Після Каховської трагедії, що сталася 6 червня 2023 року, внаслідок підриву росіянами Каховської гідроелектростанції та дамби Каховського водосховища, українські науковці кілька разів виїжджали в експедиції для дослідження території спустошеного дна водойми, писали аналітичні документи про наслідки теракту для природи та про потенціал відновлення Великого Лугу. Еколог і голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк розповів найцікавіше з перерахованого, спростував міфи щодо “необхідності відновлення ГЕС” та чому слід відродити Великий Луг.
Олексій Василюк, еколог і голова ГО “Українська природоохоронна група” поділився своїм баченням відновлення території Каховського водосховища. Далі — пряма мова.
Олексій Василюк, еколог і голова ГО “Українська природоохоронна група”
Каховське водосховище було найбільшим за об'ємом з усіх шести в каскаді ГЕС на Дніпрі. Тобто це 40% від всього, що в ньому було.
Каскад ГЕС на Дніпрі
Внаслідок російського теракту в червні 2023 року, дамба Каховської ГЕС була зруйнована, і вода, що акумулювалася у водосховищі витекла. Це створило найбільший в історії людства прецедент використання гідротехнічних споруд в цілях війни. Вперше про використання подібних споруд під час війни, обговорювали на рівні ООН.
Звичайно, це стало найбільшим одноразовим впливом російської агресії на українське довкілля.
Наслідки підриву КАховської ГЕС росіянами. 06.06.2023 року
Всі живі організми, які були в товщі води у водосховищі — їх викинуло у відкрите море (вал води з Дніпра вилився у Чорне море — від ред.). Звичайно вони загинули в солоній воді. Все, що мешкало на дні водосховища — висохло і також загинуло.
Всі живі організми, що населяли Каховське водосховище загинули
Живі організми і ті тварини, що насамперед, населяли плавні Дніпра нижче течії водосховища (це території Національних природних парків Нижньодніпровський та Кам'янська Січ і Чорноморського біосферного заповідника) були просто змиті величезним бурхливим потоком води завтовшки до 6 метрів. Все, що мешкало там, принаймні тварини точно загинуло. Вся ця прісна вода, в тому числі дуже сильно забруднена і замулена, зокрема, викидами з підприємств Запоріжжя та з інших промислових міст, які північніше розташовані — все потрапило в товщу води і також було винесене в море.
Це призвело до дуже значного забруднення органікою і нафтопродуктами Чорного моря. Причому самої багатої і продуктивної його частини — північної та північно-західної. Умовно кажучи в районі Одеси та Миколаївської області територія була сильно замулена. Вода почала цвісти. Багато хімічних речовин, які потрапили у воду осіли на морське дно. Зауважу, що більшість морських організмів — це фільтратори. Тож тепер роками ці токсичні хімічні речовини накопичуватимуться у місцевих гідробіонтах.
Однак це забруднення простягнулося за межі територіальних вод України. І Болгарія, Румунія та навіть Туреччина також переживали цвітіння прибережних вод — це забруднення з Каховки дотягнулося до їх берегів.
Звичайно, що це був такий одноразовий, одномоментний вплив. Адже 6 червня жителі прилеглих до Каховської ГЕС населених пунктів прокинулися від потужного вибуху. Його наслідки мають довгострокову перспективу — тобто ми тривалий час їх спостерігатимемо, особливо забруднення моря.
Але у цієї проблеми є дуже потужний зворотній бік. Це те, що на місці Каховського водосховища неймовірно стрімко почала відновлюватися дика природа.
Перші рослинні паростки на дні спустошеного Каховського водосховища
Українська природоохоронна група вже організувала на звільнені від води частини Каховського водосховища три експедиції у складі ботаніків і мікологів, які проводили обстеження тих ділянок, куди можна було потрапити.
Українська природоохоронна група організувала в 2023 році три експедиції на дно Каховського водосховища
Це просто неймовірно наскільки стрімко відновлюється природа! Ми завжди вірили, що якщо зникне вода з Каховського водосховища — там відновиться природа. Ніхто звичайно не бажав Україні теракту, але коли вже це сталося, то ми маємо визнати, що все ж таки сталося в тому числі і диво.
