Сучасна профтехосвіта — це не та знайома багатьом “бурса” або ПТУ з минулих часів. І це підтверджує приклад організації сучасного навчального процесу в державному навчальному закладі — ДНЗ “Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі”. З досвідом його роботи ознайомилися представники медіа з різних регіонів України, під час престуру організованого Харківським пресклубом.
Робота цього закладу професійної освіти Рівненської області — це успішний кейс реалізації реформи сучасної професійної освіти. Про успіх та стратегію розвитку кадрів, співпрацю з бізнесом та створення навчально-практичних центрів розповіли директор Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петро Коржевський та керівник вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі Віктор Рудик.
Віктор Рудик, директор Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі
“Вас мабуть цікавить, чим займається наше училище? Якщо коротко — тут отримують первинну професійну підготовку. Це означає, що ще зовсім “сирого” старшокласника, або трохи старшого взяли і навчили професії. Здійснюємо і навчання дорослого населення. Професії, які можна опанувати — кухар, кондитер, офіціант, бармен, продавець, пекар. Щорічно приймаємо до 280, випускаємо близько 250 фахівців. І профтехосвіта — не ярмо для міста, а потужний локомотив економіки та наповнення податками міського бюджету. Адже ми даємо кадри для бізнесу”, — презентував навчальний заклад Віктор Рудик.
Підготовка фахівців за спеціальністю “Кухар”
Для того, щоб готувати кадри, в Рівному провели реформу професійно-технічної освіти. У закладах здійснюється якісна підготовка на сучасному обладнанні робітників високого рівня кваліфікації, які дуже затребувані на ринку праці, ведеться перепідготовка та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення за направленнями обласного центру зайнятості.
Підготовка фахівців за спеціальністю “Кондитер”
Стратегія Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі складається з обов’язкового моніторингу ринку праці, тісної співпраці з представниками реального сектору бізнесу, що дозволяє уникнути підготовки непотрібних і зайвих фахівців.
Підготовка фахівців за спеціальністю “Продавець продовольчих і непродовольчих товарів”
Попри війну, економіка Рівненщини продовжує розвиватися. За час повномасштабного вторгнення на 7,7% зросла кількість підприємців, а місцеві роботодавці створюють нові робочі місця. Їх треба заповнювати кадрами.
Допомагає вирішити проблему підготовки кваліфікованих кадрів для потреб місцевого бізнесу проєкт “Rivne work hub”, який був започаткований Рівненською ОДА.
“Rivne work hub” — це платформа, де відбувається співпраця бізнесу, центру зайнятості та закладів профтехосвіти. Проєкт розпочали у липні 2021 року для допомоги бізнесу в пошуку фахівців. Спочатку опитали понад 800 роботодавців, аби визначити реальні потреби на ринку праці. Таким чином були відкориговані регіональні замовлення, освітні програми, курси перекваліфікації, оновлений перелік професій.
Бізнес підказував, як буде розвиватися ринок праці, а область підлаштовувалася під ці потреби. З початком повномасштабного вторгнення організовували зустрічі, на яких інформували роботодавців про державні програми та нові ініціативи. Долучалися і релоковані підприємства.
Завдяки злагодженій взаємодії бізнесу і влади на сьогодні майже тисяча підприємців Рівненщини отримали 218,2 млн гривень для започаткування або розвитку власної справи у рамках проєкту “єРобота”. Створено 1,8 тис. нових робочих місць. Це один з кращих результатів в Україні.
“Ініціатива показала себе успішно — нині до партнерства залучені близько тисячі найбільших роботодавців області, а досвід Рівненщини переймають інші регіони. Найбільш актуальним для успішного бізнес-проєкту залишається наявність кваліфікованих кадрів. Саме з цією метою і діє “Rivne work hub” і ми намагаємось зараз дати можливість молодій людині навчитись так, аби потім започаткувати власну справу”, — розповіли в Рівненській ОВА.
На Рівненщині працює 31 сучасний навчально-практичний центр при закладах профтехосвіти. У співпраці “Влада — бізнес — освіта” готують фахівців під конкретні підприємства, які по завершенню навчання матимуть гарантоване робоче місце.
Рівненщина має потужну систему профтехосвіти. Якщо по Україні середній показник школярів, які йдуть в профтехосвіту —16-23 %, то на Рівненщині понад 40%. За словами директора Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петра Коржевського, понад 80% випускників цих закладів успішно працевлаштовуються за професією, яку отримали.
“Ми намагаємось зараз дати можливість молодій людині навчитись так, аби потім вона могла започаткувати власну справу”, — сказав Петро Коржевський.
Як повідомив керівник професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі, всі їхні випускники мають роботу — їх беруть із задоволенням.
“Роботодавець не скаже, що діти прийшли з нашого закладу і вони чогось не вміють”, — говорить Віктор Рудик.
Тут мають багато баз для практики, кондитерські цехи, де діти проходять практику насампочатку. А потім вибирають хто кому подобається, беруть їх на роботу — про це розповіли в Рівненському професійному училищі та продемонстрували сучасне обладнання.
Навчальні цехи Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі укомплектовані сучасним обладнанням
Говорять, на початку змін в профтехосвіті вирішили вкладати кошти не в ремонт будівлі, а в технологічне обладнання. Хотіли, щоб діти навчались на сучасній техніці. І такого технологічного обладнання, як в училищі, ніде немає.
Журналісти побували у навчальному ресторані та навчальному барі, й інших лабораторіях, які допомагають здобувачам освіти опановувати професії.
Навчальні цехи Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі укомплектовані сучасним обладнанням
У професійному закладі також періодично проводять тижневе навчання кухарів закладів освіти Рівненщини. Вони проходять теоретичне та практичне відпрацювання на базі навчально-практичного центру інноваційних харчових технологій, де мають змогу удосконалити навички роботи на сучасному устаткуванні у приготуванні страв за оновленим збірником 2024 року для школярів. Тут і Клопотенко проводив серію майстер-класів.
Результат практичного виконання завдання студентами Рівненського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі
Щоб придбати сучасне обладнання та техніку, оснастити майстерні та створити комфортні умови навчання та проживання студентів і викладачів, тут використовують різні підходи до співфінансування закладу освіти. Так, наприклад, заклад ніколи не сподівається на 100 відсоткове покриття витрат на створення сучасної майстерні від одного партнера. Тому пропонує різні варіанти взаємодії перш за все компаніям, бо це їх основні партнери і замовники, різним донорським проєктам, органам місцевої влади і, як правило 20 – 40 % від загальної суми заклад вкладає власних коштів.
Як стверджують в Рівненському вищому професійному училищі, у більшості випадків партнери плідно співпрацюють і, досвід показує — реалізують не один проєкт разом. Відзначають, що компанії, їх інтереси та потреби — це основа співпраці, а умови стажування, практики на виробництві для студентів — її фундамент.
Для регіону головне сьогодні, переконати молодь, що робітничі професії — це популярно і важливо. А кінцева мета — зменшити безробіття та зробити все, аби люди залишалися на Рівненщині.
Авторка Любов РУДЯ
Фото авторки, її колег по престуру та з Facebook-сторінки ДНЗ “Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі”
