Після затоплення двох російських танкерів у Керченській протоці тисячі тонн мазуту потрапили у Чорне море, що спричинило екологічну катастрофу. Попри прогнози, що забруднення не досягне Грузії, вже з початку січня на її чорноморському узбережжі почали знаходити мертвих і отруєних мазутом птахів. Екологи попереджають, що прибережні води Абхазії піддаються найбільшій небезпеці, а масштаби забруднення можуть зрости через морські течії та шторми.
Отруєння морської екосистеми — як наслідок дії токсичних сполук мазуту
З перших повідомлень про те, що затонули два російських танкери у Керченській протоці 14 грудня 2024 року, які перевозили тонни мазуту, стало очевидним, що сталася екологічна катастрофа.
Мазут, що вилився у воду, рознесло штормами на південь — у Чорне море і на північ — у Азовське море. Тисячі тонн токсичної речовини поширилися на сотні кілометрів, і завдали серйозної шкоди екосистемі. Вже в перші дні після катастрофи почали надходити повідомлення від екологів про загибель дельфінів і птахів — нафтопродукти за лічені дні почали труїти флору та фауну.
Адже пляма мазуту на дні чи поверхні моря перекриває кисень для живих організмів під нею. Це призводить до масових заморів в місці ураження. Також від мазуту на поверхні дуже страждають птахи. Він налипає на пір’я, через що вони не можуть літати та втрачають свою здатність до термоізоляції. Тобто, птахи вкриті мазутом, можуть лише триматися на воді чи сидіти на березі, — вони не можуть добувати собі їжу або захистити себе від переохолодження.
Внаслідок аварії російських танкерів птахів, вкритих мазутом, знаходили на чорноморському узбережжі України та Краснодарського краю (Росія), та на прилеглій до Грузії території. Хоча попередньо екологи стверджували, що чорноморському узбережжю Грузії викиди мазуту не загрожують.
Арчіл Гучманідзе, еколог і іхтіолог (Грузія). Фото: Facebook-сторінка Арчіла Гучманідзе
Так, Арчіл Гучманідзе, — еколог і іхтіолог з Батумі, екс-очільник служби моніторингу рибальства та Чорного моря на своїй сторінці у Facebook написав, що мазут, який розлився в районі Керченської протоки, навряд чи досягне узбережжя Грузії, проте матиме вплив на рибні запаси, морських ссавців і птахів.
“Всі говорять про екологічну катастрофу, але мало хто усвідомлює реальний вплив цієї події на морську екосистему. За даними, в тому числі інсайдерськими, в море вилилося близько 9000 тонн мазуту. Подібний розлив стався в Азовському морі у 2007 році, коли було скинуто понад 3000 тонн мазуту та 6000 тонн сірки. Цей інцидент матиме велику, але локальну дію на екосистему: в районі Керченської протоки, південно-східної частини Кримського півострова, Таманського півострова та узбережжя Анапи. Прямого впливу на Грузію не буде”, — написав еколог.
Гучманідзе зауважив, що мазут — це важча фракція нафтопродуктів, і на відміну від легких фракцій, він розчиняється і поширюється повільно. Частина його осідає на дні, а потім може потрапити до зони хвильової циркуляції та вимитися на берег. Якби це була легша фракція, наприклад, сира нафта, наслідки були б набагато серйознішими і торкнулися б більшої кількості територій. Температура води в місці розливу становила 3-4 градуси, що сприяло більш швидкому затвердінню мазуту та знижувало його негативний вплив. Якби температура була вищою 18 градусів, ефект був би значно сильнішим.
“Розлив стався не в сезон розмноження риб та макробезхребетних, який припадає на весну-літо. У цей період значна частина промислової іхтіофауни, у тому числі ставрида, кефаль, сарган та інші види, мігрували на південь, до берегів Грузії та Туреччини. Таким чином, негативний вплив розливу матиме локальний характер, насамперед, торкнеться донних екосистеми, донних безхребетних і макрофітів, а також прибережних морських птахів. Мазут є органічною речовиною, яка згодом розкладається у водному середовищі, хоча цей процес може тривати кілька років”, — зазначив Гучманідзе.
Шторми та течії: що визначає поширення мазуту біля берегів Грузії
Колишня міністерка охорони навколишнього середовища Грузії, а нині голова грузинського руху зелених “Друзі Землі” Ніно Чхобадзе, схиляється до думки, що ризики забруднення мазутом існують.
