Чого досягли у Жмеринській міській територіальній громаді після децентралізації, чи змінилося життя громади через війну, як вдається адаптуватися до нових умов і які пріоритети сповідують — розповів під час брифінгу з регіональними журналістами в. о. Жмеринського міського голови Вадим Кожуховський.
Жмеринка — місто залізничників і тиловий гуманітарний хаб
Жмеринка — місто залізничників у самому центрі Поділля, з величним вокзалом у стилі модерну, залізничні шляхи від якого ведуть у напрямку Києва, Одеси та Львова. Хоча швидкісні потяги тут не зупиняються. Місту вже виповнилося 121 рік, втім перші згадки про Жмеринку були ще у XVIII столітті.
Статус Жмеринської міської територіальної громади місто отримало 2019 року в результаті децентралізації, об'єднавши ближні громади. Сьогодні Жмеринська громада налічує майже 50 тисяч населення, до складу якої входить місто обласного значення Жмеринка та 32 сільські населені пункти у 12-ти старостинських округах.
Журналістка Любов Рудя мала унікальну можливість в рамах престуру організованого Харківським пресклубом відвідати декілька територіальних громад на Вінничині, почути від керівників та на власні очі побачити, як живуть тилові регіони в умовах війни. Першою була Жмеринська міська територіальна громада.
Що вдалося громаді зробити після децентралізації
Вадим Кожуховський, в. о. Жмеринського міського голови (праворуч)
За словами в. о. Жмеринського міського голови Вадима Кожуховського, реформа децентралізації здійснила позитивний вплив на зміцнення місцевих бюджетів. Дохідна частина бюджету збільшилася. Основний бюджетоутворюючий податок — податок з доходів фізичних осіб. Його частина у власних доходах становить 70%.
Це дало змогу вкладати кошти місцевого бюджету у розвиток громади. Щоправда, разом зі збільшенням дохідної частини бюджету, відбулося збільшення делегованих функцій органами влади, зокрема, в освітній, медичній і соціальній галузях.
Вдалося здійснити термомодернізацію закладів освіти і лікарень.
У 2017 році Жмеринка виграла один з найбільших грантів у Вінницькій області — 913,7 тис євро за проєктом “Energy Go” на утеплення шкіл і дитячих садочків, заміну покрівель, вікон, дверей, утеплення цокольних приміщень і фасадів. У такий спосіб вдалося повністю відремонтувати два ліцеї та два дитсадка.
Утеплення фасаду ліцею
За кошти місцевого бюджету ще здійснили термомодернізацію ліцею №2. Такі ж зміни чекали на один з корпусів дошкільного закладу №7 — там ремонт здійснили за кошти державного бюджету у співфінансуванні з місцевим.
У пріоритеті — соціальний захист військовослужбовців та допомога їх родинам
Війна кардинально змінила життя українців. І не лише там, де йдуть бойові дії. Відверто кажучи, кожна громада, яка працює в тиловому регіоні, з початком повномасштабного вторгнення Росії, змінила свої пріоритети. Ми це бачили, буваючи в різних областях. Відтоді вони роблять ремонти в укриттях, працюють з ВПО, допомагають ЗСУ, збирають кошти на авто, дрони, плетуть маскувальні сітки, готують їжу, виготовляють обігрівачі — кожен на своєму фронті. Не виключення і Жмеринська територіальна громада. Пріоритети для громади: підтримка військових, соціальний захист населення, вирішення нагальних питань.
“Війна поставила перед нами нові виклики. Якщо раніше ми могли вкладати кошти у розвиток соціальної сфери, то останні 2 роки пріоритети змінилися: тепер ми капітально ремонтуємо укриття в школах і дитячих садочках, облаштовуємо безкоштовні гуртожитки для переселенців, купуємо генератори для безперебійної подачі води і тепла в соціальні заклади. Перевагу надаємо виділенню коштів на підтримку наших воїнів, соціальний захист військовослужбовців та допомогу їхнім родинам”, — розповідає Вадим Кожуховський.
