Павло Ярмій керівник громадської організації “Агенція регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад” переніс з Нової Каховки до інших регіонів свій досвід планування бізнесу та написання грантових проєктів.
Які виклики і точки росту доводиться проходити тим, хто покинув власну домівку, для чого менеджери в громаді, як під час війни громадська організація з Херсонщини допомагає розвивати бізнес Уманській громаді на Черкащині — про це та інше поділився із журналістами Павло Ярмій.
Відкриття знайомих людей на новому етапі життя
Щоразу, буваючи в престурах, зустрічаєш і відкриваєш для себе людей, які довгі роки ніби й були в полі зору на твоїй Херсонщині, але якось віддалено, “офіційно”. Знаєш і бував, приміром, на міжнародних інвестиційних форумах в Новій Каховці “Таврійські горизонти”, та не бачив ініціаторів. Зустрічався в громаді на тренінгах, але не придавав організаторам особливої уваги. Це було до повномасштабної війни та окупації Херсонщини.
Павло Ярмій і Любов Рудя — Умань, вересень 2024 року
А тепер, коли ти зустрічаєшся з ними на теренах інших областей, де вони проживають як вимушені переселенці, ти пізнаєш їх заново. Мабуть у цьому і є один із сенсів журналістської роботи. Такі відкриття — наче подарунок долі, з яким із приємністю ділюся з читачами.
Зустріч в Умані: новий досвід для нових регіонів
Ось так і в Умані. З журналістами з 15 областей України зустрівся, щоб розповісти про свій досвід роботи, Павло Ярмій з Нової Каховки, керівник ГО "Агенція регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад”, підприємець, ресторатор, волонтер та туристичний промоутер Херсонщини, керівник проєктів з питань залучення інвестицій.
Початок великої справи: створення Агенції та форумів
“Наша громадська організація на півдні Херсонщини була першою в Україні, хто започаткував ідею об'єднання територіальних громад”, — говорить Павло Олексійович.
Підприємець вважає, що свого часу його дітище було однією з кращих агенцій в Україні. Починав ще 2000 року — ініціював та провів в Новій Каховці перший "Таврійський ярмарок", який тоді проводився в рамках фестивалю “Таврійські ігри”.
“Таврійський ярмарок” у Новій Каховці, 2020 рік
Останній 21-й “Таврійський ярмарок” команда провела в 2021 році. Загалом їх було проведено більше 30, на яких були присутні понад 3 000 підприємців, фірм та компаній, які відвідали за цей час більше 1,5 мільйона відвідувачів.
Потім у 2007-2008 роках — робота на проєкт “LED-USAID” з локального економічного розвитку для невеликих міст і сіл, перші стратегічні плани економічного розвитку Каховки; Нової Каховки; Бериславу.
“Ми потребували інституції, яка би системно займалася розвитком цієї території. Адже проблеми у містах були однакові: безробіття, досить малий економічний розвиток, відсутність програм підтримки малого та середнього підприємництва, різні проблеми. А ось можливості у кожного з цих міст були різні. Так я запропонував “LED USAID” — об'єднаймо ці три міста та райони, і створимо між ними синергію. Разом розв’язувати проблеми легше — більше стає можливостей”, — пригадує Павло Ярмій.
Міжнародні форуми та розвиток туристичних кластерів
Він говорить, що поступово народ почав розуміти, що в об’єднанні є сенс — так вони набагато сильніші. Так серед цих проєктів народилась “Агенція регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад”, стратегію якого написали в 2009 році. Швидко почали налагоджуватись контакти з містами, бізнес-зустрічі, і життя на Півдні пожвавішало.
“Тоді ж ми зініціювали та спільно з Проєктом LINK USAID провели в Новій Каховці перший Міжнародний інвестиційний форум “Таврійські Горизонти”, що на довгі 10 років були ключовим інвестиційним форумом Півдня України. На останньому форумі в Новій Каховці за два дні були присутні більше 600 учасників”, — ділиться набутим Павло Олексійович.
А 2019-го року команда розпочала проєкт створення Агро туристичного кластеру “Соляна дорога” на основі козацьких та чумацьких шляхів Херсонщини, презентували лівобережну Херсонщину як унікальну територію з багатою історією та великим економічним потенціалом. Для цього були гарні можливості: винні і коньячні заводи, підвали Трубецького, класні сири, помідори, термальні озера... Цей туристичний кластер об'єднав бізнес, органи місцевого самоврядування, громадські організації, виші та торгово-промислові палати.
