Республіка Молдова є без'ядерною державою. Хоча в країні немає АЕС, атомні технології використовуються в різних галузях народного господарства — в медицині (для діагностики та лікування), у біологічних дослідженнях, у промисловому контролі, у скануванні товарів на митниці для виявлення небезпечних речовин, у складі речовин, у боротьбі з паразитами та шкідливими мікроорганізмами, у стерилізації продуктів і в наукових дослідженнях.
Тема ядерної безпеки стає ще більш актуальною в умовах прикордонної війни. З’являються нові виклики, каже Іонел Белан, директор Національного агентства з регулювання ядерної та радіологічної діяльності Республіки Молдова.
Інфраструктура радіологічного контролю на національному рівні
Наразі Національне агентство контролює будь-яке джерело іонізуючого випромінювання — від надходження в країну, розміщення, введення в експлуатацію, обслуговування — до утилізації, зберігання чи вивезення з країни.
Так, з моменту створення Держатома у 2007 році до квітня 2023 року зареєстровано близько 550 уповноважених суб’єктів господарювання, видано близько 2630 дозвільних документів, близько 10 000 радіоактивних джерел, генераторів та супутнього обладнання, а також ядерних матеріалів тощо. Було консолідовано понад 3200 безхозних радіоактивних джерел.
Медичний сектор
Значна частина ядерної радіологічної діяльності в Республіці Молдова здійснюється в сфері охорони здоров'я. Практично кожна лікарня вже оснащена складними системами візуалізації, які використовують рентгенівське випромінювання. Окрім позитивного — розширення діагностичного потенціалу, є, на жаль, проблеми безпеки населення.
“Дуже важливо, щоб будь-яка діяльність з використанням іонізуючого випромінювання не становила ризику для пацієнта чи населення. Тому що радіація, незалежно від того, як вона використовується, шкідлива. Тому медичну діагностику із застосуванням іонізуючого випромінювання необхідно проводити в крайньому випадку, коли інші методи неможливі. Саме тому Ядерне агентство передбачає розробку нормативних актів, які встановлюють, за яких умов, як і коли радіологічні установки можуть використовуватися в медичній діагностиці”, — говорить Іонел Белан, директор Агентства.
Державна безпека
Рентгенівські технології використовуються в сфері державної безпеки, через різні системи сканування товарів і багажу. Наприклад, в аеропорту кожен бачив ті спеціальні портали, через які проходять пасажири. Будучи дуже чутливими, вони запускають сигналізацію, якщо виявляють щось підозріле в багажі. У результаті представники митниці реагують у встановленому порядку. Спільно з Міністерством закордонних справ та митною службою Держатомагентство розробило типові оперативні процедури для вирішення цих ситуацій.
Нещодавно трапився випадок фіксації на митному пункті з пасажиром з іншої країни. Хоча його багаж не був радіоактивним, пацієнт мав велику кількість радіації в організмі, яка була небезпечною для його здоров'я. Було встановлено, що він походить від лікування радіоактивними речовинами, які використовуються в ядерній медицині для діагностики та лікування раку. Хоча пацієнтам наказують залишатися ізольованими, щоб запобігти опроміненню інших людей, іноді трапляється, що вони не дотримуються цих інструкцій, не усвідомлюючи, що наражають на небезпеку інших людей. За кілька годин польоту він опромінив практично всіх пасажирів, які сиділи поруч.
“Це етичне питання, актуальне не лише для Республіки Молдова, а й для всіх цивілізованих держав. Людина несе відповідальність за дотримання інструкцій, пов’язаних із радіоактивним лікуванням, і не наражати на небезпеку здоров’я інших. Важливо мати спільний підхід, щоб запобігти подібним ситуаціям або притягнути до відповідальності тих, хто порушує правила”, — каже Іонел Белан.
