У ніч на 6 червня 2023 року окупаційні війська РФ цілеспрямовано підірвали греблю Каховської ГЕС і перетворили друге за величиною в Україні Каховське водосховище, яке містило 18,2 куб. кілометри води, у пустелю. За масштабами цю екологічну катастрофу співмірно порівняти з Чорнобильською, наслідки якої ми почали відчувати лише через деякий час вже у 90-х. Про результати експедиції у заплави колишнього Каховського водосховища розповів еколог, координатор мережі “Довкола” Максим Сорока.
Зараз в публічному просторі багато дискутують з приводу того, відновлювати чи ні Каховське водосховище, і які перспективи це матиме. Звісно, хотілося б почути думку з приводу цього складного питання якомога більшої кількості науковців. Насамперед тих, хто почав досліджувати стан цієї знищеної рукотворної водойми і вже зібрав певну інформацію.
Нові супутникові знімки Каховського водосховища після підриву окупантами Каховської ГЕС. Фото: “Укргідроенерго”
Про перспективи Каховського водосховища і результати екологічної експедиції, яку провели науковці та волонтери з різних областей України, розповів Максим Сорока, науковий керівник експедиції, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, координатор мережі “Довкола”.
Максим Сорока. Фото з особистого архіву
“На мою думку, Каховське водосховище слід відновити. Враховуючи усі побічні наслідки, сталий розвиток територій і громад довкола водосховища та «ціну питання» — я є прихильником плану відновлення водосховища, —говорить Максим Сорока. — Вся ця історія — це безкінечна серія трагедій. Перша трагедія сталася, коли Каховське водосховище побудували, друга — коли російські терористи його знищили. Третя трагедія відбувається прямо зараз, коли ми всі почубилися довкола питання — відновлювати чи ні. У цій історії найсумніше, що четверта трагедія буде, коли ми відновимо або не відновимо Каховське водосховище. У будь-якому випадку українцям залишається лише трагедія. Тому я раціонально підходжу до цього питання та обираю варіант з найменшими довгостроковими наслідками”.
Науковець зауважив, що нині для нього більш важливим є вивчення функцій каскаду водосховищ на Дніпрі, і відповідно змін, які відбулися внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС і знищення Каховського водосховища.
“Будь-яка агломерація завжди має стічні зворотні води. І перед тим, як далі їх пропустити по каскаду, їх потрібно було доочистити. Свого часу, коли розбудовували величезні промислові агломерації, не дарма зробили поділ каскаду на водосховища. Величезний об’єм води Каховського водосховища — близько 18 кубокілометрів (тобто у кратно більший за об’єм стічних вод) дозволяв балансувати концентрацію та розбавляти зворотні води, які скидалися з агломерації Запоріжжя і міст та селищ поблизу, а також агломерації Нікополя та Марганця”, — пояснив еколог.
Вплив агломерацій Нікополя, Марганця і Запоріжжя на Каховське водосховище був найбільшим
Тому, зважаючи на це, перед початком експедиції було визначено дві робочі гіпотези.
Перша, — нестача води (водної біомаси активного мулу та мікроорганізмів) у чаші водосховища, що спричиняє збільшення забруднення води у залишкових водах каскаду.
Друга, — різке осушення водосховища, що призвело до різкої зміни кисневого та температурного режиму. Це в свою чергу спричинило інтенсивне окиснення речовин, які раніше природа очищала біологічно самостійно, у донних відкладеннях та рештках загиблої біомаси (включно з біомасою активного мулу). Усі ці явища стали причиною виділення рухомих форм біогенних елементів: амонія сольового, нітритів, нітратів, фосфатів, сульфідів.
Звісно, що самотужки провести моніторинг, зібрати проби і провести дослідження науковці фактично не змогли б. Адже одним з вирішальних чинників був час. Потрібно було відстежувати динаміку змін. Тож збір інформації розподілили на етапи. Відбір проб виконували волонтери громадських організацій Мережі підтримки громадських досліджень “Довкола”, Громадської організації “Екосенс” та наукового товариства “ECODIIT” Українського державного університету науки і технологій.
Відбір зразків для дослідження Тетяною Жавжаровою з ГО “Екосенс”. Фото: Максима Сороки
Перший етап відбувався з червня до серпня 2023 року.
На цьому етапі науковці, екоактивісти та волонтери відбирали проби донних відкладень та залишкових вод у північній та північно-східній акваторії знищеного Каховського водосховища.
Відбір проб води. Фото: Максима Сороки
Загалом відібрали 6 проб донних відкладень та 10 проб залишкових вод у акваторії поблизу Олексіївки, Мусіївки, Червоногригорівки на Дніпропетровщині, поблизу Запоріжжя і селища Кушугум.