На кінець осені, лише через 4,5 місяці після теракту, на дні Каховського водосховища виросли молоді верби заввишки 2,80 метри. Це більше ніж мій зріст! Потім в холодний період року ми продовжили досліджувати те, що можна було дослідити.
Дно Каховського водосховища почало заростати вербами і тополями
Зараз ми аналізуємо і порівнюємо сучасні супутникові знімки території де було Каховське водосховище із аерофотозйомкою цієї цієї території 43-го року (до речі, на цих знімках задокументовано дуже детально, як саме виглядала ця територія до затоплення).
Висновки просто неймовірні — там де колись були ліси, там вже зараз відновлюються ліси, а там де колись були луки — зараз знову відновлюються луки. І виходить, що колись давно коли ця територія формувалася по якимось природним причинам, тут в одних місцях сформувались луки, в інших ліси. І зараз, всього за чотири місяці, природа повністю згадала, що тут має бути.
Пригадую, від самому початку, як тільки це сталося, всі чиновники говорили: “Каховка перетворилась на пустелю”.
Ну, звичайно, що кілька тижнів це дійсно було голе дно.
Спустошене дно Каховського водосховища в перші тижні нагадувало пустелю
І всі казали, як буде погано це все: що токсичний мул розвіватиметься вітрами і забруднюватиме все довкола, що буде ще й вторинне забруднення. Але цього не сталося. А говорити про це перестали тільки після того, як ми показали, що там зараз відбувається. Тільки коли з'явилися масово фотографії і відео того, що тепер це все зелене море, лише тоді перестали обзивати цю територію пустелею, бо цього не сталося.
Ми говоримо про відновлення Великого Лугу. А що таке Великий Луг не згадали.
Великий Луг — це термін, топонім відомий нам з часів козацтва. Тобто це щось, що асоціюється з козацтвом. Також мається на увазі Великий Луг — як синонім території, яка донедавна була зайнята Каховським водосховищем.
Карта Великого Лугу. 1894 рік. Фото: Бібліотечно-інформаційний центр “Слово”
Звичайно, зараз у нас є Національний природний парк “Великий Луг”, який частково є на цій території. Однак це все вторинне. Головне, що Великий Луг — це і є те що було Каховським водосховищем. Нагадаю, що козаки були на Хортиці, а це — фортеця. Але їхні родини, їхні будинки були розташовані на дуже багатій комфортній для життя і розкішній, в плані природних умов, території нижче по течії. Тобто це територія де була не тільки дика природа, а й багато населених пунктів де жили українці. І це українці, які мали ось цю пам'ять про козацтво.
Проте, чому українців тягнуло саме сюди, і тому вважається, що одна з причин створення такого нераціонального в економічному плані водосховища, яке все ж таки наказав робити Сталін. Це позбавити українців пам'яті.
Люди мусили переїжджати, кидати свої домівки, вбивати свою худобу, можливо спалювати будинки або розбирати. Все мало бути демонтовано. Вирубати свої сади і фактично своїми руками нищити свою історію, пам'ять.
Проте, чомусь саме сюди згодом українці їхали.
Це дуже реалістична гіпотеза стосовно того, що Сталін робив і багато інших речей щоби генетичну пам'ять українців стерти. Нас примусили забути, що значить Великий Луг. От в російській мові є слово “луг”. Воно звучить точно так само. Це не те, що українською “луг”. В українській мові є два слова: є “луки” або “лука” — жіночого роду — тобто “вона”. Це територія вкрита травою біля річки, яка затоплюється навесні, коли річка розливається. Це дуже складне поняття. Тобто заплава, територія де розливається річка під час водопілля і вона вкрита травою. Російською мовою — це “луг”.
Але українською мовою було своє слово “луг” і воно означало ліс, який затоплюється весною, коли річка розливається. Тому власне Великий Луг — це великий ліс, який починався на південь від Хортиці. Він був видний козакам з круч Хортиці і до самого обрію вниз по течії Дніпра.