Знак із попередженням про наявність радіації за межами покинутого міста Прип’ять, приблизно за 3 кілометри від Чорнобильської АЕС в Україні, 4 лютого 2020 р. Фото: Єфрем Лукацький
Спадок, від якого болить голова
Навіть якщо вона не здійснює пряму ядерну діяльність, Республіка Молдова все ще володіє деякими ядерними матеріалами — ураном, торієм і плутонієм. Це “спадщина” радянського періоду, яка зберігається під максимальною охороною, щоб запобігти крадіжці чи втраті контролю над нею.
“Посилена безпека продиктована ризиком потрапляння цих матеріалів до рук груп або осіб зі злими намірами, які можуть використовувати їх для виготовлення брудних бомб. Такі сценарії викликають глобальне занепокоєння, оскільки терористичні угруповання докладають значних зусиль, щоб отримати ці ядерні матеріали”, — каже директор Ядерного агентства.
Спеціальний контроль може запобігти потраплянню радіоактивно забруднених матеріалів на територію Республіки Молдова. На кордоні перевіряють металеві матеріали, і при виявленні радіоактивних джерел товар повертають відправнику.
Ця зміна також була необхідною, оскільки певні радіоактивні матеріали можна продавати на чорному ринку або використовувати небезпечно, а в контексті війни в Україні існує ризик міграції цих матеріалів до Молдови. Саме тому держава встановила суворі правила моніторингу та управління цими матеріалами, щоб запобігти їх використанню в деструктивних цілях, пояснюэ Іонел Белан.
Крім того, існують прецеденти плавлення радіоактивних матеріалів, що містяться у відходах металу.
Дані Національного агентства показують, що на Молдовському металургійному заводі в Рибниці були випадки надмірного опромінення працівників радіацією в 2000, 2001, 2002, 2004 і 2019 роках. Ці п’ять інцидентів призвели до радіоактивного забруднення активів заводу та території, а також обробленого металу. Близько 270 тонн металу було забруднено Co-60 (кобальт-60), а понад 1000 тонн доменного шлаку забруднено Cs-137 (цезій-137). Хоча зараз ці відходи безпечно зберігаються і не становлять небезпеки для населення, поводження з ними є дорогим і важкодосяжним.
Були також зафіксовані випадки викрадення захисних контейнерів зі свинцю та сталі разом з радіоактивними джерелами з компаній зі збору металевих відходів у Кишиневі в 1997 році та в Бельцах у 2000 році.
Інший значний інцидент стався в 2015 році, коли Національне агентство з регулювання і контролю в ядерній і радіологічній сфері (ANRANR) виявило в центрі Кишинева вулицю, радіоактивно забруднену радіоактивним елементом Cs137 (цезій-137). Ця ситуація призвела до утворення понад 140 кубічних метрів радіоактивно забрудненого ґрунту та економічних збитків (пов’язаних з реабілітацією території) на суму понад 10 мільйонів леїв.
Безхарактерні радіоактивні джерела
Загалом, радіоактивне джерело — це матеріал, який містить радіоактивні речовини та закритий щільним металевим екраном, таким як свинець чи чавун або навіть збіднений уран. Збирачі металу, знаходячи такі матеріали, зацікавлені в першу чергу в прибутках і ігнорують пов'язані з цим небезпеки. Таким чином, вони можуть отримати доступ до колишніх підприємств, які використовували радіоактивні речовини в минулому, але зараз більше не захищені належним чином з різних причин, наприклад через банкрутство. Такі радіоактивні матеріали потім можна продавати та використовувати для інших цілей, наприклад для виготовлення зброї чи іншої незаконної діяльності.
“Безперечно, що інфраструктура переробки металу в Україні постраждає, а імпорт металобрухту до Молдови може принести прибуток, але й ризики. Важливо виключити імпорт радіоактивних джерел. Ці законодавчі зміни були необхідні для захисту економіки та довкілля. Є також колишні промислові об’єкти, які зараз збанкрутували або перепродуються та демонтуються, утворюючи металобрухт. У деяких випадках неконтрольовані радіоактивні джерела, які називаються “безхозними джерелами”, можуть знайти місце в ланцюжку переробки металу. Вкрай важливо, щоб персонал, який працює з металобрухтом, був навчений правильно управляти цими джерелами та запобігати пов’язаним із цим ризикам”, — зауважує Іонел Балан, директор Національного агентства.
