Хоч війна триває, військові адміністрації спільно з місцевими радами тимчасово окупованих громад лівобережжя Херсонської області, працюють над планами з відбудови громад після звільнення території, розробляють механізми, як компенсувати завдану війною шкоду і наслідки руйнувань, скільки це коштуватиме, звідки взяти гроші на фінансування проєктів, як налагодити співпрацю з іншими громадами у вирішенні нагальних проблем. Про те, як проводиться ця робота розповіли очільники селищних військових адміністрацій трьох громад Херсонщини.
Повернути життя на звільнені території: від планів — до дії
В умовах воєнного стану змінився алгоритм керування громадами і вертикаль управління. На звільнених і тимчасово окупованих територіях Херсонської області створено селищні та міські військові адміністрації, які виконують свої функції і завдання відповідно до законодавства.
Саме за умов війни така форма управління показує свою ефективність. До того ж на створені військові адміністрації покладається найголовніше завдання — після деокупації відновити життєдіяльность громад, районів, області.
Нині керівників селищних військових адміністрацій тимчасово окупованого лівобережжя Херсонської області, як шефів, закріпили за звільненими громадами правобережжя області. Тож їдучи в “гарячі” регіони, а такими нині є більшість деокупованих громад Херсонщини, бо вони перебувають під постійними обстрілами військ РФ, а частина потрапила в зону затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС, вони на власні очі бачить, що відбувається на деокупованих територіях, які виклики доводиться долати їх керівництву і населенню.
Такі відвідини дають можливість очільникам селищних військових адміністрацій краще зрозуміти з якими проблемами їм доведеться зіткнутися після звільнення краю. І враховуючи все це почати разом з командою фахівців і експертів роботу над планами з підготовки до деокупації громад та відновлення громад після деокупації, а також шукати ресурси, які вкрай будуть потрібні у перший період після звільнення, проводити роботу з кадрами та вирішувати чимало інших питань.
Нині йде активний процес розробки таких планів, і вони не формальні на папері. Це плани, що стосуються усіх сфер життя громади, щоб знати, що потрібно буде робити, як працювати на території, яка тривалий час було окупована і на якій майже нічого не буде.
Нижньосірогозька селищна військова адміністрація
Нижньосірогозька громада на карті України. Скріншот uk.wikipedia.org
Нижньосірогозька селищна військова адміністрація, яка нині здійснює повноваження органу місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, тобто взяла на себе більшу частину повноважень Нижньосірогозької селищної ради, вже визначила для подальшої роботи основні напрямки.
Перший, — стосується функціонування комунальних закладів та установ і таких питань, як виплата заробітної плати, впорядкування, а за потреби призупинення або розірвання трудових відносин, здійснення гарантованих виплат працівникам бюджетної сфери селищної ради, збереження кадрового потенціалу для майбутнього відновлення роботи комунальних закладів і установ Сірогозщини.
Другий, — налагодження співпраці з представниками різноманітних міжнародних організацій та фондів, колегами з інших областей. Ця робота проводиться для того, аби залучити додаткові фінансові та матеріальні ресурси для відновлення роботи інфраструктурних об’єктів і споруд після деокупації території.
Третій, — складаються максимально оперативні плани заходів з підготовки до деокупації території Нижньосірогозької громади. Вивчається досвід органів місцевої влади вже деокупованих громад, та проводиться консультування з представниками державної та місцевої влади, експертами.
Четвертий, — робота над проєктами Програми комплексного відновлення території Нижньосірогозької селищної громади та Плану відновлення і розвитку громади. Це документи стратегічного планування, які включають завдання і заходи відновлення та місцевого розвитку. Якісно підготовлені документи допоможуть у майбутньому забезпечити ефективну відбудову громади та залучати кошти на реалізацію проєктів відновлення.
Наразі вже розроблені та затвердженні заходи з підготовки до деокупації Нижньосірогозької селищної територіальної громади та відновлення її життєзабезпечення.
Вони включають декілька розділів у тому числі окремі стосуються кадрового забезпечення, гуманітарної і безпекової сфер, інфраструктурної галузі, відновлення надання медичних, адміністративних та соціальних послуг і таке інше.
Вивчаючи досвід деокупованих громад, зокрема правобережжя Херсонщини, заходи доопрацьовуються, уточнюються і доповнюються.
Зважаючи на досвід деокупованих громад, за словами керівництво селищної військової адміністрації, вони готуються сприймати виклики пов’язані з проведенням стабілізаційних заходів, обстеженням та розмінуванням території, забезпеченням охорони правопорядку. Також проводиться підготовча робота спрямована на відновленням діяльності територіальних органів державної та місцевої влади, комунальних підприємств, установ і закладів.
“Розуміємо, що необхідно буде провести повну інвентаризацію комунального майна, задокументувати збитки, визначити стан об’єктів критичної інфраструктури, стан водопровідно-каналізаційних мереж та ліній електропередач, визначити потреби для їх відновлення, підготувати варіанти переходу на альтернативні види енергетики”, — зазначають у селищній військовій адміністрації.
