В Україні збираються модернізувати систему закладів вищої освіти. МОН планує скоротити кількість закладів до 100, хоча до початку укрупнення їх налічувалося близько 300. У Херсоні діють три державні університети та морська академія. Через бойові дії вони переміщені в інші регіони. Де нині знаходяться та як працюють Херсонські вищі заклади освіти? Чи загрожує їм ліквідація?
Втрати та перспективи вищої освіти
Система вищої освіти України зазнала серйозних втрат і руйнувань внаслідок нового етапу війни, яку веде росія проти України. Учасники освітнього процесу опинилися в різних умовах, часто за межами України або в регіонах подалі від зони бойових дій, дехто продовжує перебувати на тимчасово окупованих територіях.
В Україні із 300 переміщено 44 заклади вищої освіти, у тому числі й з Херсону — три державні університети та морська академія. Втрати є критичними. Перед вишами зараз стоїть завдання вижити.
Чому хочуть зменшити кількість закладів?
Михайло Винницький, заступник міністра освіти України. Фото: lpnu.ua
За словами заступника міністра освіти Михайла Винницького, за останні роки кількість випускників в Україні скоротилася майже вдвічі, тому відпала необхідність у великій кількості закладів вищої освіти. Стверджують, що Україні необхідна модернізація мережі вищої освіти та укрупнення закладів.
Винницький повідомив, що сьогодні в Україні діють 100 приватних закладів вищої освіти, 40 комунальних і майже 170 державних університетів. В результаті реформи їх має залишитися близько 100. Укрупнення університетів дасть кращу якість вищої освіти.
Міністерство освіти і науки України вирішило реформувати вищу освіту держави. Планують шляхом приєднання скоротити кількість університетів і одночасно підвищити якість освіти. Цього року вже розпочали об'єднання вишів в Одесі, Харкові та Миколаєві.
У Міністерстві зазначають, що реорганізація закладів вищої освіти — це не оптимізація їх, оскільки не йдеться про економію коштів. Навпаки, реорганізовані виші отримуватимуть мільйонні інвестиції.
“У нас діє програма Світового банку, яка передбачає, що при кожному такому об'єднанні університет отримує від 1 до 1,5 мільйона доларів на обладнання, щоб покращити свою інфраструктуру”, — запевняє заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Основні тези модернізації:
— МОН України планує скоротити кількість університетів до 100.
— Однак не йдеться про військові академії та інші спеціалізовані установи — лише про ЗВО, підпорядковані МОН.
— Причиною скорочення є зменшення кількості випускників шкіл та необхідність адаптації мережі вишів до нових демографічних реалій.
— Містоутворювальні університети, які важливі для місцевих громад, залишаться, оскільки вони є якісними освітніми центрами.
Переміщений в Івано-Франківськ ХДУ готує кадри для Херсонщини
Херсонський державний університет. Фото: kspu.edu
Третій рік в евакуації працює Херсонський державний університет (ХДУ), який має понад 100-літню історію. Виш розмістився на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську.
За словами ректора Олександра Співаковського, цього року до ХДУ вступили 706 першокурсників, наразі тут навчається 2 676 студентів.
Олександр Співаковський, ректор ХДУ разом з студентами. Фото: Фейсбук-сторінка ХДУ
“Найбільша частина, у відсотках — це психологія, медицина і комп'ютерні науки. У нас є студенти з тимчасово окупованих територій. Попереднього навчального року їх було 196. А також у нас є навіть студенти з Криму за програмою “Крим — це Україна”, — розповів Суспільне Херсон Олександр Співаковський.
Під час окупації Херсона обладнання університету було пограбоване окупаційною владою. Внаслідок російських обстрілів руйнуються і приміщення вишу. Та колектив мріє про майбутнє закладу, продовжує впроваджувати зміни що стосуються стратегічних напрямів розвитку університету.
У результаті російських обстрілу будівля ХДУ зазнали значних пошкоджень. Фото: kspu.edu
Один із пріоритетних — міжнародні зв'язки: підготовка й реалізація довгострокових міжнародних проєктів у сфері науки і освіти; залучення коштів міжнародних фондів та організацій. Це дасть можливість підвищити ефективність освітньої, наукової діяльності та якості освіти до рівня світових стандартів. Є договір про спільне використання приміщень, зокрема навчального корпусу Прикарпатського університету, де планують відкрити нові лабораторії у тому числі у межах виконання зобов’язань по міжнародним проєктам.
Заняття, як і в інших Херсонських вишах, проходять онлайн. Щоправда цього року перейшли на змішану форму навчання — деякі заняття проходять у Херсоні у безпечних місцях, коли дозволяє безпекова ситуація. Там є і певна база, а частина техніки знаходиться в Івано-Франківську. Матеріальну базу поповнюють при допомозі друзів з USAID, партнерів з Європи, різних університетів, зокрема партнерів в Кентербері, університету Кента.