Моніторинг та інформування громадян
Агентство з охорони навколишнього середовища Республіки Молдова здійснює та щоденно публікує моніторинг еквівалента амбіентної дози гамма-випромінювання (радіоактивного фону навколишнього середовища), зареєстрований на 12 станціях — 7 станцій з ручним моніторингом (місто Сорока, місто Фелешть, село Корнешть , село Бравіцея, Комрат, місто Леова, село Бельцата) і 5 станцій з безперервним автоматичним моніторингом (місто Штефан-Воде, місто Бельці, місто Кишинів, місто Бричень і місто Кагул).
Для порівняння, в Україні дані подаються онлайн, в інтерактивному режимі. Одна з платформ SaveEcoBot збирає та графічно представляє дані з 843 станцій, що належать різним державним установам чи проєктам.
Скріншот перших рядків списку станцій, з яких збираються дані для перегляду на онлайн-платформі SaveEcoBot Ukraine
Скріншот загальної кількості станцій, з яких збираються дані для перегляду на онлайн-платформі SaveEcoBot Ukraine
Скріншот: Ось як Агентство навколишнього середовища представляє інформацію про рівень радіоактивного фону на території Республіки Молдова
Скріншот: Як переглянути дані на платформі SaveEcoBot в Україні
Остерігайтеся шкідливих впливів
У невизначених умовах прикордонної війни потреба в радіаційному захисті людей, майна та навколишнього середовища в результаті опромінення радіоактивними матеріалами, які можуть бути присутніми в металі або металевих матеріалах, що використовуються, стає все більш актуальною.
Шкідливий вплив радіації можна розділити на дві різні категорії.
По-перше, — це віддалений ефект, який може проявлятися у вигляді онкологічних станів щонайменше через 6-20 років після впливу певних видів радіації. Також можуть виникати інші типи станів, що впливають на нервову або серцево-судинну систему.
По-друге, — прямий і видимий ефект, відомий як детермінований ефект. Цей ефект виникає, коли організм піддається впливу високих доз радіації, і проявляється серією негайних симптомів, таких як нудота, діарея, випадання волосся та зміни складу крові. Ці симптоми пов'язані з перевищенням певних доз опромінення.
Якщо людина вступає в контакт з радіоактивним джерелом, наприклад, з тим, що використовується в промисловості, і береться з ним, існує ризик того, що вона зазнає детермінованого ефекту. Наприклад, якщо радіоактивну капсулу відкрити та її вміст потрапити на шкіру, у людини можуть розвинутися виразки та пошкодження шкіри, що свідчить про те, що вона зазнала смертельної дози радіації.
Резонансний інцидент стався в одному з бразильських міст , де збирачі металу розгромили занедбану станцію радіотерапії. Вони взялися за металеву капсулу з хлоридом цезію, радіоактивним матеріалом. Сотні людей, у тому числі діти, зазнали впливу високих доз радіації, значна частина з них померла внаслідок опромінення. Виведення території з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами вимагали значних фінансових ресурсів і передбачали рішучі заходи захисту населення.
У багатьох людей, які зазнали менших доз опромінення, побічні ефекти починають розвиватися лише через 20-30 років у вигляді збільшення захворюваності на рак та інших станів, пов’язаних з опроміненням.
Авторка Лілія Курчі
Стаття написана в рамках проекту “Ядерна загроза під час російсько-української війни та її вплив на Україну та країни Чорноморського регіону: ризики, сценарії та фейки”, створеного за участю CFI, Французьке агентство з розвитку ЗМІ в рамках проекту Bucharest Hub за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