Відбір донних відкладень. Фото: Максим Сорока
“У дослідженнях використали комбіновану методику, розроблену ГС “Досить труїти Кривий Ріг”, — пояснює Максим Сорока. — У цій методиці проби вод аналізувалися волонтерами аналітиками на місці (з використанням аналітичних тест систем) та відправлялися для паралельного лабораторного аналізу до партнерів мережі “Довкола”.
Другий етап провели з серпня по жовтень 2023 року.
Екологи і волонтери сфокусувалися на відслідковуванні змін вмісту забруднюючих речовин у залишкових водах. Було відібрано додаткові 6 проб залишкових вод.
Запланований третій етап дослідження із контрольним відбором проб, на жаль, не вдалося реалізувати через об’єктивні причини.
Максим Сорока пояснив, що команда дослідників та вчених мережі “Довкола” не змогла отримати офіційний дозвіл на відвідування цих територій. Тож цей етап перенесений на весну 2024 року.
“Можливо пересічний читач не може повною мірою оцінити важливість цих досліджень. Проте зібрані факти мають вагоме значення для прогнозів розвитку нової екосистеми на території знищеного Каховського водосховища. Також це допоможе завчасно передбачити негативні довгострокові наслідки — і в нас буде час для підготовки плану адаптації та відновлення”, — пояснив еколог.
В цілому вдалося дослідити 6 проб донних відкладень та сумарно 16 проб залишкових вод.
Аби отримати матеріали для дослідження залучили волонтерів. Фото: Максима Сороки
Максим Сорока пояснив, що робити забір проб було складно. Наприклад, Нікопольщина перебуває під постійними обстрілами. Це факт. Саме тому волонтерам доводилося діяли швидко і відступати від канонічних правил відбору та фіксації проб згідно настанов стандартів серії ISO.
“Наша команда прекрасно розуміє, що цієї кількості недостатньо для повноцінного аналізу. Проте, враховуючи обставини в яких ми працюємо, та обмежені фінансові ресурси — зібрані дані є унікальними. І цих даних достатньо аби зрозуміти потенційну екологічну проблему”, — стверджує науковець.
На жаль, в ході досліджень, одна з гіпотез була підтверджена. Фахівці встановили значне перевищення екологічного нормативу вмісту у воді за показниками вмісту азоту нітратного у залишкових водах Дніпра та у залишкових водах в дельті річки Суха Московка. За словами еколога, попри розповсюджений стереотип не важкі метали, а саме малі колообіги вуглецю, нітрогену та кисню мають найбільший вплив на екосистему.
“Першу гіпотезу ми підтвердили, що в залишкових водах збільшується концентрація сполук нітритів. Є нітрати, всім відомі нітрати, і ще більш страшна їхня форма – це нітрити. Це недоокислений азот утворює форму нітритів і вони будуть дуже токсичними для живих організмів у воді”, — зазначив Максим Сорока.
До підриву Каховської ГЕС середня концентрація нітритів у водах Каховського водосховища складала до одного міліграма на літр, розповів він. Наразі в деяких районах показник зріс до 2-3 міліграмів.
“Ми є свідками того, що залишкових вод недостатньо для ефективного дорозбавлення та біологічного доочищення. У довгостроковій перспективі буде зростати солоність та вміст первинно-окисних форм нітрогену (азоту), а саме нітритів. Аміак активно виділявся у перші місяці, згадайте неприємний запах, — розповів Максим Сорока. — Ми вже можемо підтвердити, що впродовж цих трьох місяців вміст нітритів збільшився у два рази і продовжує збільшуватися. Фонове значення нітритів — 0,5 мг. Зараз ми спостерігаємо негативний вплив: фоновим значенням став 1 мг і вище. Про нітрити кажуть мало, проте саме вони мають більшу токсичну силу на водні мікроорганізми, іхтіофауну, ніж нітрати та аміак. Також відбувається поступовий ріст нітратів, проте методики громадського моніторингу, які ми використовуємо, не дозволяють зробити точну оцінку”.
Еколог зауважив, що через велику кількість нітратів, фосфору та нітрогену на деяких ділянках осушеного дна Каховського водосховища вже можна спостерігати велику кількість рослинності.
Дно Каховського водосховища почало заростати рослинністю. Фото: Суспільне Запоріжжя
Також він звернув увагу на ще один дуже важливий факт, що пов’язаний з вторинним забрудненням.
