Як працює соціальний хаб для постраждалих від війни “Простір інтеграції” у Рівному та один з Центрів життєстійкості створений на його базі, хто може звернутися та які послуги тут надають — дізнавалися журналісти з 11 регіонів України під час престуру Рівненщиною.
Історія вимушеної переселенки, яка допомагає ВПО у Рівному
За інформаційною стійкою “Простору інтеграції” відвідувачів зустрічає соціальна працівниця Юлія Кононова. Вона реєструє звернення переселенців, вивчає їхні потреби й спрямовує до профільних фахівців.
Виявилося, що Юлія переселенка з Херсону (приємно було зустріти землячку!) і сама завдяки “Простору інтеграції” знайшла роботу та можливість розвитку для свого сина. До повномасштабного вторгнення Юлія працювала помічником адвоката в одній з херсонських юридичних фірм.
Любов Рудя, Юлія Кононова
Історія цієї вимушеної переселенки до болю знайома кожному, хто втікав від війни — і перебування в окупації, і виїзд з тимчасово окупованого Херсону під обстрілами, і ворожі блокпости...
“Ми декілька разів намагалися виїхати. Було багато блокпостів, де перевіряли детально кожного, була “сіра” зона. Вдалося виїхати через Снігурівку. Навіть згадувати сьогодні моторошно ті події. Мені здається, якби мені довелося знову так їхати, то я б мабуть не змогла”, — поділилася пережитим з автором цих рядків Юлія.
Батьки жінки увесь час залишалися в Херсоні. Щоправда, через постійні обстріли обласного центру змушені були переїхати в Білозерку (селище Білозерської селищної об'єднаної територіальної громади, колишній адміністративний центр Білозерського району Херсонської області), хоча й там небезпечно.
“Додому дуже хочеться. Але ми розуміємо, що життя змінилося, і нам треба тут якось виживати, пристосовуватися до нових умов. Винаймаємо квартиру за свої кошти і це дуже відчутно. Бо ж треба ще харчуватися, дитина в школі — теж потрібен якийсь розвиток, гуртки. Та приємно, що в Рівному люди доброзичливі, ми ніколи не чули якихось нарікань типу “понаїхали”. Навпаки підвищена увага і до дітей і до нас”, — продовжила розповідь Юлія.
Роботу отримала в “Просторі інтеграції”, коли проєкт запустили. Працює з ВПО. Говорить, що дуже багато приходить переселенців з Херсонщини, зокрема з Олешок, Збур'ївки, Голої Пристані, Каховки. Звертаються з різних питань, здебільшого щодо виплат внутрішньо переміщеним особам, компенсацій за оренду житла, комунальних послуг.
Саме під час розмови з журналістами до Юлії Кононової звернулися пенсіонери за консультацією щодо отримання коштів на оренду житла та комунальні послуги. Юлія пояснила їм, що діє така програма Норвезької ради у справах біженців. На неї треба реєструватися. Але на даний час уже набрали необхідну кількість заяв. Порекомендувала слідкувати за сайтом, адже може бути що донори розширять перелік категорій та відновлять реєстрацію.
Юлія Кононова відповідає на запитання переселенця з Донеччини пана Михайла
Пан Михайло, переселенець з Донецької області Бахмутського району не зміг оформити анкету на отримання коштів від Норвезької ради у справах біженців, тому звернувся до Центру життєстійкості, що функціонує при “Просторі інтеграції”. На запитання, чи задоволений обслуговуванням, сказав: “Дуже задоволений. Вислухали, пояснили, пообіцяли допомогти. Знаєте, повага має бути взаємною: якщо ти хочеш, щоб до тебе гарно ставилися, то й сам так же поважай того, з ким спілкуєшся”.
Безбар'єрний простір для ВПО у Рівному
“Простір інтеграції” — своєрідний ЦНАП для внутрішньо переміщених осіб у Рівному відкрили в грудні 2023 року. Це сучасне приміщення, де працює привітний персонал, створено комфортні та зручні умови для роботи з громадянами.
“Простір інтеграції” у Рівному
У цьому безбар'єрному хабі надають комплексну цільову підтримку постраждалим від війни осіб, які перебувають у Рівненській області. Це приклад того, як влада та громада об’єдналися, щоб створити єдиний майданчик допомоги людям.
Відтепер, мешканці громади можуть в одному місці отримати увесь спектр послуг.
За словами начальниці Національної соціальної сервісної служби в Рівненській області Юлії Шигоревої, “Простір інтеграції” не лише забезпечує необхідні соціальні послуги, але і виступає місцем співпраці для громадських організацій, волонтерів, бізнесу та влади.
“Тут внутрішньо переміщені особи знаходять не лише підтримку, але і можливість активної участі в житті громади через розвиток та комунікацію. Це місце, де можна отримати різні види консультацій та базову гуманітарну допомогу від влади, громадських організацій та міжнародних фондів”, — зазначає посадовиця.
А Олена Хомич, голова ГО “Центр інтеграції”, керівниця “Простору інтеграції” та Центру життєстійкості пояснила, що слугувало відчуття, що щось не допрацьовується в роботі з внутрішньо переміщеними особами. Ніби все працює, але гуманітарна допомога надається всіма громадськими організаціями хаотично.
“Ми з командою вирішили, що нам треба зробити ЦНАП для ВПО. Написали заявку на ґрант і виграли 700 тисяч євро. Фінансування отримали від Гуманітарного фонду для України (UHF) та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців”, — говорить пані Олена.