Невідкладно треба буде організувати роботу комісії по обстеженню та фіксації пошкоджень, руйнувань будівель та споруд приватної, комунальної та державної форм власності, а також роботу комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України на території Нижньосірогозької селищної територіальної громади.
“Ще одним важливим напрямом роботи вважаємо надання гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення. Також потребуватимуть підтримки і уваги люди, які увесь цей час залишались в окупації, — зазначають у селищній військовій адміністрації. — Після деокупації, скоріш за все, мешканці Сірогозщини, які зараз проживають в інших областях України та за кордоном, намагатимуться відразу повернутись додому. І нам треба зробити так, щоб вони могли одразу мати доступ до необхідних адміністративних, соціальних, медичних та комунальних послуг”.
Актуальними будуть питання відновлення доступу до мобільного зв'язку та Інтернету, роботи пошти, банківських установ. І зробити це потрібно буде максимально швидко.
Для збереження і відновлення економічної активності сільськогосподарських виробників та суб'єктів підприємницької діяльності необхідно вивчити проблеми бізнесу: руйнування будівель; пошкодження техніки; нестачу кадрів; потреби у засобах виробництва, насіннєвому матеріалі, міндобривах, хімічних препаратах, пально-мастильних матеріалах та потребу у консультуванні з питань участі в грантах та державному кредитуванні, отриманні спеціальних державних дотацій.
“Тож концепція відновлення Сірогозщини після деокупації є, ми над нею працюємо. Адже йдеться не лише про відбудову, а й про гуманітарну складову”, — зазначають у селищній військовій адміністрації.
Іванівська селищна військова адміністрація
Іванівська громада на карті України. Скріншот uk.wikipedia.org
Основні задачі та напрямки визначено вже і Іванівською селищною військовою адміністрацією. Саме на їх виконанні буде зосереджено першочергову увагу.
Перший напрямок, — підготовка до заходу на деокуповану територію Іванівської громади з усім необхідним для цього матеріально-технічним оснащенням.
“Ми не лише склали перелік необхідного, а й накопичуємо обладнання та матеріали (дизельні генератори, промислові дизельні мотопомпи, зварювальні апарати, болгарки промислові, бензопили, мотокоси, тримери, газонокосарки електричні та бензинові, насоси глибинні для свердловин, частотні перетворювачі для глибинних насосів, Starlink, фітинги для водопровідних труб, ремкомплекти для азбестових труб, листи восьмихвильового шиферу, шиферні гвіздки, OSB-плити, тарпаулін, пластикові ємності для води, кабель електричний, мідний та ще чимало іншого)”, — зазначають у Іванівській СВА.
Другий напрямок, — налагодження співпраці з благодійними гуманітарними організаціями та фондами, в тому числі міжнародними, які допомагають жителям Херсонщини у ліквідації наслідків війни в Україні. А саме — забезпечечать першочергові потреби мешканців громади після деокупації: доправляють продуктові та гігієнічні набори, одяг, будівельні матеріали для швидкого ремонту пошкоджених домоволодінь і об’єктів інфраструктури, а також перелічені вище засоби.
Третій напрямок, — формування колективу Іванівської селищної ради та Іванівської селищної військової адміністрації в умовах наявного кадрового голоду. Створення і підготовка до заходу на деокуповану територію необхідних служб, виконавчих органів, закладів освіти.
“Все це доведеться робити практично з нуля, адже війна розкидала по світу кращих фахівців, майже весь кадровий ресурс. На жаль, це має місце не тільки в Іванівській громаді, а й Херсонській області в цілому”, — пояснюють у Іванівській селищній військовій адміністрації.
Четвертий напрямок, — розроблення та втілення в життя Програми підтримки військовослужбовців ЗСУ та їх родин, родин загиблих і зниклих безвісти воїнів. Віднайдення/створення фінансового ресурсу для реалізації даної програми, в умовах воєнного стану, коли податки до місцевого бюджету не сплачуються.
П’ятий напрямок, — підготовка до створення Іванівської місцевої пожежної охорони, яка не лише запобігатиме виникненню пожеж та гаситиме їх, а й надаватиме допомогу у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій на території громади.
“Роботи у пожежної команди після деокупації буде чимало, бачу це з досвіду звільнених територій, тож нині нам необхідно віднайти кошти для придбання засобів і обладнання, щоб команда оперативно приступила до виконання своїх обов’язків”, — зауважує керівник Іванівської СВА Віктор Дебелий.
Шостий напрямок, — підготовка до створення загону місцевої тероборони.
“Вважаю, що це буде надскладним завданням, адже в умовах війни люди опинилися по різні сторони лінії фронту, — зауважує очільник селищної військової адміністрації. — Поясню: населення громади вже другий рік поспіль перебуває в окупації, тож є такі, що хто пішов на співпрацю з окупантами — працюють у представницьких органах фейкової влади. Інша частина, і вона чимала — це ті жителів Іванівщини, хто став на захист України, а також категорія вимушених переселенців, частина з яких повернеться додому після звільнення території, проте є й ті, хто виїхав можливо назавжди. До того ж матеріально-технічне забезпечення загону тероборони — це окремий виклик під час військового стану, ще й за умови коли податки до місцевого бюджету не сплачуються, бо громада в окупації”.