Зараз у нас є шанс знову його побачити. Але зараз якоїсь єдиної думки, що робити з цією територією немає.
Енергетики хочуть відбудовувати греблю і побудувати вдвічі більшу ГЕС.
Екологи хочуть, щоб там була дика природа.
Археологи хочуть нарешті дістатися до артефактів цієї території, яку не встигли в минулому дослідити їхні попередники.
Люди, які пам'ятають ще, як затоплювали Великий Луг — хочуть теж повернутися на свої можливо навіть ділянки, з яких їх відселили в минулому.
Аграрії хочуть поновити зрошення.
І так далі, далі, далі…
Єдиної думки немає. Але ми зараз почали серйозне аналітичне дослідження. Я сподіваюсь, що десь за півроку, ви всі його побачите. Ми вважаємо, що не відновлювати водосховище це не просто класно для природи, це — економічно вигідніше. Це можна дуже легко аргументувати. Єдине, що не всі будуть згодні, не будуть згодні тому, що кожен шукає не економічної вигоди, а якоїсь своєї вигоди.
Каховське водосховище без води
Наприклад, досі багато хто говорить, що водосховище потрібне для водного транспорту. Ну, а питали про це у тих, хто займається водним транспортом? Це говорять не ті, хто водним транспортом займається. Водосховище — це найгірший варіант для водного транспорта. Пояснюю: великі судна не проходять через шлюз взимку. Шлюзи взагалі не працюють влітку. На шлюзі дві-три доби черга. А коли вітер — не можна плавати, тому що хвилі великі на водосховищі. І, взагалі, там плавати небезпечно. Лише природне русло річки забезпечувало цілорічну стабільну роботу водного транспорту. Русло нижче греблі, по якому ходили судна, так воно є зараз. І нижче, і вище греблі так само. Те саме природне русло Дніпра.
Зрошення. У нас великі площі на Херсонщині, Запоріжжі, навіть трішки на околицях Кривого Рогу і Нікополя, і нарешті Північний Крим — це все зрошувалося і наповнювалося водою з Каховського водосховища. Але саме з цього водосховища зрошувати поля, і це згубно на них діяло.
Всі знають, що саме ця територія яка зрошувалася з водосховища — має найбільш засолені грунти в Україні. Тому що Каховське водосховище збирає в себе води дуже мінералізовані — води з типових річок, а не тільки з Дніпра. Та й з Дніпра вода активно випаровується. Це така собі найбільша калюжа на півдні України, з якої по півтора кубокілометра випаровувалося щоліта просто так. Тому, що там спекотно і вода стає мінералізована. Якщо її використовувати для зрошення — ґрунти засолюються і можливо за 10 — 15 років вони би остаточно стали непридатними для сільськогосподарського виробництва. І що тоді все стане?
Зараз ще не пізно переформатувати сільське господарство на цій території і далі використовувати землю, а не просто назавжди з нею попрощатися через 10 років. То не треба говорити, що це єдиний сценарій — зрошувати.
Не єдиний! А навпаки, є сценарій далекоглядний — не зрошувати. А є сценарій короткозорий — продовжувати вперто зрошувати. Аж потім це не вб'є остаточно грунт?
Енергетика — це дуже болісний аргумент. Тому що ГЕС виробляла електроенергію, але якби потім її не стало. Але для чого використовувалась ця електроенергія? До речі електроенергія з Каховської ГЕС — це 1% виробництва електроенергії в Україні. І достатньо замінити її на 1% площі водосховища зайнятої сонячними панелями. Це буде та сама кількість електроенергії. В 100 разів менше площа дасть той самий енергетичний результат.
Але для чого використовувалась ця електроенергія? Для того, щоб качати воду на зрошення. А якщо не поновлювати зрощення, то для чого ця ГЕС і для чого нам ця енергія? Значно простіше виробляти іншими методами, іншими електростанціями енергію.
