Від початку війни значна частина освітньої інфраструктури України зазнала пошкоджень: з 3 524 постраждалих шкіл 360 були знищені повністю. На відновлення цих шкіл потрібні десятки мільярдів гривень. Близько мільйона учнів зараз вчаться онлайн через небезпеку, а нові вимоги до дистанційної освіти можуть вплинути на доступність української освіти для дітей із зон бойових дій і окупації.
Статистика: зруйнована освітня інфраструктура
Херсон. Зруйнований клас в одній із шкіл міста, 1 вересня 2023 року Фото: Суспільне Херсон
Війна принесла значні втрати в освітній інфраструктурі через обстріли та бомбардування. Від початку бойових дій постраждали 3 524 заклади освіти (360 з них зруйновані повністю). Загалом 14,73% навчальних закладів України зазнали пошкоджень або були повністю знищені. Середня вартість будівництва однієї школи становить приблизно 150 млн грн. Тобто на відбудову знищених шкіл потрібно орієнтовно 29,5 млрд грн — про це повідомили у МОН.
Станом на вересень 2024 року в Україні працюють 12 268 шкіл. На тимчасово окупованих територіях знаходяться 879 закладів середньої освіти. Кількість шкіл скоротилася на 338 за один навчальний рік. Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
Майже 1 мільйон дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч — в Україні, ще майже 400 тисяч — за кордоном. Через брак укриттів на прифронтових територіях 400 тисяч навчаються дистанційно. Лише у восьми прифронтових і прикордонних областях необхідно побудувати ще 165 укриттів.
На Херсонщині — 83,07% зазнали пошкоджень або були повністю знищені.
Нагадаємо, що станом на осінь 2022 року на деокупованій території Херсонщини, за даними Міністерства освіти й науки України, були розташовані 279 закладів освіти.
У Херсонській області під час минулого 2023-2024 навчального року працювали 187 освітні заклади, в яких навчались онлайн майже 166 тисяч дітей.
На що і на кого вплине закриття дистанційних шкіл
Напередодні нового навчального року Міністерство освіти та науки України (МОН), запропонувало проєкт наказу № 850 який передбачав зміну порядку формування в школах дистанційних класів. Його вимоги викликали низку серйозних зауважень як вчителів, так і батьків учнів. Адже документ мав на меті максимально зменшити кількість дітей, які здобувають дистанційну освіту, і натомість збільшити кількість дітей, які навчаються за очною формою. Було запропонувало нові вимоги для дистанційної роботи шкіл.
Реалізація цього наказу відчутно вплинула б як на дітей-переселенців та дітей з тимчасово окупованих територій, так і на вчителів, які досі забезпечували для них цю освіту. У результаті виконання цих вимог низка шкіл мала б закритися, а значна кількість учителів втратити роботу.
Щоб нібито виправити ситуацію, МОН відкликало наказ № 840 і замість нього видало наказ № 1112 у трохи зміненому форматі, вимоги якого мають почати діяти з 1 вересня 2025 року. Втім правозахисники говорять, що серйозних змін, які пропонували експерти, до нього не внесли.
“Впровадження цього наказу й надалі становить великий ризик для освітніх закладів на прифронтових територіях та тих, що були переміщені з окупованих територій”, — каже експертка, юристка ГО “Громадський холдинг “Група впливу” Марія Красненко.
Насправді, дистанційна освіта стала порятунком для дітей, які виїхали за кордон чи перебувають у прифронтових зонах, і особливо для тих, хто залишився в окупації. І їх інтереси мають бути враховані.
Дистанційна освіта — єдина можливість для таких дітей здобувати українську освіту. І хоча згаданий наказ МОН не скасовує дистанційної освіти загалом, але умови, прописані в ньому, можуть призвести до зупинення роботи певної кількості шкіл, які наразі працюють за таким форматом. Це може позбавити значну кількість переселенців та дітей в окупації можливості обрати цю форму навчання, а дехто з них може залишитись і зовсім без доступу до української освіти, — такої думки дотримуються експерти.
