Вакцини проти кліматичної кризи не існує, але світ може боротися з нею та готуватися до її неминучих наслідків. Про це 18 вересня 2024 року вели мову експерти проєкту APENA 3 спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Вони представили результати прогнозування і розказали, як адаптувати сфери життя та економіки до нових кліматичних умов і скільки це буде коштувати для трьох пілотних областей України: Миколаївської, Львівської та Івано-Франківської.
За підтримки ЄС презентовано перші в Україні стратегії адаптації до зміни клімату
Експерти проєкту APENA 3, що фінансується Європейським Союзом, спільно з обласними департаментами екології та фахівцями Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, презентували у Києві в межах заходу ”Адаптація до зміни клімату в Україні”, результати кількарічної роботи над першими в Україні стратегіями адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей: Миколаївської, Львівської та Івано-Франківської.
Презентація проєкту APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
У межах роботи над стратегіями науковці вивчили поточний стан клімату в кожному регіоні, отримали кліматичні прогнози до кінця століття, оцінили вразливість та ризики для різних секторів економіки і насамкінець — розробили комплекс рекомендацій, які саме адаптаційні заходи знадобляться для тієї чи іншої галузі.
Крім того, експерти проєкту змогли порахувати необхідну кількість та вартість адаптаційних заходів для трьох пілотних областей — системи раннього оповіщення, захисні інженерні споруди, системи зрошення та дренажу, інформаційно-просвітницькі кампанії, розумні електромережі та багато інших.
Спостереження останніх десятиріч у Миколаївській області виявили суттєву кліматичну зміну, збільшення небезпечних та стихійних явищ погоди. Це створює значні ризики для життя людини, довкілля, ефективної роботи галузей економіки. Регіон має родючі ґрунти, вихід до Чорного моря, значні поклади корисних копалин, високий вітропотенціал і багато сонячних днів, що сприяє розвитку відновлюваної енергетики.
Повномасштабне вторгнення Росії призвело до трансформації природного та антропогенного середовища області через військові дії. Як наслідок — пошкоджена інфраструктура та промисловість, незаконний видобуток корисних копалин окупантами, шкода сільськогосподарським підприємствам і природно-заповідним об’єктам, масштабні пожежі та підрив греблі Каховської ГЕС. Наразі Миколаївська область належить до прифронтових, 4% території лишаються окупованими.
Тому Миколаївщина була серед пріоритетних регіонів для розробки Стратегії адаптації до зміни клімату. Її мета — визначити пріоритетність заходів для підтримки адаптації секторів економіки та окремих територій Миколаївської області до зміни клімату.
Особлива увага у ньому приділена секторам сільського та лісового господарств, водним ресурсам, критичній інфраструктурі, охороні здоров’я, туризму та культурній спадщині. Загалом запропоновано реалізувати 171 захід з адаптації до зміни клімату протягом 2024-2030 років.
Львівська область, як одна з найбільш густонаселених та економічно активних областей України, зазнає значних кліматичних змін, що можуть мати серйозні наслідки для життєдіяльності населення та економічної стабільності регіону. На основі проведеного аналізу, у Стратегії адаптації до зміни клімату для Львівської області зазначено, що середня температура за рік буде поступово збільшуватися кожні 20 років, і вже до 2100 року може зрости на 4,1°C. Тому впровадження Стратегії допоможе зменшити негативні впливи кліматичної зміни та забезпечити стійкий розвиток області.
Документ враховує оцінку параметрів природного та антропогенного середовища області, а також аналіз впливу кліматичної зміни на ключові сектори економіки.
Такі дані зазначають провідні експерти України зі зміни клімату у Стратегії адаптації до зміни клімату для західного регіону України. Значна частина Івано-Франківської області вкрита густими лісами, що сприяли розвитку лісового господарства та деревообробної промисловості. Супутні галузі, як-от меблеве виробництво, дерев’яне будівництво та виготовлення виробів з дерева для різних потреб, становлять понад 40% економічного потенціалу регіону. Крім того, сільське господарство та туризм є ключовими галузями, що забезпечують потреби регіону, значно впливають на внутрішній ринок та експорт, а також залучають іноземних туристів. Це підкреслює важливість впровадження стратегії адаптації до зміни клімату для збереження екологічної та економічної стабільності Івано-Франківської області.
