Як в умовах повномасштабного вторгнення РФ, замінування та осушення Каховського водосховища працює аграрний сектор Херсонщини? Яких збитків завдано через окупацію, бойові дії та знищення підприємств? Чи можуть аграрії отримати підтримку для виробництва сільгосппродукції? Про це та інше — в статті-дослідженні Любові Руді.
Рік складний — що вплинуло на результати
В Україні 22 місяці триває повномасштабна війна, яку розв’язала Росія. Бойові дії на території нашої держави завдають нищівних руйнувань економіці, зокрема, внесли разючі й надто негативні корективи в аграрну сферу, доторкнувшись до кожного, хто працює на землі. Приміром, до повномасштабного вторгнення Херсонська область давала рекордні врожаї зернових, овочевих та баштанних культур. Сьогодні ж у Херсонському регіоні, не те що працювати, а просто жити — це щоденний ризик та випробування. Адже майже вся територія Херсонщини була захоплена росіянами у 2022 році. Лише протягом жовтня-листопада 2022 року було звільнено правобережжя області, а лівий берег допоки в тимчасовій окупації.
Для херсонських виробників сільськогосподарської продукції, що працюють на деокупованій території, цей рік особливо важкий: заміновані поля, затоплені землі і зруйноване зрошення.
У марафоні “Єдині новини” начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що загалом на звільненій території області сапери обстежили і розмінували 156 тисяч гектарів, з них 133 тисячі земель сільськогосподарського призначення — це лише близько 25% території правобережної Херсонщини.
На Херсонщині розмінували 25% від усієї території. Фото dsns.gov.ua
Окрім проблеми замінованих полів, аграрний сектор дуже постраждав внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. У Херсонській області була найбільша зрошувальна система в Європі. Зрошувалося 427 тисяч гектарів, з яких 44 тисячі гектарів використовувались для крапельного зрошення, а це 60% показників України. Відтепер цієї можливості немає.
Зрошувані землі були переважно на лівобережжі Херсонщини — з Каховського водосховища тут зрошувалося десь 300 тисяч гектарів. Тож проблема зрошення критична саме для лівобережжя.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року була викрадена й знищена дуже велика кількість техніки, вивезено більше мільйона зернових культур, знищено й постраждало тваринництво.
Це наслідки військової агресії Росії, які мали вплив на результати роботи аграріїв у 2023 році.
Якщо підсумувати проблеми, які постають зараз перед аграріями, то ключовими викликами для аграріїв сьогодні є: анексовані землі та заміновані поля; ракетні обстріли та мінна небезпека; скорочення посівних площ; мінімальна ліквідність продукції; відсутність ціни на агроринку; дороге банківське фінансування; здорожчання логістики; обмеження щодо експорту, зокрема ринків збуту агропродукції.
Але це не лякає українських підприємців, проблеми вони приймають як виклики та продовжують працювати.
Лівобережна Херсонщина: у кожного фермера своя проблема
На лівому березі Херсонщини, яка залишається тимчасово окупованою, налічується близько 1,5 мільйонів гектарів сільгоспземель, що чекають на звільнення. Про діяльність сільгосппідприємств та фермерів на лівобережжі дуже мало достовірної інформації і перевірити її неможливо.
З інформаційних джерел відомо, що російська окупаційна влада примушує фермерів реєструватися за російськими стандартами. Ті земельні ділянки, які належать фермерам, котрі відмовилися йти на співпрацю з окупаційною владою, почали надавати тим, які перереєструвалися. Також є інформація, що на Херсонщину зайшли аграрії з Росії, які займаються переоформленням земельних ділянок на свої господарства. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський.
Керівник фермерського господарства з тимчасово окупованої лівобережної Херсонщини (від автора: імені не вказуємо з умов безпеки) розповів: “Збирати врожай було не вигідно: оренда техніки, пальне — виходило дуже дорого, більше ніж міг отримати за зерно. Дуже висока собівартість виходила. А вимога така, що всі господарства мають продавати продукцію компанії-посереднику за фіксованими цінами, які нижче ринкових — якщо ти хочеш взагалі продавати свою продукцію. Буває, що забирають збіжжя, коли немає на нього документів”.
Відновили роботу на звільнених землях до 30 відсотків господарств
Загалом на Херсонщині діє 2 700 аграрних підприємств. На правобережній частині регіону, яка деокупована, близько 500, а з них відновили свою роботу частково лише 30 відсотків.
