Журналісти з 15 регіонів України побували на підприємстві “Kolvi” із виготовлення пелет, яке розташоване на території Тальнівської громади, що на Черкащині. Цей енергетичний проєкт стартував минулого року. Його мета — зекономити тисячі кубометрів дорогого й дефіцитного газу. Про роботу “Kolvi” розповів медійникам, які відвідали громаду в рамках престуру організованого Харківським пресклубом, директор підприємства Віктор Крошка.
Медійники прибули автобусом до великого обшитого оцинкованим профнастилом цеху, де виробляють паливні гранули з гілок, тріски та висівок. На вході — напис: “Kolvi — зелена енергетика”.
Керівник підприємства Віктор Крошка в минулому директор навчального закладу, але вирішив розвивати власний бізнес. Говорить, що ідея створення цеху належить його синові Олександру. А плани щодо відкриття виробництва обговорювалися з місцевою владою ще до повномасштабної війни. Щоправда, задумане дещо порушило російське вторгнення, тож лише 2023 року розпочали справу.
Віктор Крошка розповідає про процес виробництва гранул
— Приміщення збудувала Тальнівська міська рада, а ми там встановили обладнання для виробництва паливних гранул. Цех орендуємо, сплачуємо до бюджету громади 62 тисячі гривень щомісяця, — пояснив директор.
Він говорить, що за сировину використовують тріски, гілля і, навіть, висівки. І додає, що працівники комунальних підприємств громади раніше просто викидали на смітник обрізане гілля дерев, а нині його привозять на підприємство. Таким чином, як кажуть, вбивають двох зайців: забезпечують паливом потреби громади, а також прибирають з її вулиць непотрібне гілля.
— Ми придбали обладнання вітчизняного виробництва й переробляємо деревину на дрібненьку тирсу, — говорить пан Віктор. — Спершу її сушимо, потім гранулюємо й фасуємо. Продукцію реалізуємо для комунальних закладів громади.
За десять років у виробництво планують інвестувати сотні мільйонів гривень.
Директор зауважує, що виконали лише перший етап будівництва потужного енергетичного центру й, відповідно, отримали перші мільйони інвестицій. Мають перспективний план інвестицій. У майбутньому — великі задуми щодо будівництва енергетичних об'єктів, які працюють на відновлювальній сировині.
— Окрім того що запустили лінію з переробки відходів деревини на пелети, у 2024 – 2026 роках плануємо звести сонячну електростанцію. Наступний етап — з 2027 по 2029 рік будуватимемо вітрову електростанцію. І на завершення, в 2030 – 2034 роках запустимо генерацію енергоресурсів із водню, — ділиться задумами директор.
Він запрошує журналістів до цеху, де вже детальніше розповідає про принцип роботи обладнання.
— У виробництві використовуємо суху тирсу, адже мокра трохи гіршої якості, й не дуже калорійна, — пояснює Віктор Олександрович. — Найкраще гілля — дубове й берестове. А дубові гранули найкалорійніші. Кількість зекономленого газу залежить від сорту деревини.
За словами директора, переваги вже можуть порахувати: 2,5 — 3 тонни паливних пелетів замінюють одну тисячу кубометрів газу.
Далі пан Віктор пояснює технологію виготовлення гранул для опалення. Вона стандартна: сировина втягується вентилятором у подрібнювач, у циклон. У циклоні подається пневматично, за допомогою котла підсушується подана вже подрібнена маса, і йде на формування.
Після цього її пресують у гранули на верстаті й фасують залежно від побажань покупця. Це основний вузол формування самих пелетів. За годину виробництва отримують до чотирьохсот кілограмів палива.
Поруч — мішки з сировиною, трохи далі — поліетиленові пакети з гранулами.
Паливні гранули фасують в пакети
І хоча, як сказав директор підприємства, справа витратна, зате перспективна. Багато витрачають на транспортні послуги, великі витрати на електроенергію. Втім, зі встановленням сонячних панелей ці витрати можуть скоротитися. Панелі планують встановити на даху, виробляти та продавати електрику державі. Тоді собівартість продукції різко зменшиться.
— Дві тонни гранул із високоякісної деревини замінюють тисячу кубів газу, який до слова, не належить до відновлюваних. За таку економію варто боротися, — каже Віктор Олександрович.
З його слів, не забувають про допомогу ЗСУ. Возили хлопцям на Донбас не тільки буржуйки. Під час пікових обстрілів відправляли на фронт також генератори, акумулятори, тепловізори.
***
Міський голова Тального Василь Сідько у розмові з журналістами під час брифінгу висловив задоволення, що вдалося реалізувати перший крок енергетичного проєкту в співпраці з місцевим бізнесом. За гроші громади збудовано ангар, обладнання придбало підприємство. Говорить, що мають вигоди від виробництва альтернативного палива. Завдяки цьому проєкту з виготовлення пелетів планують зекономити гроші на опаленні комунальних приміщень та на вивезенні непотребу.
— Я вважаю, що таким шляхом мають рухатися всі громади, — зазначив Василь Сідько. — Виділяти землю під забудови, йти на часткове співфінансування з бізнесом, робити відтермінування виплат за землю, скасовувати оренду для того, щоби бізнес заходив. Також не треба забувати, що в результаті ми отримуємо велику кількість робочих місць та додаткові надходження в громаду. Поле для інвестицій велике. Я не називатиму суму, але йдеться про сотні мільйонів гривень. Дасть бог, компанія реалізує задумане й вироблятиме багато потрібної нам енергії, а мешканці громади отримають роботу. Однак найперше бажання — щоби закінчилася війна. Це — найголовніша умова для всіх без винятку інвесторів.
Слід додати, що Тальнівська громада вже має кілька енергетичних проєктів із відновлювальних джерел. Тут працюють Гордашівська, Кривоколінська та Лоташівська гідроелектростанції. Біля ГЕС у Гордашівці встановлені потужні сонячні панелі.