Які зміни “Школи офлайн” МОН відкладає на 2025-2026 навчальний рік
Діти внутрішньо переміщених осіб упродовж 2024/2025 навчального року можуть навчатися у своїх дистанційних класах, навіть якщо за місцем їхнього нового перебування є місця в школах з очним навчанням. Вони мають можливість обирати: навчатися їм за місцем проживання або онлайн.
У цьому й полягає загальна система української освіти — що дитина або її батьки можуть обрати самостійно, де навчатися.
Але після набрання чинності змін до згаданого наказу МОН з наступного навчального року такого вибору саме для внутрішньо переміщених осіб, на жаль, вже не буде. Упродовж цього навчального року МОН разом з міжнародними партнерами з розвитку буде проводити адвокаційну кампанію, спрямовану на підвищення частки тих сімей, які розпочнуть навчання в очних школах з 1 вересня 2025 року.
У результаті виконання цих вимог можуть припинити діяльність школи переміщені з тимчасово окупованих територій, діти втратять зв'язок із своїм закладом освіти. Закриття дистанційних шкіл стане катастрофою для вчителів — значна кількість втратять роботу, бо їх доведеться звільняти у зв’язку з ліквідацією закладів освіти. За попередньою оцінкою МОН, за прогнозами така доля очікує близько 10 тисяч педагогічних працівників.
Діти з окупованих територій обирають українську освіту
Якщо дозволяє безпекова ситуація, українські школярі, які проживають на тимчасово окупованій території України, можуть продовжувати здобуття загальної середньої освіти в дистанційних класах, створених з дотриманням вимог про дистанційну освіту. Оцінку безпечності ситуації роблять учителі та батьки дитини.
Також можна засвоювати програму за однією з індивідуальних форм навчання (у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання). Зокрема є можливість програм педагогічного патронажу, коли вчитель займається з кожним таким учнем індивідуально.
І слід зазначити, що школярі це успішно використовують: через понад 2,5 роки після окупації лівобережжя Херсонської області, попри всі спроби росіян запровадити свою систему освіти на цих територіях, велика кількість школярів з тимчасово окупованих населених пунктів продовжують навчатися онлайн в українських закладах освіти.
Про це нам розповіли педагоги із релокованих закладів освіти Генічеського та Каховського районів, в яких навчаються діти з окупованої лівобережної частини нашої області.
“У дітей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, але хочуть здобувати освіту в українських школах — є така можливість. У нашому закладі зараз навчаються діти з лівого берега Херсонщини. Звісно, місцеві колаборанти та окупанти змушують їх відвідувати офлайн місцеві школи, які перейшли на російську програму виховання. Вони погрожують батькам відібрати дітей, які відмовляються відвідувати відкриту ними школу. Тож діти вимушені відвідувати їхні школи на окупованій території, а вечорами та у вихідні навчатися у своїх закладах освіти, щоб отримати українські документи про освіту”, — говорять педагоги.
Вчителі з гордістю розповідають, що діти з лівобережжя Херсонщини, окрім навчання, беруть участь в різноманітних українських конкурсах, і навіть виборюють у них призові місця. Пишаються й тим, що вони вступають до українських вищих закладів освіти.
“Ми робимо все можливе для того, щоб наші діти, які продовжують жити на лівобережжі, могли паралельно отримувати нормальну українську освіту. Якщо через поганий Інтернет-зв’язок або через якісь інші причини учні не можуть відвідати урок, вчитель надсилає їм завдання у спеціальній програмі. Щоб зловити інтернет, діти, буває, лізуть на горище чи ще куди вище, щоб отримати завдання, а потім, щоб його передати вчителям. Але діти хочуть вчитися в українських школах. У нас навіть є випадки, коли підлітки закінчили наш заклад освіти онлайн і вступили також онлайн до українських вишів. І ми цим пишаємося”, — розповів нам керівник одного з релокованих закладів освіти.