Горностаївська селищна військова адміністрація
Горностаївська громада на карті України. Скріншот uk.wikipedia.org
Своїм баченням щодо відновлення громади після деокупації поділився у переддень свого призначення на посаду керівника Горностаївської селищної військової адміністрації Дмитро Ляхно, голова Горностаївської ОТГ.
— Насамперед, хочу зазначити, що процес відновлення після деокупації лівобережної Херсонщини не буде швидким. Тож нам усім потрібно налаштовуватися на довгі роки відбудови та повернення до нормального життя.
Приміром, Горностаївщина нині в тимчасовій окупації, знаходиться практично на лінії зіткнення, тому складно спрогнозувати, який стан громади буде після звільнення. Прибережні населені пункти постійно під обстрілами. Вже знищено заклади освіти в селах Каїри та Маринське, пошкоджені й інші будівлі, як комунальної так і приватної власності.
Як в цілому по Україні, так і по нашій громаді, процес повернення мешканців додому буде складний. Думаю, що не всі повернуться. Хтось з причини розбитого житла, хтось із-за відсутності відразу роботи за своїм фахом. І одним із чинників неповернення може бути безпека людей.
На мою думку, першочергово деокуповані міста, селища, села повинні мати спроможне місцеве самоврядування для того, щоб координувати відновлення інфраструктури, житла, доставлення гуманітарної допомоги. Бо треба повертати людей. А для того, щоб сім'я повернулась, то люди повинні розуміти, що будуть забезпечені житлом, роботою, та соціальними послугами (лікарня, школа, садок) — інакше, їм немає рації повертатись.
Зрозуміло, що місцеве самоврядування буде намагатися якнайшвидше все відбудувати, але, враховуючи відсутність сплачених місцевих податків, є велика залежність від дотацій та субвенцій з державного бюджету.
Приміром Горностаївська громада, як і сусідні, зокрема, Нижньосірогозька та Іванівська, має чітко визначене сільськогосподарське спрямування. У найближчий час ми не зможемо займатися сільським господарством в тих розмірах, який був до війни. А це один з головних доходів в нашій регіональній економіці. Тому й левова частина дохідної частини бюджету власними податками залежить від стану розвитку підприємництва в цій галузі.
А для відновлення сільськогосподарського виробництва, потрібно буде долати найбільшу проблему — розмінування територій. Наступним буде відновлення втраченої техніки та виробничих баз. Думаю, з цього питання працюватимуть державні та банківські кредитні програми. Проте, зрозуміло, вони будуть стосуватися тих, які зареєстровані як підприємства або приватні підприємці. До того ж, на жаль, після руйнування Каховської ГЕС, відновлення зрошення займе не один рік. І без допомоги наших партнерів ця проблема розтягнеться на десятиріччя.
Щодо промислового розвитку нашої та аналогічних громад, які розташовані далеко від великих міст, то я не бачу нормальних “правил гри” на державному рівні. До прикладу, гарним додатком до бюджету є переробка сільськогосподарської продукції. Але враховуючи підхід держави та великого бізнесу в будівництві великих та велетенських заводів з переробки біля міст, навряд чи будуть змінені правила гри. Ми з вами стали свідками руйнації, а не на жаль модернізації та відновлення виробництва десятків “районних” маслозаводів та харчосмакових фабрик.
Після деокупації Лівобережжя, за прикладом вже раніше деокупованих територій, буде відновлюватися як приватний так і комунальний сектор. Маю надію, що даний напрямок підтримки від інших областей України та іноземних донорів не припинятиме своє існування.
Крім того, вважаю, що буде велике бажання і у нас, мешканців громади, відновити своє життя ще на кращому рівні. Не зважаючи на гасла децентралізації, багато робиться для того щоб централізувати процеси в нашій державі. Особливо на собі це відчуваємо ми, громади з невеликими селами та далеко від міст. Потреба у відбудові соціальної інфраструктури конче необхідна для життя людей. Крім цього це буде найкращий приклад, що за людей і села не забуто на рівні держави.
Чинне законодавство передбачає будівництво або реконструкцію соціальних об'єктів лише за наявністю відповідних проєктів. До війни ми розробили проєкти утеплення двох наших навчальних закладів, будівництва спортивного комплексу. Але війна внесла свої корективи. Будемо й після окупації працювати в цьому напрямку, оскільки без проєкту не буде й державних коштів на відбудову.
Хотілося б, аби були затверджені типові проєкти відбудови різних закладів. Це значно зменшить витрату коштів з місцевого бюджету на їх розробку. Так лише один проєкт з відбудови школи на 400 учнів може коштувати більше мільйона гривень.
На даний час, враховуючи окупацію території, немає змоги брати участь у державних та міжнародних програмах з відновлення. Та все ж потрібно робити планування, хоч ми поки що, під час війни і не остаточно розуміємо весь об’єм роботи.
Наостанок всім бажаю терпіння та віри. Впевнений, що разом ми все відновимо та збудуємо наше щасливе майбутнє.