ХДУ: використання інтерактивних технологій у викладанні дисциплін загальнобіологічного циклу. Фото: Фейсбук-сторінка ХДУ
В ХДУ продовжують займатися підготовкою кадрів для свого регіону — беруть участь у проєкті “Розвиток людського капіталу” для відновлення майбутнього Херсонщини. Завдяки цьому мають понад 150 студентів, які вступили за квотою 2, нинішнього року 13 випускників бакалаврату за спрощеною системою змогли вступити та продовжити навчання у магістратурі ХДУ.
За словами ректора, зараз в університеті працюють 227 викладачів, які продовжують активну наукову і міжнародну діяльність. І колектив вишу та його студенти готові повернутись до Херсона, як тільки дозволить безпекова ситуація.
До Хмельницького переїхав ХНТУ і залишається центром талановитої молоді
Херсонського національного технічного університету. Фото: Наталія Велікая
Війна внесла свої корективи в роботу більшості кафедр Херсонського національного технічного університету. Його евакуювали 4 травня 2022 року на базу Хмельницького національного університету.
На жаль, Херсон постійно обстрілюють. Будівлі вищих навчальних закладів зазнають руйнації. Так у листопаді, після атаки російських військ в чотирьох будівлях ХНТУ вибито близько 300 вікон, була пожежа.
Херсонський національний технічний університет після обстрілу. Фото: Фейсбук-сторінка ректорки Олени Чепелюк
Як повідомила ректорка університету Олена Чепелюк, матеріальна база університету значно постраждала: окупанти вивезли частину обладнання, частину — пошкодили.
Ректорка ХНТУ Олена Чепелюк. Фото: Суспільне Херсон
Через підступну діяльність колаборантів необхідно було відновлювати втрачену базу документів, зокрема освітні програми, навчальні плани. На щастя, дуже багато саме наукових приладів, приладів з наукових лабораторій залишились цілими, неушкодженими й зараз вони зберігаються в Херсоні у відносній безпеці.
За даними обласної військової адміністрації, у цьому виші на даний час навчається 1 634 студенти, з них 590 — першокурсники.
Свого часу ХНТУ, наймолодший виш Херсону (започаткований 1959 року), готуючи технічні кадри для Херсонщини, дав сильний імпульс перетворенню області на потужний промисловий регіон. І вже більше півстоліття вони забезпечують фахівцями підприємства легкої та харчової промисловості, машинобудування й енергетики, ІТ галузі та комп’ютерної інженерії, фінансової сфери, менеджменту та дизайну. В університеті працює 4 факультети.
Попри всі перешкоди та випробування університет донині залишається центром талановитої молоді, генерує нові ідеї і перетворює їх на сучасні технології та інноваційні рішення. За грантові гроші, університет придбав офісну та комп’ютерну техніку, вишивальні машини й 3D принтери.
3D-принтер у Херсонському національному технічному університеті. Фото: kntu.net.ua
Окрему увагу тут приділяють технічним спеціальностям: викладачі та студенти по поверненні до Херсона братимуть участь у відбудові міста, переважна більшість яких чекають на повернення до регіону.
Релокований у Кропивницький ХДАЕУ співпрацює з провідними вишами Європи та Америки
Херсонський державний аграрно-економічний університет. Фото: ksau.kherson.ua
Херсонський державний аграрно-економічний університет (ХДАЕУ) — один із найстаріших та найпрестижніших вищих навчальних закладів півдня відзначив своє 150-ліття. Ще 1874 року в Херсоні було відкрито земське сільськогосподарське училище ІІІ ступеня. Всі ці роки він розвивався, оновлювався і заслужив високий авторитет серед інших вишів України.
Під час окупації Херсона російські загарбники захопили корпуси, гуртожитки і матеріально-технічну базу університету та “призначили” свого “ректора”. Але Аграрно-економічний університет залишився українським закладом вищої освіти.
ХДАЕУ після російських обстрілів. Фото: Херсонська ОВА
Незважаючи на воєнний стан і надскладні умови в нашій країні, зокрема на Херсонщині, університет нині продовжує працювати. Його облаштували в одному з двох корпусів аграрного коледжу міста Кропивницький. Впродовж п’яти років херсонський університет співпрацює з кропивницькими підприємствами, тому вирішили евакуюватись саме сюди. Все, що змогли вивезти — це два десятка брошур для абітурієнтів.
Юрій Кирилов, ректор ХДАЕУ. Фото: Фейсбук-сторінка Юрія Кирилова
За словами ректора Херсонського державного аграрно-економічного університету Юрія Кирилова попри війну та переміщення та усі трагічні події, що спіткали заклад, у вересні 2024 року він набрав за даними ЄДЕБО 2 658 студентів — чи не найбільшу кількість з усіх вишів Херсонщини.
В університеті є п’ять факультетів, де можна опанувати 30 професій, зокрема, агронома, будівельника, геолога, архітектора, економіста, ресторатора, дизайнера, менеджера і бухгалтера. Останнім часом у ХДАЕУ почали вивчати використання безпілотних систем у сільськогосподарському секторі, зокрема у геодезичних та топографічних роботах.