Він зазначив, що від початку нинішнього року з бюджету Жмеринської міської територіальної громади вже виділили понад 7 мільйонів гривень на різні потреби захисників і Сил оборони. Прикладом для наслідування іншим, може бути і такий факт: минулого року жмеринці відмовилися від святкування 120-ї річниці Дня міста, натомість з бюджету міста виділили 1 мільйон 200 тисяч гривень на одну з військових частин, в якій служать жмеринці.
“Це був найкращий подарунок від імені кожного жителя”, — зазначає керівник громади.
Також кожного місяця всі працівники міської ради здають одноденний заробіток на підтримку ЗСУ. Так за 2023 рік колектив виконкому зібрав близько 1 мільйона гривень.
У Жмеринській міській територіальній громаді успішно реалізовують програми, мета яких — підтримка захисників, які боронять Україну, соціальний захист військовослужбовців та допомога їхнім родинам. Так можливостями “Програми підтримки Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей на 2024 рік” яку затвердили в лютому цього року, вже скористалися 94 військових, які отримали поранення, та 15 родин мешканців громади, чиї рідні вважаються безвісти зниклими.
За словами в. о. голови міськради, жодному військовому-жмеринчанину, який звертався за допомогою, не відмовили у 2023 році, такої ж позиції дотримуються і цього року.
“Ресурсне забезпечення Програми на сьогодні складає 1 мільйон 900 тисяч гривень. Однак, ми бачимо, що запитів чимало і за зверненнями для надання допомоги уже виділено з бюджету громади 1мільйон 150 тисяч. Тому на чергову сесію міськради, яка відбудеться у квітні, виносимо проєкт рішення, яким передбачається збільшити ресурсне забезпечення Програми до 3 мільйонів 300 тисяч гривень”, — зазначив Вадим Кожуховський
Соціальне житло для переселенців та ремонти в укриттях
Жмеринська громада не стала виключенням і в питаннях прихистку внутрішньо переміщених осіб. Від початку повномасштабної війни у Жмеринській громаді прихистили понад 4 тисяч переселенців. Переобладнано під соціальне житло дві будівлі зі зручностями та комфортним побутом у селах Людавську та Мартинівці, де понад 50 внутрішньо переміщених осіб проживають безкоштовно.
Житло для переселенців у Мартинівці
Тимчасове житло для ВПО вдалося облаштувати Жмеринській міській раді спільно з чеською гуманітарною організацією “Людина в біді”.
За словами Вадима Кожуховського, у громаді учні навчаються офлайн, адже всі заклади освіти мають укриття. Журналісти згодом мали нагоду побувати в одному з них — у Жмеринському ліцеї № 1. Директор цього навчального закладу Сергій Шмаль розповів цікаву історію школи.
Будівля закладу — історична пам’ятка, колишня гімназія. У період війни тут розташовувався госпіталь для військових. Це найменший ліцей в Жмеринці за кількістю учнів — тут навчається 500 школярів. Для учнів початкової школи найпростіше укриття обладнано в підвалі самої будівлі. А для решти — в колишній протирадіаційній захисній споруді ще радянських часів, що була на території закладу.
Начальниця управління освіти міської ради Аліна Твердохліб провела екскурсію для журналістів цим, обладнаним в сучасному стилі протирадіаційним укриттям.
Аліна Твердохліб, начальниця управління освіти Жмеринського міської ради (праворуч)
Довгий час споруда була покинута і не використовувалась. Тож 2022 року, коли укриття стало необхідним для безпеки школярів, тут розпочали ремонт, а завершили у вересні 2023. На ремонт витратили 1 мільйон 700 тисяч гривень з місцевого бюджету.
Укриття в Жмеринському ліцеї №1
Дороговартісною виявилась система вентиляції, яка облаштована відповідно до норм такого рівня укриття. Ще на купівлю меблів та різного устаткування використали 475 тисяч гривень.
