Месенджер Telegram став інструментом, за допомогою якого багато українців отримують новини про політику, війну та життя країни, і там же спілкуються. Правди не сховаєш — Telegram справді зручний у користуванні. У ньому є все: офіційні канали держорганів і ключових посадових осіб, але й багато неперевіреної інформації з незрозумілих анонімних джерел. І все оперативно та доступно — лише завантаж його на свій смартфон. Але крім багатьох зручностей, телеграм також має багато недоліків і становить небезпеку — зокрема, через його російське походження.
“Підводні камені” найпопулярнішого месенджера
У 2023 році Telegram залишався найпопулярнішою соцмережею серед українців як для спілкування, так і для отримання новин. За дослідженнями, 72% українців черпають інформацію саме з Telegram-каналів.
“Та і що тут такого?” — скажете ви. Все б нічого, якби не те, що серед топ 5 найпопулярніших каналів серед української аудиторії немає журналістів, а лише блогери, як Стерненко, Притула або канал “Труха”. І це свідчить про те, що українці не довіряють медіа. А відтак можуть стати жертвами маніпулятивної інформації.
Недоліки Telegram
Недотримання журналістських стандартів. Звісно, класичні медіа, які дотримують журналістських стандартів, не можуть конкурувати з анонімними каналами по швидкості публікації контенту, адже медіа має впевнитися у достовірності фактів з двох джерел, не анонімних. Або полати позиції двох сторін з різними точками зору. Або проаналізувати. Натомість Telegram-канал одразу публікує інфопривід — чи від читачів, чи від анонімних джерел у владі, не перевіряючи ці факти, не додаючи контексту.
Маніпуляція фактами та емоціями. Згідно з Google Trends, у грудні 2023 року українці найбільш активно шукали інформацію про мобілізацію. Відтак у дослідженні ІМІ зазначається, що Telegram-канали почали спекуляцію на цій темі. Вони почали публікувати так звані “жахалки”, найпоширенішою темою є “пакування в бусик” — публікується відео, де начебто представники військкоматів силоміць затягують чоловіків у мікроавтобуси проти їхньої волі. Наступний кейс — українські анонімні телеграм-канали запустили телефе-фейк про те, що повістки українцям уже роздають у Варшаві. Цей контент позбавлений контексту — невідомо де та коли, за яких обставин сталася подія на відео, контент не є перевіреним та має емоційну лексику, яка привертає увагу читача і впливає на нього.
Проплаченість. Може здатися, що медіа публікує замовні статті, а телеграм-канали ні. Однак, це не так. Телеграм-канали можуть купувати собі аудиторію, продавати будь-яку рекламу, отримувати гроші за публікацію чи не публікацію роликів з “очорненням” когось із відомих людей тощо. До того ж сам Telegram не має жорсткої модерації контенту, як, наприклад, Twitter до того як його придбав Ілон Маск. Тому Telegram — сприятлива платформа для поширення фейків і навіть пропаганди.
