Чи дійшли консенсусу у вирішенні питань майбутнього Іванівської та Нижньосірогозької громад місцева влада, громадський актив і пересічні громадяни? Підсумовуємо, яким вони бачать подальший розвиток територій.
Громади, як “двигуни” післявоєнної відбудови
Про те, що саме територіальні громади — як базові ланки місцевого самоврядування стануть “двигуном” відбудови і відновлення звільнених територій вважають і представники органів місцевого самоврядування, і громадські активісти, і пересічні громадяни.
Також всі вони реально оцінюють ризики з якими доведеться стикнутися після звільнення територій. Адже на сьогодні маємо ще неузгоджене законодавство щодо створення планів відновлення, відсутність загальнодержавних стандартів з відновлення, проблеми із бюджетами, нестачу кваліфікованих спеціалістів (особливо в невеликих селищних та сільських громадах).
Кадрова проблема може стати однією з найбільш загрозливих саме для маленьких громад. Адже ще до війни невеликі ОТГ мали нестачу кваліфікованих спеціалістів, а після звільнення територій від російських окупантів ця проблема суттєво загостриться, тому що більшість фахівців евакуювалися в інші регіони України та за кордон.
Нині не всі вони планують повертатися додому, особливо молодь. Хоча результати онлайн-опитування, яке проводили Нижні Сірогози. City показує, що проблемами працевлаштування переймається не лише місцева влада, а й пересічні громадяни. Однак чимало з них боїться, що повернувшись додому вони не зможуть знайти роботу, або умови праці будуть для них неприйнятні.
Тож про кадрові проблеми, які виникнуть після деокупації території ведуть мову і місцева влада, і громадські активісти, і мешканці громад. Однак вони дещо по різному оцінюють ризики пов’язані з працевлаштуванням і створенням робочих місць.
Саме тому у вирішенні цього питання потрібна комунікація та співпраця на рівні “влада – громада”, щоб було розуміння того, скільки і які робочі місця буде запропоновано громадянам, та яка кількість людей дійсно повернеться додому і потребуватиме працевлаштування.
Перезапуск економіки, як одна з ключових задач відбудови
Майже всі групи респондентів дослідження — представники виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства — вважають перезапуск економіки, створення робочих місць та відновлення соціальної інфраструктури ключовою задачею відновлення.
Без відновлення економіки та функціонуючих соціальних сервісів неможливе повернення людей у громади. Суто інфраструктурна відбудова несе великі ризики міграційних втрат населення.
Ще один аспект в діяльності громади на який впливає кількість населення — це планування. До речі, воно прив’язане до того, якими є ці люди, а не лише скільки їх.
Тобто планування відбудови нерозривно пов’язане з демографією: кількістю людей, їхнім віком, географією розселення, кваліфікацією тощо.
Таких даних зараз немає не лише в громадах, а й в державі. Тому що не проводився перепис населення (нагадаємо, що перший і останній перепис в незалежній Україні проводився в 2001 році) і мають місце масові зовнішні та внутрішні міграційні процеси, спричинені війною.
Ще гірша ситуація з розумінням подальших планів тих людей, які виїхали за межі країни. Потрібно уявляти, скільки з них збираються повернутися після війни і куди саме в межах країни. Адже не факт, що людина з Нижніх Сірогоз повернеться в Нижні Сірогози чи переселенець із Іванівки повернеться в Іванівку. А від цього залежить, де і що ми маємо відбудовувати. Так само немає даних про кваліфікацію, освіту та професійні плани наших людей. А лише маючи цей набір даних, можна починати активно планувати.
Такі відомості реально можна отримати тільки після закінчення війни та проведення перепису населення. Лише тоді матимемо дані про склад і родинні стосунки членів домогосподарства; стать; вік; дату і місце народження; сімейний стан; етнічне походження; мовні ознаки; громадянство; освіту; джерела засобів до існування; зайнятість; міграційну активність; житлові умови. Іншого способу отримати ці дані від осіб, що проживають на території України, немає.
Не конкуренція, а рівні можливості для всіх громад
Ще одне питання з якого збігаються думки влади, громадського активу і населення — це те, що після деокупації території треба мати вже розроблені і готові для реалізації проєкти.
Фінансуватися ці проєкти з відновлення мають не лише власним коштом громади, а й за рахунок держави та міжнародної допомоги.
Однак, як показує досвід, фінансова допомога держави у вигляді субвенцій громадам чи відшкодування громадянам за зруйноване житло надається у невеликих обсягах та дуже повільно. А фінансову допомогу від міжнародних партнерів можуть отримати не всі громади. Це залежатиме насамперед від того, чи є в громаді спеціалісти, які вміють складати грантові заявки, аргументовано писати про першочергові потреби громади.
Звісно ж, що за таких умов менш активні громади будуть неконкурентними з тими ОТГ де є фахівці, які мають відповідний досвід роботи з грантовими програмами і міжнародними донорами.
Тому держава має створити для великих і маленьких громад рівні можливості доступу до інструментів та ресурсів з відновлення. Зокрема, для громад мають бути доступні ресурси, де буде зібрана вся наявна інформація про проєкти та ініціативи з відновлення, що плануються чи вже реалізуються.