Наскільки я розумію, Україна експортувала електроенергію. В нас немає кризи електроенергії. Саме ця ГЕС — не є обов'язковою. Але і на цьому не закінчуються аргументи, які хотілось би спростувати. Регулювання пікових навантажень в енергосистемі: наприклад, настає вечір усі приходять додому, врубають телевізор, кондиціонер, обігрівач пральну машинку, праску, чайник, і в електромережі відбувається суперскачок споживання електроенергії. Треба її виробляти різко, більше треба скидати десь воду на ГЕСах. Енергетики кажуть так нам ця ГЕС була потрібна для того, щоб скидати воду в пікові навантаження. Ну, класно! Але ні одна цивілізована країна так не робить. Не можна скидати воду з ГЕС в водойму. Тому що відбувається різкий підйом рівня води, розмивання берегів, змивання всього живого в прибережних екосистемах.
Відкрийте Google карту і гляньте, як виглядають перші острови вниз по течії від греблі колишньої Каховської ГЕС. Вони змиті потоком води. Видно, що це просто місце, яке регулярно, двічі, або тричі на день, змивається потоком води, а потім знову оголюється, коли вода перестає текти в такій кількості. Скидати воду в пікові моменти можна тільки в калюжу, або в наступне водосховище. Наприклад, в Каневі скидати, або з Київського водосховища можна скидати, з Кременчуцького можна скидати. Тому, що буде скидатися в наступне водосховище. Але тільки не в Каховське! Ну, а тепер і Дніпрогес теж не підходить. Бо тепер це остання ГЕС в дніпровському каскаді.
Тож навіть якщо хтось не погодитися з частиною аргументів, з тих, що я назвав, навряд чи можна відкинути їх всі.
Каховська ГЕС не є єдиним можливим сценарієм, і не є такою вже потрібною, якщо подивитися з іншого боку.
Тож який інший варіант? Власне відновити природу.
Що це дасть? Нарешті береги можна буде сполучити мостами — Енергодар і Нікополь — 24 км і ти на іншому березі. Коли було водосховище, то переправитися на інший берег не було можливості, окрім 230 кілометрів їхати по розбитим дорогам, в тому числі грунтовим, в об'їзд через Каховку, або через Запоріжжя. Ну, це божевілля! Можна ж за 5 хвилин переїхати по мосту. Але його не можливо було побудувати через водосховище.
Можливо частина території буде зайнята сучасною зеленою енергетикою, або якоюсь забудовою. Чи держава вирішить побудувати там нове місто. І вибачте, на будівництво нового міста серед найбільшого на півдні України зеленого лісу до обрію, точно можна отримати буде на порядок більші інвестиції, ніж на тупо бетонну величезну дамбу ГЕС, яка нічого не дасть нового Україні.
Тобто залишити тут цю територію для відновлення природи — це шанс отримати щось нове включно з інвестиціями. Держава все ж таки на це орієнтується то це теж передбачається. На це шанс теж є і набагато більший ніж просто на побудову дамби. До того ж все це відповідає європейським цілям.
Звичайно Україна ще не приєдналась до Європейського Союзу, але ЄС обіцяє в наступні шість років відновити в Європі 25 000 км річок, звільнити їх від дамб. Та в них немає стільки цих річок, і ні одна країна Європи не може собі дозволити такий масштабний проєкт відновлення. Тож якщо вже по волі випадку у нас на Каховській ГЕС таке сталося, то можна просити інвестиції на відновлення природного об'єкта.
Відновлення Великого Лугу — це буде проєкт номер один в Європі. Тому я думаю, що це вже шанс для нашої держави. Вже зараз бачити реальне відновлення. А відновлення все ж таки це не просто повернення того що було, а якийсь розквіт. Тому власне я думаю, що дуже класно буде якщо держава почне думати так, як думаємо ми. Я дуже сподіваюся, що відновлення Великого Лугу дійсно стане нашою національною ідеєю, наступним прагненням українців після перемоги. Поки що докладаємо зусиль щоби допомогти Силам оборони цю перемогу прискорити.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