Вона пояснила, що до заснування долучилися різні громадські та урядові організації.
З-поміж них “Центр інтеграції”, “Мережа 100 відсотків життя. Рівне”, Агенція сталого розвитку міста, Громадянська мережа “Опора”, благодійний фонд “Рокада. Рівне”, місцева влада та міжнародні благодійні фонди.
Наразі “Простір інтеграції”виконує три функції: прийом внутрішньо переміщених осіб і надання допомоги тим, хто її потребує; акумуляція даних в єдиній базі; координація організацій і людей, які залучені до надання допомоги.
Сюди щодня звертаються вимушено переміщені особи або постраждалі від війни.
А звертатися є кому. Близько ста тисяч осіб із прифронтових і тимчасово окупованих територій прихистили на Рівненщині від початку повномасштабної війни. Наразі в області мешкають майже 49 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Для них працюють соціальні та гуманітарні програми, особливі умови працевлаштування і започаткування бізнесу.
У “Просторі” працюють психологи та соціальні працівники. Залучають різних фахівців для надання медичних і психологічних консультацій, виплат для ВПО, допомоги в пошуку житла та працевлаштування, спрямовують до спеціалістів відповідних служб. Тут же на першому поверсі кабінет психологині, яка консультує щодо сімейних стосунків, взаємодії з дітьми, зменшення рівня тривожності.
Як зазначають посадовці, намагаються в такий спосіб дати можливість вимушеним переселенцям інтегруватися в місцеві громади.
Люди звертаються до Центру життєстійкості з різними питаннями. Однак, найгострішою проблемою для тих, хто покинув домівки, залишається житло.
“Із моменту відкриття сюди вже звернулися кілька тисяч громадян. Наприклад, у лютому 2024 року фахівці Центру проконсультували 2 046 громадян, а у “Просторі інтеграції” можуть свої заходи проводити будь-які громадські організації та благодійні фонди”, — говорить Олена Хомич.
Крім проєкту для дітей, разом із представниками організації “Крила надії” фахівці “Простору інтеграції” виїздять у громади області, де проживають внутрішньо переміщені громадяни. Проводять консультації щодо працевлаштування. У складі таких виїзних груп обов’язково є психологи.
Також фахівці “Простору” зустрічають евакуаційні потяги, які прибувають на Рівненщину з Донеччини.
Центр життєстійкості повертає людям віру
З лютого 2024 року “Простір інтеграції” в Рівному став ще важливішим, адже тут розпочав функціонувати Центр життєстійкості для мешканців Рівненської громади, ставши частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Загалом на Рівненщині вже працює чотири Центри життєстійкості, а ще п’ять у проєкті. Кожен такий Центр облаштований за принципами доступності та безбар’єрності — аби кожен житель громади міг прийти і отримати тут необхідну підтримку.
Це додало нових можливостей для покращення якості життя громадян, зокрема тих, хто потребує особливої підтримки в реабілітації та адаптації після важких пережитих подій. Мета роботи таких просторів — допомогти кожному мешканцю громади долати стрес, відновлюватися після кризових подій та, попри усі виклики, залишатися включеним в активне життя.
Центр життєстійкості при “Просторі інтеграції” у Рівному
У Центрі життєстійкості міста Рівне працює 8 фахівців: три психологи, чотири соціальних фахівця і соціальна менеджерка.
Особливість Центру життєстійкості у комплексному підході. Тут громадяни можуть отримати комплексний соціальний супровід та кваліфіковану допомогу фахівців, підтримку громадських організацій. У ньому облаштоване виїзне робоче місце працівників служб зайнятості, управління соцзахисту, надається підтримка ветеранам і їхнім родинам, проводяться юридичні консультації.
Для людей, які постраждали від домашнього насильства, тут відкрита кімната денного перебування. Також є послуга з формування життєстійкості — психологічна підтримка, безкоштовна для кожного жителя громади.
Другий поверх “Простору” — це місце коворкінгу, розвитку та комунікації для громадських організацій, волонтерів та бізнесу Рівненщини. Мають облаштовані комп’ютерні робочі місця, тут можна працюючи в зумі, проводити наради, є кімнати для переговорів. Взаємодія служб та громадських організацій допомагає оперативніше вирішувати різні питання.
Центр життєстійкості — це, можна сказати, розвантажувальний хаб для всіх, який повертає людям життєву стійкість в умовах війни. Активності та тренінги, що тут проводяться, спрямовані на ветеранів, військових та їхніх рідних, вимушених переселенців, сім’ї з дітьми. При цьому, кожна людина, якій потрібна консультація психолога, група взаємопідтримки, або допомога з різних соціальних питань, також може отримати тут необхідну підтримку.
У Центрі життєстійкості ВПО можуть отримати інформаційну підтримку
“Завдання Центру життєстійкості — це допомога кожному мешканцю громади в подоланні стресу, відновленні після кризових ситуацій та збереженні активного способу життя, незважаючи труднощі. Тут навчають долати страхи, адаптуватися до нових умов життя і психологічно відновлюватися. Якщо коротко, ми надаємо комплексну соціальну послугу життєстійкості”, — пояснює Олена Хомич.
Ще одна особливість Центру — можливість самому долучитися до діяльності громади. Тут дотримуються принципу: “Коли нам важко — нас тут підтримають, коли ми сильні — ми можемо підтримати інших”.
Авторка Любов Рудя
Світлини автора та колег по престуру