Справді, велике досягнення української освіти це те, що більшість навчальних закладів перемістилися на підконтрольну Україні територію й продовжують працювати, зберігаючи зв’язок між окупованими й неокупованими населеними пунктами — тримають зв'язок зі своїми учнями. Це дасть їм можливість у майбутньому отримати свідоцтво про середню освіту відповідного зразка та вступити до українських вищих закладів освіти.
І це руйнувати не можна. Важливо не втратити дитину. Треба усвідомлювати, що чим довше громада перебуває в окупації, тим менше зв'язків залишається з підконтрольними владі України територіями. Тож, якщо є можливість — варто долучати дітей до уроків, чи якогось іншого процесу навчання. Тоді їм легше буде повернутися в українське середовище.
Навчання на прифронтових та деокупованих територіях
Учні, які закінчили 9-й клас школи в селі Любимівка Бериславського району Херсонської області провели свято останнього дзвоника біля рідної школи, яка дуже пошкоджена під час бойових дій і потребує відновлення
З великими труднощами стикаються заклади освіти, розташовані на прифронтових територіях, здебільшого — через постійну небезпеку обстрілів, відсутність надійних укриттів і відключення світла.
Наразі, порядок функціонування шкіл у прифронтових територіях встановлюють місцеві ради. Час від часу тут використовують так званий змішаний формат. Але для цього потрібні умови, насамперед — наявність укриття. Насправді таких шкільних закладів на прифронтових територіях дуже і дуже мало. Наприклад, за даними Херсонської ОВА, в регіоні з 1 вересня відкрито 186 шкіл, з них працювати у змішаному форматі планували лише п’ять. Та через постійні обстріли території важко організовувати офлайн заняття.
Умови, за яких діти з деокупованих населених пунктів області зможуть відвідувати школу, — це навчання в укриттях та віддаленість від лінії фронту.
За словами начальниці управління освіти і науки Херсонської ОВА обласної військової адміністрації Тетяни Юшко, найбільша проблема — всі хочуть сісти за парту. Але, на жаль, бойові дії не дозволяють. Тож сьогодні працюють над тим, щоб у деяких закладах освіти спробувати змішану форму навчання. Зокрема там, де в закладах є укриття, де за допомогою донорів і Міністерства вони облаштовані цифровими освітніми центрами, безпековою та пожежною сигналізацією. Якщо школа не відповідає вимогам безпеки, зокрема щодо наявності укриттів, навчання організовується в дистанційному форматі, згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття освіти.
У 16 деокупованих громадах Херсонської області кількість населення скоротилася на 296 000 жителів (на 65 %) — до 154 тисяч осіб. Відповідно зменшилася й кількість дітей шкільного віку. Такі дані містить дослідження “Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад. Херсонська область”.
Заходи для відновлення освіти на деокупованих територіях
В Космічному мікрорайоні Запоріжжя будують сучасну підземну школу
Російська окупація супроводжується знищенням української освітньої інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення, призводить до освітніх втрат та серйозних прогалин у знаннях школярів, а також втрати кадрового наповнення закладів середньої освіти. Для забезпечення повноцінного, якісного та безпечного навчання школярів на деокупованій території уряд України затвердив План заходів з відновлення освіти на деокупованих територіях на 2024-2027 роки.
Нагадаємо, що згідно прийнятого закону №3482-ІХ, українська молодь, яка закінчила заклад освіти в окупації, не повинна буде перенавчатися у разі деокупації або виїзду на підконтрольну уряду України територію. Вони зможуть пройти відповідне оцінювання, за результатами якого буде видано український документ або рекомендацію для навчання.
Більш детально про те, що говорить закон №3482-ІХ та як відбуватиметься визнання результатів навчання, можна дізнатися у статті «Школярі та студенти, які навчались на тимчасово окупованій території зможуть підтвердити свої навички та вміння на підконтрольній території України».
Проєкт реалізується за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