ХДАЕУ: заняття за спеціальністю «Екологія». Фото: Фейсбук-сторінка ХДАЕУ
Нині в університеті працює більше трьохсот науково-педагогічних працівників, у тому числі: академіки члени-кореспонденти НААНУ, доктори наук та професори, кандидати наук та доценти. Діють інноваційні системи навчання: дуальна освіта, агроінтернатура, подвійні дипломи. Університет активний учасник із реалізації наукових вітчизняних і міжнародних проєктів та грантів, веде активну міжнародну діяльність, співпрацює з низкою провідних наукових установ Європи та Америки, зокрема побратимом університету є Кільський університет імені Крістіана Альбрехта у Німеччині.
Випускники вишу — талановиті аграрії, екологи, ветеринари, будівельники, менеджери та інші фахівці – стануть рушійною силою у відновленні Херсонщини.
Переміщена до Одеси Херсонська державна морська академія
Херсонська державна морська академія (ХДМА) — найстарший заклад має 190-річну історію. Заснований 1834 року. На той час в російській імперії було лише два навчальних морських заклади — в Херсоні та Петербурзі. Нині це єдиний в Україні морський навчальний заклад . Він визнаний не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Херсонська державна морська академія. Фото: ksma.ks.ua
Академія була в окупації вісім місяців. У центральному офісі розміщувався штаб росгвардії. А в червні 2022 року окупанти оголосили про створення своєї академії”. Росіяни вкрали багато особистих речей, офісну техніку, навчальне обладнання.
ХДМА евакуювали у квітні 2022 року на базу Одеського аграрного університету. За даними ОВА, станом на 5 вересня 2024 року у виші навчається 2 332 студенти, з них 487 — зараховані на 1 курс. Цьогоріч серед вступників в академії, не лише херсонці, а й жителі Миколаївської, Одеської, Тернопільської та Рівненської областей.
Пошкоджена внаслідок російських обстрілів будівля Херсонської морської академії. Фото: Суспільне Херсон
Російські обстріли пошкодили та зруйнували корпуси академії у Херсоні. Було декілька “прильотів” по корпусу, в якому базувався морський фаховий коледж. Вигоріло повністю одне крило. Наразі ніхто не може сказати, чи буде можливість його відновити.
Під час окупації Херсона матеріально-технічна база вишу була понівечена та викрадена окупаційною владою. Після звільнення міста працівники закладу вивезли до Одеси те, що вціліло, частину докупили. Змогли згуртуватися, зберегти те, що мали і продовжують реалізовувати проєкти.
Василь Чернявський, ректор ХДМА. Фото: Суспільне Херсон
За словами ректора ХДМА Василя Чернявського, викладачі ХДМА разом з партнерами, насамперед, компанією “Marlow Navigation” та іншими компаніями, які у складні часи залишилися разом з академією, реалізовують ряд нових освітніх і наукових проєктів та допомагають кадетам ХДМА із практикою та працевлаштуванням.
Керівник вишу стверджує, що попри все, у Херсон морська академія повернеться обов’язково, як тільки дозволить безпекова ситуація.
ХДМА: заняття з навігації. Фото: Фейсбук-сторінка ХДМА
Чи є шанс для релокованих університетів повернути свій потенціал після перемоги?
Модернізація не стосується переміщених закладів освіти. Але це поки що.
Є державницька позиція: поки що реорганізація не стосуватиметься релокованих вищих закладів освіти. І це своєрідний сигнал суспільству про те, що українська освіта важлива і буде підтримана як на територіях деокупованих, прифронтових, так і в майбутньому на тимчасово окупованих територіях.
Яка доля очікує вищу освіту Херсонщини, коли університети зможуть повернутися на свої бази, а в Херсоні та області буде безпечно — тобто після перемоги України або принаймні звільнення лівого берега?
Треба розуміти, що процес реформування колись торкнеться і Херсонських вишів. Це можна спрогнозувати, виходячи з оприлюднених критеріїв. Насамперед «кількість студентів»: за планами МОН, університет — це не менше 5 тисяч студентів. Тож жодний із херсонських вищих навчальних закладів не може претендувати на самостійність і повноцінну роботу, бо і близько не має такого контингенту. Усі разом херсонські виші не мають 10 тисяч контингенту, щоб можна було створити один, який МОН бачить в ідеалі.
Якщо зважити на критерій «кількість населення», то в Херсоні з населенням від 100 до 350 тисяч людей, може бути не більше двох вишів. Та наразі в Херсоні навряд чи є навіть 100 тисяч людей. І немає, за рахунок кого збільшувати кількість абітурієнтів. З Херсонщини на початку 2022 року виїхало майже два мільйони дітей та дуже багато молоді. Тому цілком можливо, що зміни відбуватимуться, і виходить, модернізація мережі закладів вищої освіти Херсонщини є неминучою після повернення додому.
Але якщо поглянути з іншого боку — ці заклади освіти були потужними у свій час. І це не вина цих університетів, що так сталося і вони вимушено втратили той потужний потенціал, який в них був. Може все таки слід дати їм час для того, щоб вони відновили свій потенціал?
І не може бути так, щоб обласний центр залишився без жодного державного університету — вони мають бути не лише у великих містах. І успішні приклади цього є у західних країнах.
Проєкт реалізується за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