Важливим аспектом реалізації проєктів має бути їх локалізація, тобто щоб була можливість використовувати місцеві підприємства, робітників та інші внутрішні ресурси. А на фірми та компанії з інших регіонів покладатися лише за умови відсутності власних сил і засобів. Потрібно зробити так, щоб бізнес і населення знову генерували валовий продукт для держави. І що більші обсяги, то краще.
Не реконструкція, а глибока модернізація — ось що таке відбудова громад
Дуже важлива потреба — диференціювання деокупованих територій згідно ступеня втрат та локальних особливостей відновлення. Проте це питання має бути не в компетенції місцевих органів влади, а держави. Це необхідно для того, щоб узгодити коло діяльності усіх учасників процесу відновлення — держави, громади, донорських і волонтерських організацій.
Також мають бути чітко розставлені пріоритети щодо видів діяльності між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Регіональна виконавча влада (це обласні та районні державні адміністрації, їх структурні підрозділи, а також служби, інспекції, агентства, що охоплюють практично всі сфери суспільного життя: економіку, науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, соціальну сферу, гарантію безпеки та громадського порядку,) у процесі відновлення відповідатимуть за ремонт та модернізацію енергетичної інфраструктури; гуманітарне розмінування; критичну, соціальну і логістичну інфраструктуру; відбудову чи відновлення житла для населення; підтримку бізнесу; психологічну реабілітація населення; запобігання остаточній міграції людей за кордон.
У компетенції органів місцевого самоврядування має бути відновлення економічної активності; створення робочих місць; відбудова доріг, мостів; відновлення транспортного сполучення, а також критичної інфраструктури, а саме: водо-, теплопостачання, енергетики.
Актуальним для громад є питання безпеки дітей і можливість повернути їх до офлайн-навчання в школах, щоб компенсувати втрачені роки освіти. Також має працювати амбітна програма з перенавчання дорослих, зокрема, зі здобуття другої спеціальності. А це вже питання, яке має вирішувати влада на місцях спільно з державними структурами.
Дуже важливою практичною проблемою для влади на всіх рівнях, без вирішення якої неможливе ані відновлення житла, ані запуск економіки (особливо агросектору) — є розмінування. Це та сфера, в якій ми дуже сильно потребує допомоги міжнародних партнерів.
І місцеві органи влади, і громадський сектор розуміють, що після деокупації територій, потрібно відразу братися за розвиток “зеленої” енергетики та впровадження енергоощадних технологій (особливо в житлових будинках). Це не не лише поліпшить стан довкілля, яке постраждало від бойових дій, а й знизить залежність України від Росії чи іншого постачальника енергоресурсів.
Загалом, що стосується Плану післядеокупаційного відновлення громади, ми не маємо чекати на якийсь умовний План, який надасть держава чи міжнародні партнери. Нам треба вже зараз готувати власний план, адже саме на місцях якнайкраще знають особливості і потреби території. А щоб відбудова справді стала історією успіху, майбутнє громади мають вирішувати її жителі. І планувати за принципом: “Відбудовувати краще, ніж було”. Адже за великим рахунком — це не реконструкція до довоєнного стану, це має бути глибока модернізація громади. Цей принцип передбачає посилення залученості громадян до розробки програм і стратегій відбудови та розвитку, а також прийняття рішень.
Вочевидь, є багато можливих шляхів для відбудови. Тому важливо, щоб керівництво громад за участі громадського активу та пересічних громадян вирішили, який шлях обрати.
Проте план відбудови громади має бути єдиним. Щоб кожен громадянин розумів, що і для чого робить влада. Адже на відбудову будуть йти, зокрема, і гроші платників податків.
Тому перед тим, як заявляти про готовність усе відбудувати, слід з’ясувати, чи дійсно потрібно відбудовувати все. А головне — для кого, бо центральним питанням у відновленні громади все ж є люди і їхні потреби, а не територія сама по собі. Тому було б логічно в центр відбудови закласти принцип “гроші ходять за людиною”. На практиці це означає, що якщо вчорашній мешканець Сірогозщини облаштувався і хоче далі жити на Івано-Франківщині, то держава має йому допомогти з придбанням житла на новому місці, а не відбудовувати хату на попередньому, де він уже жити не хоче.
По-друге, створення робочих місць має бути пріоритетнішим за відновлення житла і вторинної інфраструктури. Спільне завдання керівництва громади і держави — дати працездатним людям, які постраждали від війни, можливість чимшвидше знову працювати, а не перетворити їх на вічних пільговиків. По-третє, має бути суспільний контроль за кожною витраченою владою копійкою. За таких умов буде шанс відбудувати громаду справді кращою, ніж вона була до війни.
*****
Нижні Сірогози.City провели три онлайн-опитування населення щодо відбудови Іванівської та Нижньосірогозької громад після деокупації, а також зібрали кращі пропозиції, які стосуються процесів післявоєнного відновлення і відбудови територій.
Публікація створена Нижні Сірогози.City в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) “Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни”. Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією.