Тут, на звільненій території, обліковується 520 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Але аграрії зіткнулися з багатьма проблемами, які заважають вести сільськогосподарську діяльність. На цій території були активні бойові дії, тож більша частина цих земель заміновані. На даний час офіційно розміновано лише трохи більше 130 тисяч гектарів, тобто десь понад 20 відсотків. Не всі чекають саперів, дехто, ризикуючи життям і здоров'ям, заходить у поля та розміновують землю власноруч. Результат — багато випадків підриву працівників сільгосппідприємств на своїх полях. Це небезпечно. Згідно офіційних даних за 2023 рік під час польових робіт на ворожих мінах підірвалось 5 фермерів, це з летальними наслідками. Ще 15 постраждали — отримали травми різного ступеня тяжкості. Крім того, більше 20 одиниць техніки було знищено у результаті підриву на ворожих мінах.
Все ж господарства намагаються відновити свою діяльність. Сіють з ризиком і збирають під обстрілами, бо поля заміновані та постійно обстрілюють територію. Продати можуть тільки нижче собівартості, а якщо покладуть у склад, то моляться кожен день щоб не прилетіло нічого.
Але працюють, з розумінням що є обовʼязки та відповідальність перед людьми та громадою.
Область отримала 60 тисяч тонн зернових культур проти 1,5 мільйона тонн 2021 року
Про підсумки аграрного року-2023 розповів директор Департаменту сільського господарства Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов, під час інтерв'ю “IPC-Південь”:
“Загалом 2023 року вдалося засіяти 62,7 тис. га земель, переважно соняшником — 35,7 тисячі гектарів... З початку року було засіяно більше 50 тисяч гектарів яровими культурами, і ми зібрали доволі непоганий врожай, враховуючи замінованість територій і загалом ситуацію, яка була цього року. Так, ми намолотили більше 60 тисяч тонн зернових культур з 25 тисяч гектарів землі, ріпаку у нас було зібрано 4,4 тисячі тонн на площі 2,7 тисячі гектарів. Планово цього року було скошено більше 30 тисяч гектарів соняшнику. Врожай небагатий, враховуючи, що було мало опадів. Середня урожайність соняшника становила 14 центнерів з гектара”.
Доречно нагадати, що 2021 року на Херсонщині було намолочено зернових культур 1,5 мільйона тонн, і це тоді був чудовий рік для аграріїв.
Херсонський регіон завжди славився овочевими та баштанними культурами. Інфографіка khoda.gov.ua
Херсонський регіон завжди славився овочевими та баштанними культурами. Але в 2023 році втратив таку можливість: на звільнених територіях було засаджено 2 100 гектарів і вдалось зібрати понад 70 тисяч тонн продукції, з них майже 50 тисяч тонн — це томати. Зокрема баштанною продукцією засадили всього 200 гектарів і отримали 3 тисячі тонн кавунів. Для порівняння: 2021 року Херсонщина зібрала рекордний врожай овочевих культур — більше 1,7 мільйона тонн, а баштанних 170 тисяч тонн.
Херсонські фермери намагаються вирощувати й фрукти, більшість садів є у Бериславському районі. Фізично вони не знищені (хіба що виноградники “Князя Трубецького” постраждали від бойових дій), але відсутність зрошення залишається головною проблемою садівників: насосні станції зруйновані або затоплені.
Аграрна галузь завершила 2023 рік з високою врожайністю та зі збитками
2023 рік був дуже складним для аграріїв всієї країни. Збитки аграрного сектору України обраховуються мільярдами гривень. За підрахунками аналітиків KSE Агроцентру і Мінагрополітики, прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно вже перевищили $40 млрд.
Цьогорічні збитки агросектору України можуть сягнути 3 мільйонів доларів. Про це розповів гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко в інтерв'ю “Укрінформ”: «Українська аграрна галузь завершує рік з високою урожайністю та одночасно значними збитками. За найоптимістичнішими прогнозами УКАБ, збитки аграріїв сягнуть 3 млрд $, оскільки вирощування всіх культур, окрім сої, вийшло збитковим. Водночас завдяки сприятливій погоді аграрії отримали високу урожайність продукції, хоча через відсутність добрив та незначне використання технологій підживлення більша частина вирощеної пшениці мала низькі продовольчі показники та фуражну якість“.
За його інформацією у 2021 році в Україні майже всі культури були прибутковими, а в 2023 році всі культури, за винятком сої, збиткові.