Війна: важке рішення та допомога своїм
“У проєкт Меморандуму, який в травні 2021 року підписали 13 міських та сільських громад Херсонщини, був внесений пункт щодо створення управляючої компанії кластеру, над створенням якої і працювала наша команда. Також восени наша команда на Форумі громад у Новій Каховці презентувала проект Кластерної моделі розвитку Каховського району, який був підтриманий владою, і з початку 2022 року наша команда розпочала роботу з громадами регіону, де працювала по 3-4 дні в громаді. Таврійський туристичний Конгрес, так як і Таврійський Ярмарок і Таврійські Горизонти проводились до 2022 року, до того часу, поки на наші землі не прийшла війна”, — пригадує керівник Агенції.
“Ніхто в мене не вірив у 90-х, але я відкрив тоді на Херсонщині перший в ті часи ресторанний комплекс, збудований з нуля. Я дуже багато вклав у справу — і грошей, і душі. А зараз все, що в мене було, пропало”, — з гіркотою сказав Павло Ярмій.
Підприємець знає, що під час окупації комплекс розграбували. Він поділився переживаннями перших днів війни. Йому довелося швидко ухвалювати рішення. Відразу ж, 24 лютого, вивіз з міста дружину в село поблизу Снігурівки на Миколаївщині. А сам повернувся назад. Та Каховська ГЕС уже була перекрита. Повертався через Херсон і бачив, як люди організовувалися та починали діяти. З усіх боків ішла допомога військовим — везли речі та їжу хлопцям, які тримали оборону.
Через кілька днів пан Павло повернувся в Нову Каховку, щоб продовжувати волонтерську діяльність спільно з Юрієм Антощуком, який очолював обласний фонд “Об’єднання”. Бо ж магазини та аптеки позакривалися, постачання продуктів не було.
“Ми не ходили і не просили у підприємців, ми збирали гроші та купували. І роздавали тим, хто потребував. Бо пенсіонери, які отримували виплати через пошту, вже не могли отримати гроші. Були перебої з харчами, особливо з хлібом. Так, з початку березня по 23 квітня наша команда на окупованій території підготовила та роздала більше 10 тисяч продовольчих наборів для Нової Каховки та громад Каховського району, а також передали до 5 тисяч коробок і флаконів медикаментів. Тоді часто доводилося їздити, домовлятися про доставку продуктів і відвозити їх по містах. Проїхав десятки блокпостів, бачив багато такого, про що не хочеться говорити”, — пригадує пан Ярмій.
За його словами, ситуація ставала дедалі напруженішою. Секретаря міськради Дмитра Васильєва рашисти 45 днів тримали “на підвалі”. Люди зникали. А Павла попередили: він у списку, не сьогодні-завтра по нього прийдуть. Це, каже, було очікувано. У Новій Каховці його поза очі називали бандерівцем. Тож ймовірність, що можуть здати, була високою.
Повернення до роботи: нові виклики та проєкти
24 квітня 2022 року з трудом зміг виїхати з окупованої території, допоміг також вивезти ще 4 людей, з-поміж них була дитина з інвалідністю. “Це було відчуття, яке важко передати словами”, — говорить Павло. Саме на Великдень, 24 квітня, вони “воскресли” на вільній землі.
І вже 28 квітня 2022 року Павло Ярмій та троє представників громадянської спільноти з Херсонщини від БФ “Об'єднання” та БФ “Це Крафт” уже мали аудієнцію у голови Уманської міської ради Ірини Плетньової, де домовились про подальшу спільну роботу.
До речі, під час брифінгу з журналістами Ірина Плєтньова, згадуючи Павла Ярмія та його команду, пригадала, що вперше зустрілася з тим, коли людина, яка вирвалася з пекла, при першому знайомстві не просить допомоги, а каже: “Я хочу вам допомогти!”
Справді, тоді Павло Ярмій запропонував поділитися найціннішим своїм надбанням: знаннями та досвідом.
Перспективи та роль переселенців у розвитку громад
А 28 травня команда Агенції вже показала в офісі Таврійську єдність — презентувала місту “Херсонський центр розвитку громад”. Тоді для них, як каже Павло Ярмій, було дуже важливо пояснити людям з приймаючих громад, що переселенці — це ресурс, а не тягар.
”Мені не треба, щоб мене, переселенця, жаліли. Краще дайте мені можливість працювати і заробляти, розмовляйте зі мною, як з партнером. Ми багато років співпрацюємо з міжнародними партнерами і знаємо, як можна зайнятися економічним розвитком громад під час війни”, — переконаний Павло Олексійович.
Останній раз команда Агенції активно займалась гуманітарним питанням після звільнення Херсона.
“Ми привезли зі львівськими волонтерами гуманітарну допомогу в Херсон, і я побачив, як хтось викинув дві буханки хліба в болото. Це було так боляче сприймати: я добре пам'ятаю, що таке був хліб на окупованих територіях на початку великої війни, коли люди просили буханку, стояли по пів дня в черзі, бо не було ні борошна, ні дріжджів. Спекти хліб — це тоді було геройство. І це мене розлютило — я зрозумів, що не треба давати людям рибку, а краще вудку, щоб вчилися її ловити. Тепер робимо тільки розвиткові проєкти”, — розповідає пан Павло.