“Після осушення Каховського водосховища ми маємо величезну кількість донних відкладень, які дуже довго формувалися. Тепер змінився їхній кисневий та температурний режим. Відповідно мають активізуватися аеробні процеси, змінити площину малого колообігу нітрогену та фосфору. І відповідно, чи ця площа може стати джерелом вторинного дифузійного забруднення, — зазначив дослідник. — Ці донні відкладення, сполуки фосфору, вуглецю, сірки, які відкладалися багато років, зі зміною температурно-кисневого режиму почали активно окислюватися та переходити у водорозчинні форми. Тепер усі розчинні сполуки продовжать свою міграцію у нижній каскад і далі в гирло Дніпра і Чорне море”.
На думку Максима Сороки, у зв’язку зі зменшенням об’єму води у Каховському водосховищі є необхідність переглянути дозволи на спеціальне водокористування: «Запорізька агломерація забирає воду з верхнього каскаду (греблі Дніпровської ГЕС) і скидає на рівні Кушугума. Усі дозволи і водоочисні споруди були розраховані на певний об’єм води у Каховському водосховищі. Але об’єм зворотніх (стічних) вод залишився таким же, а ось води у водосховищі вже немає. На жаль, у Водному кодексі України поки не передбачені підстави для перегляду дозволів на спеціальне водокористування та обмеження.
Акваторія колишнього Каховського водосховища нижче селища Кушугум на Запоріжжі. Фото: Максима Сороки
Ще одним потенційним наслідком осушення Каховського водосховища для Запорізького регіону можуть бути пилові бурі, які у цій місцевості зазвичай відбувається у зимовий період.
“З часом, що минає після руйнування ГЕС, я все більше переконуюсь у правильності порівняння Каховської трагедії з Чорнобильською катастрофою, наслідки якої ми почали відчувати лише через деякий час вже у 90-х. Наслідки будуть страшними. Не потрібно вірити у “відновлення Великого Лугу”, — вважає Максим Сорока.
Еколог пояснив, що результати дослідження свідчать, що концентрації токсичних речовин зростають. І якщо після наступного етапу експедиції буде підтверджено другу гіпотезу щодо донних відкладень, то це вказує на те, що концентрації зростатимуть ще більше. Річка забруднюється не тому, що у неї скидають все підряд по дніпровському каскаду, об’єм cкидів залишається той самий, а от води і біологічно активного мулу більше немає. Бо немає Каховського водосховища.
“Щодо мулу, якщо ми про Нікополь говоримо, то там все очевидно — в цих донних відкладеннях ми зафіксували велику кількість сполук нітрогену, фосфору, сірки і вони знаходилися у відновних формах. Тобто, доки не було доступу кисню (а вода стримує доступ кисню), ці сполуки там лежали і самі собі «жили» і не мігрували у довкіллі. Після того, як було спустошено водосховище, ці сполуки активно почали вступати у взаємодію з киснем і окислюватися та перетворюватися в рухомі форми. Якщо простою мовою — саме дно водосховища перетворилися на величезне джерело забруднення залишкових вод”, — пояснив Максим Сорока.
Еколог вважає, що саме цій проблемі потрібно приділити першочергову увагу.
“Є різні думки — відновлювати водосховище, не відновлювати водосховище… Ось ця проблема буде в будь-якому випадку. Адже якщо не відновлювати водосховище — з цієї території (колишньої заплави Каховського водосховища) всі ці сполуки змиватимуться вниз. Відновити водосховище — вода розчинить ці сполуки, бо вони вже в окисленій формі, і швидко їх змиє. Знову ж таки найбільший ризик — це спрощувати зараз цю проблему”, — каже пан Сорока.
На сьогодні результати досліджень активно обговорюються у експертному та академічному середовищі. Вже ці результати досліджень стали основою для розробки декількох пропозицій до Плану відновлення у агломерації міста Запоріжжя. Попередні результати зібрані під час експедиції під очільництвом Максима Сороки зацікавили Державну екологічну інспекцію.
“У нас відбулась неформальна зустріч та взаємні консультації. У нашій спільноті вкрай раді, що не тільки ми відслідковуємо цю гіпотезу, — ділиться еколог. — Зараз у планах продовжувати дослідження у локаціях, які не потребують погодження з місцевими військовими адміністраціями. А, також, спробувати таки отримати ці погодження для контрольної експедиції навесні 2024 року. Ми аналізуємо результати, консультуємося із колегами в Україні та ЄС. Коли будуть готові рекомендації та неупереджені науково обґрунтовані висновки — обов’язково їх передамо колегам у цих громадах та органам місцевого самоврядування”.
Максим Сорока запевнив, що спільна робота науковців і екологів з дослідження впливу руйнування Каховського водосховища для Запорізького регіону продовжуватиметься. І вони й надалі спостерігатимуть за розвитком ситуації на дні колишнього Каховського водосховища.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