Розмір збитків, завданих блокуванням морського експорту та переходів на кордоні з Польщею, не називають, але відомо, що експортна виручка цьогоріч суттєво зменшилася, навіть попри збільшення натуральних обсягів експорту за підсумками календарного року. Нагадаємо, що у 2022 році Україна експортувала сільськогосподарської продукції на майже 23 млрд доларів.
На Херсонщині оцінити збитки аграрній галузі від російської окупації наразі неможливо — про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Це колосальна сума, яка поки ще не підрахована. Та й наразі ми звільнили лише третину території”, — зазначив він.
Відомо, що найбільших збитків аграрному сектору війна нанесла в Луганській, Херсонській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях, які втратили до 80% врожаю. Ці регіони є лідерами і за кількістю пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
Втрачений урожай Херсонщини. Скріншот відео
Через війну на Херсонщині галузь великої рогатої худоби знищена на 15%, свинарства — на 80, птахівництва — повністю. У Херсонській області на «Чорнобаївській птахофабриці загинуло 4,4 млн курей.
Тваринництво на Херсонщині було передовою галуззю. За станом на 1 січня 2022 року в регіоні налічувалося майже 57 тисяч голів великої рогатої худоби, 49 тисяч голів свиней, голів птиці було понад чотири мільйони.
У Чорнобаївці Херсонської області на птахофабриці загинуло 4 млн курей. Фото: kherson.gp.gov.ua/ua
Можливості, які можна використовувати, аби зберегти можливість працювати
Після майже двох років тотальної війни матеріальний ресурс українських агровиробників вичерпується. Аграрії потребують підтримки, щоб продовжувати працювати.
Про це свідчать дані опитування “Сміливість бути фермером”, яке було проведено за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
Слід зазначити, що останнім часом співпраця влади усіх рівнів з малими, середніми й великими представниками агросектору стала тіснішою, а комунікація – ефективнішою. Оборонний сектор залишається пріоритетним для держави, але й галузі, які надважливі для економіки України — не залишаються без уваги.
Аграрний бюджет Мінагро та Мінекономіки становить 4,4 млрд грн. Зокрема, 796 млн грн — субсидія на 1 га оброблювальних сільськогосподарських земель на територіях, на яких завершені бойові дії та тимчасова окупація. Це будуть кошти ЄС на безповоротній основі для аграріїв. Оформити їх можуть через Державний аграрний реєстр. Основна умова — зареєстровані права власності або оренди на землю.
Уряд продовжує спрощене кредитування аграріїв за програмою "5 – 7 – 9" — ліміт кредиту зріс із 60 млн грн до 90 млн грн. Діє програма безповоротних грантів на створення садів і теплиць. Є співпраця і з міжнародними організаціями – USAID та ФАО, які реалізують програми підтримки для сільгоспвиробників.
Про плани державної підтримки аграріїв на деокупованих територіях повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький:
До того ж, у травні набрав чинності закон, яким передбачено звільнення аграріїв та власників земельних ділянок від сплати податків на заміновані, забруднені, окуповані землі та угіддя на яких ведуться бойові дії. Триває також співпраця з міжнародними партнерами на рівні області, які фінансово допомагають постраждалим від війни малим і середнім фермерським господарствам.
Тут кілька інструментів, які фермери можуть використовувати, аби отримати додаткову фінансову підтримку:
— Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (ФЧГК), який вже незабаром розпочне надавати часткові гарантії на залучені кредитні ресурси сільгоспвиробникам, що мають до 500 га земельного банку.
— Додаткові можливості для фінансування для аграріїв також можна шукати на порталі GRANTY.
— Програма USAID з аграрного і сільського розвитку також регулярно надає допомогу фермерам на конкурсній основі або за зверненнями. Зв'язатись із представниками програми можна за посиланням.
***
Попри всі складнощі й виклики, які випали на долю херсонських аграріїв, можна сказати: вони працювали і будуть працювати, підтримувати економіку та зміцнювати продовольчу безпеку України. Та аби Херсонському регіону була можливість відновити свої передові позиції виробництва сільгоппродукції у майбутньому, необхідно відновлення греблі Каховської ГЕС. Так вважають науковці та економісти. Адже без зрошення, існування аграрної сфери дуже проблематичне, враховуючи, що саме Херсонщина — це зона степів, і зона ризикованого землеробства.
Підготувала Любов РУДЯ