Ось декілька прогнозів з аналізу кліматичної кризи регіону до кінця XXI сторіччя:
— Для прогнозу змін було використано дані з регіональних кліматичних моделей на періоди 2021-2040, 2041-2060, 2081-2100 за двома сценаріями — з помірною концентрацією та високою концентрацією парникових газів.
— Очікується підвищення середньої річної температури: на 0,9-1,0°C до 2040 року, на 1,5-2,0°C до 2060 року, та на 2-4,2°C до кінця сторіччя, залежно від сценарію.
— Вегетаційний сезон подовжиться на 10-12 днів до 2040 року, на 14-24 дні до 2060 року, та на 24-56 днів до кінця сторіччя, що може сприяти отриманню двох врожаїв.
— Зросте кількість днів з екстремальною спекою: на 15-17 днів до 2060 року, на понад 30 днів у гірських районах до кінця сторіччя.
— Очікується збільшення кількості тропічних ночей, днів з пожежонебезпечною погодою, а також підвищення температури дуже холодних зимових днів та зменшення кількості морозних днів.
— Очікується зростання кількості опадів за рік, особливо в січні та квітні, що, ймовірно, не матиме негативного впливу.
— У липні та жовтні (2041-2060) можливе зменшення опадів у деяких районах.
Довідково. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини складає — 273,7 млн євро. Для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро, для Івано-Франківщини потрібно 158 заходів вартістю 152,650 млн євро.
Відеозвернення Світлани Гринчук на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
“Кліматична політика, попри війну, залишається серед основних пріоритетів довкіллєвих реформ, а повоєнне відновлення України має відбуватися з урахуванням кліматичних цілей та впровадженням заходів з адаптації до зміни клімату. Цього року ми маємо чимало кліматичних досягнень – затверджену національну кліматичну Стратегію до 2035 року та план заходів до 2026 року, очікуємо ухвалення рамкового кліматичного закону. Адаптація також є однією із цілей Паризької кліматичної угоди, які Україна зобов’язалася виконувати. І ми раді, що українська делегація на кліматичному саміті COP29 в Баку зможе презентувати кліматичні стратегії, розроблені за підтримки проєкту APENA3”, — зазначила Світлана Гринчук, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.
Доповідь Торстена Воллерта на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
“Всі ми зараз відчуваємо вплив змін клімату. В Україні ми також є свідками додаткового тиску на довкілля та клімат, спричиненого збройною агресією Росії. Крім зменшення викидів, адаптація до змін клімату є одним з аспектів, які Україна має шанс врахувати при плануванні своєї післявоєнної відбудови. Адаптація — це критичний компонент довгострокової відповіді змінам клімату на глобальному рівні з метою захисту людей, економіки та екосистем. Ми вдячні Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України за тісну співпрацю з проектом APENA3, яка дозволила продовжити роботу над адаптацією до змін клімату. Ми також раді бачити готовність досягати принципів Зеленої Угоди на локальному рівні, що є вирішальним для успіху”, — сказав Торстен Воллерт, Міністр-радник з питань енергетики, клімату та захисту довкілля Представництва ЄС в Україні.
Пан Воллерт додав, що запуск проєкту APENA 3 співпав з тим, що було прийнято Стратегію адаптації до змін клімату в лютому 21-го року на теренах Європейського Союзу.
“Зараз у нас є три пілотні області в Україні, і мене дуже тішить, що вони є першопрохідцями, і якраз торують цей шлях. Адже це літо було мабуть найспекотнішим в Україні. Були також відключення електроенергії влітку, на які ми не очікували, звісно ж через війну та через дуже високий рівень споживання електроенергії. І це знак для нас, як для представників суспільства, що нам треба змінювати свої звички і впроваджувати нові підходи до споживання”, — зауважив Торстен Воллерт.
Доповідь Христоса Цомпанідіса на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
Лідер проєкту APENA 3 Христос Цомпанідіс наголосив на важливості комплексного підходу до розробки та впровадження стратегій адаптації до змін клімату на регіональному рівні. Він підкреслив, що ці стратегії мають враховувати не лише глобальні кліматичні тенденції, але й специфічні особливості кожного регіону України.