Після переїзду в Умань команда Агенції допомагає в інших регіонах, розвивати громади. Готують проєктних менеджерів — продовжують те, що вміють робити найкраще.
“За менш ніж два роки ми на нашій території вже провели 5 форумів — зокрема, три в Умані і один в Тульчині, на яких були присутні близько 600 учасників. Та головне, ми з досвіду знаємо, що громадам потрібні менеджери – ті, хто може ефективно використати фінанси. Тож на території Вінничини і Черкащини створили дві школи проєктного менеджменту. За три місяці провели навчання для понад 30 проєктних менеджерів і зараз навчаємо ще близько 75 у рамках проєктів від Фонду Відродження та ІТС”, — повідомив Павло Ярмій.
Маючи досвід Херсонського туристичного кластеру “Соляна дорога”, розпочали проєкт Агро туристичного кластера “Шляхами трипільської Праматері”, меморандум про створення якого підписали 21 громада з Вінницької, Кіровоградської та Черкаської областей. На цій території є унікальні артефакти, тож Агенція об'єднала громади, щоб створити таку собі “карту трипільської культури”. Нині до проєкту долучилась деякі виші та національні парки, а також Агенція Розвитку Північної Молдови і GRAPP із Молдови.
Відкрили склад-магазин “Це Крафт” і почали працювати по всій Україні. За 2023 рік “Це Крафт” виграли три гранти на виготовлення товарів на основні теми Трипілля на один мільйон 600 тисяч. У “Це Крафт” – об’єднують підприємців, які її виробляють, та ще дають мікрогранти малим підприємцям, які виготовляють крафтову продукцію.
На проєкт "Міфологізація Трипілля" 50 тисяч, проєкт 2024 року залучає бізнес
У Києві команда створила проєкт “Міфологізація Трипілля” та протягом 2024 року залучатиме бізнес. Готові ділитися своїми ідеями з іншими, щоб люди могли себе асоціювати з Трипільською культурою і розуміти – в українців дуже глибоке коріння. Павло вважає, що це коріння – це якраз те, що всіх українців тримає на цій землі. “Ми воюємо не за землю, Ми воюємо за нашу культуру” — говорить він.
Висновок: відновлення після війни — справа всіх
За час роботи з людьми під час війни підприємець зрозумів – гроші є, але їх хтось повинен уміти взяти. Те, що Агенція відпрацювала в евакуації, Павло переносить на Херсонщину, Миколаївщину та Одещину. Відновлює свою роботу на Херсонщині, а для громад Херсонської області робить інвестиційні паспорти. Відкрили Школу проєктних менеджерів для цих регіонів.
Зустрічі в Херсоні 2024 рік
“Ми ніколи не забували про Південь, тому постійно намагалися бути в курсі справ і чим могли допомагали Херсонщині. Створили в Умані Херсонський центр розвитку громад, куди можна зайти любому переселенцю і не тільки, створили арт резиденцію і возили по всій країні й за кордон виставку “Херсонщина — це Україна”. Весною 2024 відновили роботу АРР Херсонської області та розробили інвестиційні паспорти для 10 громад. Ми проїхали по Херсонщині, Одещині та Миколаївщині не одну тисячу кілометрів, та зараз підійшли до системної роботи з південними регіонами”, — розповідає пан Павло.
Туристично-економічний форум в Умані, 2024 рік
Агенція регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад впроваджує у 5 регіонах проєкт “Школа змінотворців – 2024”, який фінансується урядом Японії.
За словами керівника Агенції, триденні тренінги в громадах і глибинні опитування бізнесу й ВПО, показали, що не тільки в Херсонській, але і в Миколаївській і навіть в Одеській області є спільна проблема: нестача ефективних проєктних менеджерів. Тож підготовка проєктних менеджерів, які мають ґрунтовні знання з написання проєктів — вагомий компонент для розвитку громад не лише Одещини, а й всієї України.
“Ми взяли на себе роботу з підготовки спеціалістів, які б допомогли південним областям швидше підготовитись до майбутнього відновлення та розвитку громад під час війни. За авторською програмою, яка вміщує майже весь досвід нашої агенції з 2012 року та персональні підприємницькі досвіди команди, ми навчаємо 15 людей з 12 громад”, — зазначає Павло Ярмій.
Стосовно того, чи повернеться після деокупації в Нову Каховку, сказав, що сьогодні треба бути там, де ти більше принесеш користі.
“Я громадянин України, живу і працюю в Україні. Там, у Новій Каховці, вже нічого не залишилось — ні будинку, ні бізнесу. А тут в Умані вже багато нових надбань, які працюють на економіку, і я буду більше потрібен все таки тут. Ми живі й працюємо на економіку України. А економіка — це теж про війну,” — завершив свою розповідь Павло Ярмій.
