Метою опитування, яке провела редакція Нижні Сірогози.City стало визначення тематики консультацій у відповідності із запитами мешканців Нижньосірогозької громади, які постраждали внаслідок війни.
Щоб отримати відповідь на це запитання, Нижні Сірогози.City провели опитування за допомогою Google Forms. Загалом взяли участь у анкетуванні 116 респондентів. З поміж них особи з такими статусами: цивільні особи, які отримали поранення чи ушкодження здоров’я внаслідок бойових дій, але без отримання інвалідності — 39,7%; пенсіонери — 13,8%; особи, що мають хронічні захворювання — 9,5%; одинокі матері / одинокі батьки — 6,9%; мають інший статус, що дає право на пільги (УБД, ветеран праці, дитина війни, ветеран війни, постраждалий від ЧАЄС) — 6%; особи з малозабезпеченої сім'ї — 5,2%; особи з інвалідністю ІІІ групи — 4,3%; студенти — 4,3%; особи з багатодітної сім´ї — 3,4%; члени сімей загиблих учасників бойових дій — 2,6%; особи з інвалідністю ІІ групи — 1,7%; опікуни / піклувальники — 0,9%; вагітні — 0,9%; військовослужбовці, військовозобов’язані, резервісти, що отримали поранення (контузію, травму, каліцтво) під час бойових дій — 0,9%.
З поміж анкетованих не було осіб наступних категорій: особи з інвалідністю І групи; особи з інвалідністю внаслідок бойових дій; батьки / матері у прийомній сім’ї / ДБСТ; учасники бойових дій; цивільні особи, які отримали поранення чи ушкодження здоров’я внаслідок бойових дій, але без отримання інвалідності; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною під час бойових дій.
Шляхом анкетування з’ясували джерела інформування респондентів. Нижче подаємо їх у рейтинговому порядку: інтернет — 47,4%; месенджери (вайбер, телеграм, вотсап) — 43,1%; соціальні мережі (фейсбук, інстаграм тощо) — 25,9%; телебачення — 16,4%; мобільні додатки — 12,9%; родичі, друзі, сусіди — 6%; радіо — 3,4%; стенди, інформаційні матеріали в соціальних службах, державних органах — 0,9%; при особистій зустрічі або по телефону із співробітниками державних органів — 0,9%.
Як джерело інформації ніхто з опитаних не зазначив пресу (газети, журнали) і соціальну рекламу.
Анкетовані потребують консультацій і роз’яснень з питань отримання: матеріальної допомоги (гроші, одяг, продукти харчування, теплі речі тощо) — 48,3%; медичної допомоги — 37,9%; соціальної підтримки (відновлення або призначення пенсій, пільг, соціальних виплат та соціальних послуг) — 28,4%; житлової допомоги — 20,7%; працевлаштування — 9,5%; психологічної допомоги — 8,6%; відновлення документів — 6,9%; освітніх послуг — 3,4%.
Під час дослідження було складено соціальний портрет респондентів, щоб сформувати уявлення про склад аудиторії, її стать, вік, освіту, соціальний портрет, матеріально-фінансовий стан, мотивацію.
В опитуванні взяли участь 76,7% жінок та 23,3% чоловіків.
Щодо вікової категорії учасників опитування — їх умовно розділили на п’ять груп: 40-49 років — 27,6%, 50-59 років — 26,7%, 60+ років — 19,8%; 30-39 років — 16,4%, 18-29 років — 9,5%.
Також майже всі учасники опитування мають дітей: одну дитину — 48,3%, двох дітей — 37,1%, три дитини і більше — 3,4%. Також 11,2% дітей немають.
Стосовно працевлаштування, то 38,8% респондентів мають роботу. Не працюють за віком чи станом здоров’я — 36,2%. Також не працюють з певних причин — 25%.
Опитування провели в січні 2024 року серед населення Нижньосірогозької громади віком від 18 до 60+ років, які перебувають на території тимчасово окупованої громади та евакуювалися в інші регіони України і за кордон.
За підсумками опитування можна зазначити, що рівень поінформованості респондентів про будь-які послуги і можливості соціального характеру доволі низький. Таку інформацію мешканці шукають самотужки. В окремих випадках дехто телефонує на різні “гарячі лінії”, або звертається до волонтерів. Тож чимало людей потребують єдиного інформаційного ресурсу, за допомогою якого можна отримати необхідну інформацію “тут і зараз”.
Матеріал підготовлено Нижні Сірогози.City в рамках проєкту “Сила місцевих медіа — для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою “Українська Асоціація Медіа Бізнесу” у рамках проєкту “Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу”.