“Ми повинні бути озброєні проти зміни клімату і розробляти заходи щоб мінімізувати їх ризики та захистити наше життя і інфраструктуру. Також паралельно треба працювати над адаптацією до зміни клімату. Звісно, для цього потрібно залучити міжнародні фінансові організації, такі як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Жоден проєкт не може отримати фінансування від цих фінансових інституцій якщо він не відповідає принципам адаптації до зміни клімату, — додав пан Цомпанідіс. — Також ми розробляємо три стратегії адаптації до зміни клімату для трьох областей України. Це пілотна стратегія, що має оцінку вразливостей ризиків та потенційних впливів, які здійснюються за географічним принципом, та в залежності від секторів економіки і від місцевості — сільської чи міської”.
Доповідь Антоніса Сакаліса на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
Експерт з питань зміни клімату проєкту APENA 3 Антоніс Сакаліс розповів, що Україна навіть під час війни дбає про енергонезалежність, збереження довкілля і досягнення кліматичних цілей.
“Ми раді бути причетними до створення перших в Україні стратегій адаптації до зміни клімату. Понад три роки тривала робота, що почалася з визначення пілотних областей і оновлення методики до розробки стратегій та планів для виконання цієї задачі. Ми зібрали в команді проєкту APENA 3 кращих українських та міжнародних експертів у партнерстві з якими досягли гарних результатів. Сподіваємося що напрацювання наших експертів будуть корисними для всієї України”, — сказав пан Сакаліс.
Доповідь Оксани Кисіль на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
Оксана Кисіль, національна координаторка проєкту ЄС “Угода мерів Схід” розповіла, що понад 200 мерів України прийняли політичне рішення працювати над пом'якшенням наслідків зміни клімату, адаптацією до зміни клімату і енергетичною бідністю. Кожен з них взяв за горизонт планування 2050 рік з проміжним 2030 роком.
Зауважимо, що за оцінками експертів, наразі українські міста — підписанти Угоди мерів, реалізують більше енергетичних проєктів, ніж проєктів з адаптації, бо на кліматичних проблемах почали фокусуватися лише нещодавно — в рамках дій щодо скорочення викидів.
“У нас в Україні уже вибудувалися на рівні органів місцевого самоврядування фахівці, які відповідають за питання клімату. Такого інколи немає в Європі. Тож я рекомендую деяким країнам Європейського Союзу приїжджати в Україну і досліджувати розвиток енерго- і кліматичного менеджменту. Тому що за ці роки ми пройшли фантастичну освіту з енергоменеджерами і наші фахівці вже розуміють, що таке оцінка кліматичних ризиків і вразливості, які є загрози для їх регіону, для локацій де вони проживають”, — додала пані Оксана.
Доповідь Світлани Краковської на APENA 3. Київ, 18.09.24. Фото: з Facebook-сторінки APENA 3
“Розроблені стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей є важливим і необхідним кроком на шляху до кліматично стійкого розвитку країни. Тепер ми можемо побачити як зміниться клімат на півдні та заході країни і скільки потрібно коштів на адаптацію. Але, вочевидь, і інші області України потребують розробки стратегій. Принаймні тепер варто обрати хоча б по одній області на півночі, сході і у центрі країни, так ми зможемо скласти вже більш повне уявлення про зміну клімату на всій території України. І якщо розробка документів для перших пілотних областей зайняла приблизно три роки, оскільки потребувала оновлення методики з урахуванням прогресу в міжнародній та європейській науці і практиці, то для інших областей підготовку документів можна зробити в рази швидше — за декілька місяців”, — зазначила Світлана Краковська, кліматологиня й ключова експертка проєкту APENA 3.
Довідкова інформація. Проєкт ”Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів” фінансується Європейським Союзом для надання довгострокової підтримки у підвищенні спроможності органів державної влади України на місцевому та регіональному рівнях в питаннях розробки та впровадження ключових реформ, що випливають з Угоди про асоціацію, включаючи спроможність здійснювати процес зближення законодавства з ЄС у сферах оцінки впливу на навколишнє середовище, стратегічної екологічної оцінки, поводження з відходами та адаптації до зміни клімату.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
