Про волонтерів — вимушених переселенців із Горностаївки, які організували на Закарпатті плетіння маскувальних сіток для наших захисників, Нижні Сірогози.City розповідали в січні цього року. Нещодавно ми знову поцікавилися, як у них справи. Виявилося, що загальна площа маскувальних сіток, виготовлених руками горностаївських волонтерів — вже понад гектар
Вони вже працюють понад рік з того часу, коли у вересні минулого року Олена Пономарьова разом з матір'ю, Ганною Іванівною Лук’янчук, та колегою почали благодійну справу з виготовлення маскувальних сіток для ЗСУ. Жінки поступово залучали вимушених переселенців з лівобережних сіл Херсонщини, людей з церкви, Чопської музичної школи та небайдужих місцевих мешканців.
Ганна Лук’янчук та юні помічники з місцевої школи
Нещодавно ми знову поцікавилися, як у них справи, чи не згорнули вони свою волонтерську діяльність. Як виявилося, на рахунку трудівниць велика кількість маскувальних сіток, які уже відправились у зони активних бойових дій.
Говорили з Ганною Іванівною. У минулому — вона педагог, нині жінка на заслуженому відпочинку, переїхавши з окупованої Горностаївки допомагає плести маскувальні сітки, бо відчуває, що в цьому є потреба.
“Не можу просто сидіти, знаючи, наскільки хлопцям там на фронті важко. Тож хоча б маскувальними сітками можемо їм допомогти — плетемо, щоб прикрити хоч чиюсь голівку, аби вони повернулися живими.
За рік наша волонтерська група вже сплела та відправила 292 маскувальних сіток для українських захисників. Я порахувала: загальна площа цих сіток — понад гектар. Ми розуміємо, що військовослужбовці на фронті, щоб захищати Україну від ворога, мають бути максимально убезпечені. Окрім зброї, бронежилетів та всього іншого, важливо якомога довше їм залишатися непоміченими. Для цього воїни маскують територію своєї дислокації спеціальними сітками. А ми їм у цьому допомагаємо”, — розповіла Ганна Іванівна.
Маскувальні сітки готові до відправки на фронт
Зрозуміло, що виробництво маскувальних сіток потребує фінансів. Треба придбати для майбутнього маскування сітку-основу та тканину спанбонд, а це досить дорого. Та й пересилка тканини не дешево. Щоправда Нова Пошта за відправлення на фронт не бере плати.
Нова Пошта за відправлення на фронт не бере плати
Втім, як не прикро, волонтери констатують, що останнім часом відчутно зменшилася благодійність і довго треба переконувати, щоб донатили на важливі справи. На жаль, люди до всього звикають, і до війни, мабуть, також.
І тут, Ганна Іванівна з гордістю розповіла про своїх колишніх учнів Горностаївської школи, які нещодавно суттєво допомогли коштами на придбання матеріалів для маскувальних сіток.
“Я навіть не очікувала, що колишні учні нашої школи, яких я навчала математики, допоможуть нам зібрати таку значну суму. Вони самі виявили таку ініціативу, організувалися і дев'ять чоловік перерахували на маскувальні сітки понад 22 тисячі гривень. Це випускники 1993 року, лише Геннадій випускався у 1987 році. З поміж них є доценти та кандидати наук, досвідчені медики, військові...
І я пишаюся, що була дотичною до їхнього становлення та вибору професії. Вони патріоти нашої країни. Я тут написала їм подяку, може розмістите в групі. Зокрема, вдячна Оленці, яку всі знайомі називають “Оленка обійми світ” та Івану — а його я назвала “Ваня захисти флору”, — це вони ініціювали й організували збір коштів”, — тамуючи емоції, сказала жінка.
В’язальна спільнота, які назвали себе “Незламні”, дуже вдячна за таку вагому підтримку. Тепер, за словами Ганни Іванівни, волонтери закупили основу та тканину і забезпечені матеріалами для маскувальних сіток, щоб працювати всю зиму. Вона зазначила, що лише завдяки допомозі небайдужих людей мають змогу продуктивно трудитися і відправляти такі необхідні зараз на фронті сітки. З вдячністю відгукнулася про допомогу Ужгородської швейної фабрики, де працівники у вільний від роботи час нарізають спанбонд (матеріал для в’язання сіток), бо то дуже копітка робота, яка вимагає неймовірно багато часу.
Процес плетіння маскувальної сітки
“Допомога Ужгородської фабрики дає змогу нам значно прискорити процес плетіння сіток. Тканину вже туди відправили. Завдяки такій співпраці, ми маємо можливість просто в’язати. Звісно, звертаємося і до людей із проханням допомогти коштами та роботою. Ось влітку на канікулах місцеві школярі разом з нами в'язали сітки. Підтримує нас і місцева громада — всі розуміють, що хлопцям там важко, і хтось же має їм допомогти... Знаємо, що хлопці йдуть на завдання і молимося за них, заговорюємо молитвами кожну сіточку, щоб вона вберегла наших воїнів. І сподіваємося, що може, саме і наша спасе когось з хлопців. Десь танк накриє, десь машину. Знаєте, нам неодноразово розповідали, що коли накрили все сітками, то залишились живі. Плетемо й маємо одне заповітне бажання — щоб швидше закінчилася війна і ми повернулися додому на лівобережну Херсонщину”, — каже Ганна Іванівна.
Маскувальну сітку доставлено за призначенням
Вона просила не дуже розписувати про їхню волонтерську роботу. Говорить, “робимо те, що маємо робити, і що в наших силах”. І додає, що плестимуть стільки, скільки треба, адже немає маленької допомоги, а кожен має робити свій посильний вклад у Перемогу.
...Історії багатьох, хто був змушений виїхати з Херсонщини, вражають своєю незламністю, яким би не було тяжким їхнє життя після втрати своїх домівок. І йдеться не лише про власне виживання і нові бізнеси, а й про підтримку земляків, про допомогу ЗСУ, про активності у громадах, які дали прихисток, про благодійність.
Волонтери потребують допомоги. Захисникам і захисницям маскувальні сітки потрібні щодня, а коштів на закупку матеріалів іноді бракує. Долучайтеся!
