У рамках престуру, організованого Харківським пресклубом, разом із журналістами з 12 регіонів України, авторка цих рядків мала нагоду побувати на Львівщині, познайомитися, як один з тилових регіонів працює на перемогу. Тематика престуру “Ефективне управління громадами на Львівщині під час війни. Досягнення та виклики” передбачала зустрічі з керівниками регіону та окремих громад, знайомство з тим, як війна внесла зміни у звичне життя громад та бізнесу.
Розпочали престур із брифінгу в Львівській обласній військовій адміністрації — заступник очільника Львівщини Олександр Кулепін поділився досвідом, як у регіоні долають виклики, спровоковані війною, допомагають ЗСУ, переселенцям та релокованому бізнесу інтегруватися в громади
Місто Львів — своєрідний гуманітарний центр
Від початку повномасштабного вторгнення росії до основних напрямів діяльності Львівської обласної військової адміністрації додався перелік нових сфер, які потребували оперативного реагування та координації.
Львів став своєрідним гуманітарним центром. Містом, через яке пройшло майже мільйон біженців, у якому, за офіційними даними, почали своє життя наново понад 230 тисяч переселенців із окупованих росією територій чи з тих, де ведуться активні бойові дії. Містом, де збирали допомогу для Києва та областей, які потребували продуктів, одягу, побутової хімії. Містом, у якому сотні волонтерів до сьогодні допомагають воїнам.
“Майже все, що йшло із-за кордону у вигляді гуманітарної допомоги, спрямовували на інші регіони — лише 30 відсотків залишалося на Львівщині. У перші місяці війни через Львівську митницю перевезли понад 30 тисяч тонн допомоги. У той час було багато роботи: щоб відповісти на запити, розсортувати та відправити благодійну допомогу, вести облік — треба було працювати і вдень, і вночі. Це був виклик для адміністрації. Але ми довіряли людям. Нині 80 відсотків допомоги, яка надходить у наші штаби, ми одразу ж скеровуємо захисникам на фронт і цивільним людям, які залишаються у гарячих точках. Решту розподіляємо між вимушеними переселенцями, які прибули на Львівщину”, — розповів Олександр Кулепін.
Львівщина стала гуманітарним хабом, який приймає допомогу від дружніх країн і скеровує її армії та вимушеним переселенцям. Найбільше — з Польщі, Німеччини і Франції, а також з Англії, Іспанії та Італії. На початку війни цієї допомоги було більше, але й зараз — теж везуть: 7-8 тонн вантажу і близько 2-3 тисяч транспортних засобів в місяць — це не так вже й мало.
Регіон — лідер з приймання біженців
З різних куточків, де велися бойові дії, їхали люди, щоб врятуватися. Львівщина стала регіоном, який прийняв найбільше втікачів від війни з усієї України. У перші дні повномасштабного вторгнення на Львівщину щодня прибувало понад 120 тисяч осіб, з яких переважна більшість зупинялися тут на короткотривалий час перед перетином кордону, а від 5 до 12 тисяч евакуйованих осіб в день залишалися на території області на довгий термін.
“З першого дня ми зрозуміли, що маємо допомагати людям. Допомагали всі — і ніхто не питав, що робити. Для розміщення людей задіяли спортивну арену Львів. У перші дні війни через область рекордно транзитом проїхало близько 800 тисяч людей, далі — до країн ЄС. Були й такі, хто залишився тимчасово проживати на території області”, — зазначив посадовець.
Наразі на Львівщині живе близько 230 тисяч переселенців. І це лише офіційно зареєстрованих. Реальна кількість ВПО в області значно більша і її ніхто не знає. Адже є такі, хто не реєструється як ВПО — з-поміж них чимало заможних людей, які перевезли на Львівщину свій бізнес і добре тут адаптувалися.
