпрацю з окупантами та виїхали на підконтрольну територію України розграбували та вивезли до росії. Найбільш прикрим у цій ситуації є те, що і місцеві мешканці, які пішли на співробітництво з окупантами, приймають участь у пограбуванні. Практично всі будинки та квартири сірогозців, які рятуючи своє життя та життя своїх дітей, були вимушені покинути своє житло, — захопили окупанти та місцеві колаборанти. Більшість осель розграбовані, є навіть випадки спалення окупантами житла і майна мешканців Нижньосірогозької громади.
— Чи високий рівень співпраці жителів тимчасово окупованої Сірогозщини з ворогом?
— В більшості випадків на співпрацю з окупантами пішли громадяни, які не змогли реалізувати себе при українській владі. Більшість з них — немають навіть спеціальної освіти, тож не змогли влаштуватися в житті. До речі, переважна їх більшість, у цьому звинувачували владу та були “ображені” на всі державні структури.
Але є і такі з поміж мешканців громади, які раніше працювали в правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування і після окупації Сірогозщини, без вагань почали співпрацювати з загарбниками.
Тож і перша, і друга категорія цих осіб, зараз всіляко догоджають фейковій владі та виконують усі забаганки окупантів.
— Що відомо про забезпечення громади водою? Чи змінилося водопостачання після підриву Каховської ГЕС? Чи в усіх населених пунктах однаково ситуація з водозабезпеченням?
— На даний час мешканці Нижньосірогозької селищної територіальної громади забезпечені питною водою, так як водопостачання здійснюється з водонапірних веж Рожновського.
Але, після теракту на Каховській ГЕС частина території громади, а саме землі сільськогосподарського призначення Нижньоторгаївського старостинського округу залишились без зрошення.
Зрошувальні землі на території Нижньоторгаївського старостинського округу
Так як водоподача на ці землі здійснювалася з Сірогозької зрошувальної системи, яка є найбільшим водовиділом Каховського магістрального каналу. Вода в зрошувальну систему закачувалася головною насосною станцією Каховського магістрального каналу, яка на сьогодні також зруйнована окупантами. Через низький рівень води в Сірогозькому магістральному каналі його головна насосна станція також не працює.
Довідково. Сірогозький магістральний канал завдовжки 39,5 км з пропускною спроможністю 53 м³/с. Він починається в 3 кілометрах від головної насосної станції Каховського магістрального каналу. Вода з нього подавалася для зрошення господарствам Херсонської і Запорізької областей (116 000 га), розташованих на території, яка прилягала до Каховського водосховища.
Каховська зрошувальна система
Орієнтовно з 7 серпня російські окупанти почали перекидати залишки води з Сірогозького магістрального каналу до русла Каховського магістрального каналу. Їхня мета — перекинути воду для її подачі в Бердянському районі Запорізької області, яка потерпає від зневоднення. Однак досягти цієї мети їм поки не вдалося.
На сьогодні в Сірогозькому магістральному каналі є залишки води, закачаної в русло каналу ще в 2022 році. Використовувати її аграріям у минулому та нинішньому році окупанти заборонили, адже росіяни брали воду з каналу для своїх потреб. На початок серпня 2023 року в Сірогозькій зрошувальній системі залишалось близько 1,5 млн кубометрів води. Тепер цю воду скидають назад у русло Каховського магістрального каналу, для чого вперше за всі роки існування каналу відкрили аварійний водоскид — забетоновану трубу діаметром 1,5 метри.
— Чи розпочато керівництвом громади підготовчу роботу по відновленню Сірогозщини після деокупації?
— Так, наразі розроблені та затвердженні заходи з підготовки до деокупації території Нижньосірогозької селищної територіальної громади та відновлення її життєзабезпечення.
Заходи включають декілька розділів у тому числі окремі стосуються кадрового забезпечення, гуманітарної і безпекової сфер, інфраструктурної галузі, відновлення надання медичних, адміністративних та соціальних послуг і таке інше.
Вивчаючи досвід деокупованих громад, зокрема правобережжя Херсонщини, заходи доопрацьовуються, уточнюються і доповнюються.
— Чи розпочато роботу з підбору кадрів, які відновлюватимуть громаду після деокупації?
— Робота з підбору кадрів триває. Сподіваємося, що основний кадровий потенціал нам вдасться зберегти. Але на сьогодні, в окремих галузях відчувається дефіцит спеціалістів.
— З якими першочерговими проблемами може зіткнутися Нижньосірогозька селищна громада після звільнення території?
— Зважаючи на досвід деокупованих громад, ми готуємося сприймати виклики пов’язані з проведенням стабілізаційних заходів, обстеженням та розмінуванням території, забезпеченням охорони правопорядку. Також проводимо підготовчу роботу спрямовану на відновленням діяльності територіальних органів державної та місцевої влади, комунальних підприємств, установ і закладів. Розуміємо, що необхідно буде провести повну інвентаризацію комунального майна, задокументувати збитки, визначити стан об’єктів критичної інфрастуктури, стан водопровідно-каналізаційних мереж та ліній електропередач, визначити потреби для їх відновлення, підготувати варіанти переходу на альтернативні види енергетики.
Невідкладно треба буде організувати роботу комісії по обстеженню та фіксації пошкоджень, руйнувань будівель та споруд приватної, комунальної та державної форм власності, а також роботу комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України на території Нижньосірогозької селищної територіальної громади.
Ще одним важливим напрямом роботи вважаємо надання гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення. Також потребуватимуть підтримки і уваги люди, які увесь цей час залишались в окупації.
Після деокупації, скоріш за все, мешканці Сірогозщини, які зараз проживають в інших областях України та за кордоном, намагатимуться відразу повернутись додому. І нам треба зробити так, щоб вони могли одразу мати доступ до необхідних адміністративних, соціальних, медичних та комунальних послуг.
Актуальними будуть питання відновлення доступу до мобільного зв'язку та Інтернету, роботи пошти, банківських установ. І зробити це потрібно буде максимально швидко.
Для збереження і відновлення економічної активності сільськогосподарських виробників та суб'єктів підприємницької діяльності необхідно вивчити проблеми бізнесу: руйнування будівель; пошкодження техніки; нестачу кадрів; потреби у засобах виробництва, насіннєвому матеріалі, міндобривах, хімічних препаратах, пально-мастильних матеріалах та потребу у консультуванні з питань участі в грантах та державному кредитуванні, отриманні спеціальних державних дотацій.
Тож концепція відновлення Сірогозщини після деокупації є, ми над нею працюємо. Адже йдеться не лише про відбудову, а й про гуманітарну складову.
Публікація створена в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) “Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни”. Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією.