Для облаштування укриття закупили меблі і все необхідне
В результаті отримали європейське укриття. Тут не лише зробили сучасний ремонт, а й обладнали усім необхідним. Встановили електричну систему опалення та централізовану каналізацію. Є туалети, бойлер, крісло-трансформер, ліжка, міні-кухня, вай-фай, тенісні столи, шахмати. Також є умови для проведення уроків та виконання домашніх завдань. Дітям в укритті комфортно і безпечно, вони можуть тут і вчитися, і відпочивати. Тож із задоволенням біжать туди під час повітряної тривоги, адже в укритті затишно та гарно.
Досвід залучення додаткових інвестицій на розвиток
Як бачимо, у громаді розуміють, що в умовах війни держава і органи місцевого самоврядування мають об’єднувати зусилля для оборони від ворога. З місцевого бюджету виділяються кошти на потреби військових частин, в яких служать земляки. Але водночас Міністерство Відновлення України спільно з міжнародними партнерами запрошують територіальні громади подавати проєкти для реалізації у містах і селах. І такого шансу не оминає і Жмеринська громада. До того ж є проблеми, які змушують громаду виконувати роботи з благоустрою та брати участь у проєктах.
Ці проєкти спрямовані на енергетичну незалежність, покращення умов для розвитку дітей і молоді, створення доступного і безбар’єрного простору для категорії населення, яка потребує уваги і підтримки.
“Приємно, що наше місто демонструє хороший досвід із залучення ґрантових коштів на розвиток нашої громади”, — зауважив Вадим Кожуховський.
А досвід такий є. Вже згадана участь Жмеринки у багатьох Європейських конкурсах, які дають можливість робити заклади освіти і соціальної сфери енергоефективними.
Завдяки участі у попередніх проєктах дитсадок №3 зміг стати учасником енергозберігаючої програми від уряду Японії
“Завдяки співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва встановили потужні теплові насоси у дитячому садочку №3, що дало можливість лише за 1 місяць заощадити 100 тисяч гривень на енергоносіях. Також ми залучили кошти до бюджету громади для повної термомодернізації ліцею №5, що дасть змогу створити дітям комфортні умови для навчання і продовжити економію на споживанні енергії. У минулому році на одній із насосних станцій водоканалу за кошти Євросоюзу побудували сонячну станцію, що також дає економію для комунального підприємства”, — повідомив Вадим Кожуховський.
Завдяки участі в проєкті від Євросоюзу«Зелена енергія — чиста вода» у Жмеринській громаді з’явилась сонячна електростанція.
На капітальний ремонт мережі водопостачання і термомодернізацію ліцею №5: громада залучила 41 мільйон гривень на розвиток, на умовах співфінансування з місцевого бюджету. 200 тисяч гривень передбачили на ремонт мереж водопостачання в селищі Браїлів і 404 тисячі – на капітальний ремонт мережі водопостачання в с. Леляки.
Та гордістю громади є ґрант на 73 164 євро на будівництво сонячної електростанції. Кошти на встановлення сонячної електростанції надав Євросоюз, зокрема — Німеччина та Швейцарія при співфінансуванні з місцевого бюджету Жмеринської громади на суму 20 000 євро. Сонячна енергія перетворена в електричну, використовується для технологічних потреб видобутку та подачі питної води населенню громади, тобто всім споживачам підприємства “Жмеринкаводоканал”.
За словами керівника громади, понад 200 тисяч гривень вдається заощаджувати Жмеринці на сонячній станції і теплових насосах щомісячно.
Конкуренція на ґранти велика, оскільки всі хочуть долучитись до подібних проєктів. Багато громад писало проєкти на сонячні електростанції, але європейські партнери дивляться на безліч факторів, у тому числі звертають увагу на позитивну ґрантову історію. А вона в Жмеринській громаді є.
У престурі побувала Любов РУДЯ