Львівська область надалі приймає вимушених переселенців, які тікають із регіонів охоплених війною. Зараз це переважно люди з Сумської та Запорізької областей. Щодня потягами приїжджають по 50−60 сумчан та запоріжців, їх розміщують у відремонтованих гуртожитках у Львові та районах області.
В області всім надають підтримку щодо поселення, фінансової, гуманітарної, медичної допомоги, працевлаштування, соціальної адаптації, юридичної, психологічної консультації, освітніх послуг, волонтерської самореалізації.
Зокрема, медична система Львівської області за 2023 рік надала допомогу 10 542 військовим та 193 089 вимушеним переселенцям.
Житло для вимушених переселенців
Про те, що тутешня влада не байдужа до чужої біди, свідчить їхнє ставлення до внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від війни. Як бачимо, від початку повномасштабного вторгнення рф Львівщина стала однією з областей, які прихистили найбільше вимушених переселенців.
За словами посадовця, в області вже облаштували понад 9 тисяч місць для їх проживання. Частково збудували нові, а також переобладнали наявні приміщення. Місцева влада вклала понад 800 тисяч гривень в реновацію приміщень для ВПО — гуртожитків тощо.
“Для збільшення житлового фонду розробили обласну Програму реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів — програму, якій немає аналогів у інших областях. Окрім того, залучили до співпраці 27 донорських та благодійних організацій, територіальні громади. За два роки спільно ми показали достойний результат: отримали понад 9 тисяч облаштованих місць, де змогли розселити більше 20 тисяч вимушених переселенців”, — повідомив журналістам Олександр Кулепін.
Він зазначив, що на ці потреби обласний бюджет виділив лише 50% коштів. Решта: донорські кошти — 33% , кошти громад — 16%, а також державний бюджет надав 5,2 мільйонів (або 1%).
Ще є 8 проєктів на 1,5 тисячі місць, які треба завершити. Окрім того спільно з Міжнародною організацією з питань міграції та GIZ мають намір реалізувати ще два масштабні житлові проєкти орієнтовною вартістю 430 мільйонів гривень. Але, зізнаються, що цього реально мало, щоб забезпечити всіх, хто потребує житла.
На Львівщині загалом майже за два роки на створення житла для вимушених переселенців скерували один мільярд сто мільйонів гривень. З них 540 мільйонів — це гроші з обласного бюджету, ще 454 мільйони — кошти донорів.
Релоковані підприємства створили додаткові робочі місця
Львівська область стала також першою в Україні і за релокацією бізнесу. За два роки заявки на релокацію у Львівську обласну військову адміністрацію подавали 900 підприємств.
“Нині на Львівщині працює 237 релокованих підприємств з інших регіонів України, де були або ж досі ведуться бойові дії. На цих підприємствах у Львівській області створено додатково 5 тисяч робочих місць”, — зазначив заступник голови ОВА.
Найбільша кількість підприємств є з Донецької, Харківської і Київської областей. Чимало змогли вивезти своє обладнання, деякі ж не мали такої змоги через обстріли, тож налагоджували виробництво спочатку.
Якщо дивитися по галузях, то це — машинобудування, легка промисловість, металообробка і харчова промисловість. Ці підприємства отримали компенсацію за перевезення виробничого обладнання або отримали можливість безкоштовно перевезти за допомогою “Укрзалізниці” і “Укрпошти”.
Як зауважив Олександр Кулепін, для регіону релокація бізнесу з інших областей є, скоріше, перевагою. Тут мова не йде про конкуренцію. Це більше доповнення тих секторів, які тут не розвивалися. Зокрема, машинобудування. Почали використовувати об’єкти нерухомості — промислової чи комерційної, які не використовувалися. До того ж, це значна підтримка бюджету — релоковані підприємства вже сплатили по декілька мільйонів гривень податків.
Можливостей для тих, хто хоче працювати, більш ніж достатньо
На цьому особливо наголосив заступник голови обласної військової адміністрації. За його словами, на Львівщині був час, коли вакансій було у п‘ять разів більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних. Це частково пов’язано з мобілізацією. Звісно, війна негативно позначилася на демографії міста. Демографічну ситуацію, що погіршилася, дещо поправляють вимушені переселенці.
“У нас багато людей мобілізовано, близько 8 млн людей виїхало за кордон. Звичайно, це не могло не позначитись на ринку праці. Треба також враховувати те, що багато людей, зокрема і внутрішньо переміщених осіб зі сходу із півдня України, які мають унікальні спеціальності, не хочуть ставати на військовий облік. Вони фактично втрачені для економіки, оскільки не хочуть офіційно працевлаштовуватись. Тому, звичайно, на ринку праці великий дефіцит кадрів”, — зазначив Олександр Кулепін.
Він повідомив, що Львів докладає зусиль для допомоги у працевлаштуванні біженців. Відкрито центр, який дає консультації щодо працевлаштування. Якщо люди хочуть працювати, адаптуватися до нових умов, їх зв'язують з підприємствами.
“На Львівщині не було поганих прикладів, коли хтось з ВПО не зміг інтегруватися. Зокрема, вакансій на ринку праці багато. І можливостей для тих, хто хоче працювати, більш ніж достатньо. Проте кількість працевлаштованих ВПО в нашому регіоні не надто багато”, — зауважив посадовець.
Наразі у Львівській області є 18 тисяч вакансій, і одночасно 7 тисяч безробітних. За словами Олександра Кулепіна, через війну на ринку праці Львівщини сформувалися дві тенденції: робота молодих фахівців і жіноче лідерство. На чоловічі посади йдуть працювати жінки, оскільки багато чоловіків-управлінців воюють, а ще частина чоловіків призовного віку ніде офіційно не працевлаштовані. І друга причина — працевлаштування молодих фахівців, аби вони закріпилися на виробництві та не виїхали за кордон.
На Львівщині не лише релоковані, а й інші підприємства, в тому числі й ті, які виконують оборонні замовлення, по всій області шукають спеціалістів, зокрема зварювальників, слюсарів, інженерів тощо. А такі є з-поміж ВПО — їх особливо шукають і навіть просять "позичити" працівників в інших підприємств для виконання оборонних замовлень.
Один з пріоритетів — допомога ЗСУ
Представники медіа також поцікавилися бюджетними пріоритетами Львівської області.
Як зазначив Олександр Кулепін, нещодавно у Львівській обласній військовій адміністрації прийняли рішення виділити 74 млн грн на допомогу для захисників — у рамках проєкту “Безпечна Львівщина”.
Ці гроші підуть на закупівлю військової техніки, безпілотників та озброєння для військових зі Львівщини, а також на підтримку військових.
“У нас у пріоритеті — допомога ЗСУ. Виділяємо кошти на придбання двигунів для тягачів, на дрони, на все, що потрібно армії. Активно співпрацюємо з різними військовими підрозділами, що тримають Донецький і Запорізький напрямки”, — повідомив заступник голови ОВА.
Так, у бюджеті Львівської області на 2024 рік основний акцент зроблено на оборону, підтримку воїнів та ветеранів. Зокрема реалізацію комплексної програми “Безпечна Львівщина” передбачили видатки в сумі 400 млн грн.
Також планують скерувати найбільшу частку коштів із залишків минулорічного обласного бюджету — близько 250 мільйонів гривень — на підтримку військових формувань та зміцнення системи територіальної оборони, створення умов для лікування і реабілітації тих, хто постраждав через напад pociї.
Понад 174 млн грн скерували на завершення ремонту у двох медзакладах Львівщини, де лікують українських захисників. Від початку року Львівська ОВА профінансувала запити військових частин на понад 160 мільйонів гривень.
Окрім того Львівська ОВА почала будувати фортифікаційні споруди на Сумщині. Над зведенням оборонних ліній працюють майже півсотні робітників, до будівництва залучили вісім одиниць техніки.
У престурі Львівщиною побувала Любов РУДЯ