Ніно Чхобадзе, голова руху зелених “Друзі Землі” (Грузія)
“Мазут трохи важчий за нафту, але він теж поширюється, особливо при штормах. А шторми на біля узбережжя Грузії та взагалі на території Чорного моря стали повсякденністю через те, що через зміну клімату змінюється і водна система. Ми не спостерігали раніше такої кількості штормових припливів та штормів такої сили”, — каже пані Ніно.
За її оцінкою, чорноморське узбережжя Абхазії може зазнати більшого впливу забруднення мазутом, ніж Аджарія.
“У зимовий період морські течії у Чорному морі рухаються із півночі на південь, тому основна небезпека звернена до узбережжя Абхазії. Ми ще не знаємо точно, наскільки більшим може бути локація забруднення. Тому зараз важко прогнозувати, як далеко воно може поширитися на територію Грузії. Напевно, десь у січні – лютому ми маємо на це вже чекати. А потім перебіг зміниться. З весни починає зворотна циркуляція: течія поширюється з півдня на північ. Тож Батумі буде чистим”, — зазначила колишня посадовиця.
За її словами забруднені мазутом птахи можуть потрапити і в такі місця, як Кобулеті, тож проблема номер один — це узбережжя Абхазії.
“Забруднення вже досягло Краснодара, хоча до Сочі поки що не дійшло. Однак, судячи з того, як не справляються з плямами мазуту в зоні екологічної катастрофи і як швидко розширюється зона забруднення, ми не маємо жодних підстав для оптимізму. Ми плануємо за участю вчених підготувати план, щоб впоратися з цим викликом та локалізувати проблему”, — сказала Чхобадзе.
Вона зауважила, що навіть невелика пляма нафти може знищити величезну кількість живих організмів у воді. Неважливо, чи потрапить ця пляма в територіальні води Грузії або води її економічної зони, розповсюдження нафтопродуктів якоюсь мірою торкнеться Грузії також, і обов'язково виникнуть проблеми і у рибалок.
“Все залежить від напряму вітру, тому, якщо буде ще один сильний шторм, він викличе швидке, непередбачуване і масштабне поширення забруднення. Саме тому ці плями слід негайно збирати, для цього існують спеціальні фільтри. Найголовніше, щоб Росія відреагувала швидко”, — сказала колишня міністерка.
Від Сарпі до Поті, від Гоніо до Урекі – зони патрулювання екоактивістів
Однак Росія не поспішає ліквідовувати наслідки розливу мазуту в Чорному морі і вже з початку січня почали надходити повідомлення про птахів вкритих і отруєних мазутом, яких почали знаходити на чорноморському узбережжі Грузії.
За даними різних джерел, з 2 по 7 січня у різних локаціях на чорноморському узбережжі Грузії знайшли близько 24 чомг та бакланів, з яких 11 згодом загинули, ймовірно, через отруєння мазутом. Особливо багато птахів, які потребували допомоги, виявили у гирлі річки Чорох, а також на пляжах від Гоніо до Урекі. Також на деяких ділянках море і пісок були вкриті чорними плямами.
Приміром, ветеринарна клініка “Люсіко”, що в Кобулеті, розповіла у своєму Telegram-каналі про чомгу (Пірникозу велику — лат. Podiceps cristatus), яку довелося відмивати від густого шару мазуту. Цього птаха принесли у ветклініку 4 січня.
Перша врятована пташка у ветеринарній клініці “Люсіко”. Фото: Telegram-канал t.me/sosbird_ge
А вже 7 січня на сторінці ветклініки “Люсіко” звився новий допис:
“Сьогодні до нашої клініки привезли чорношийну поганку (Пірникозу чорношийну — лат. Podiceps nigricollis) — витончену перелітну птаху, яку рідко зустрінеш поблизу. Знайшли її небайдужі люди на пляжі в Урекі та привезли бідолаху до нас. Вона була ледь жива, вкрита густим шаром мазуту. Переліт, який мав стати частиною її природного шляху, обернувся боротьбою за виживання. Ми провели огляд — на щастя, травм не виявили. Потім ретельно відмили її та розмістили у теплому безпечному місці”.
Пірникоза чорношийна, яку врятували у ветеринарній клініці “Люсіко”. Скриншот: Telegram-канал t.me/sosbird_ge
У ветеринарній клініці розповіли, що два лікарі протягом більше двох годин намагалися відмити та очистити пташку від мазуту. Потім її просушили і перевели на перетримку.
Спочатку пташка відмовлялася від їжі, що, ймовірно, було пов'язано з інтоксикацією від мазуту, але поступово вдалося її нагодувати. Зараз вона добре їсть, годують пташку хамсою.
Також у Telegram-каналі Tbilisi life з’явилося кілька відео та інформація, що на чорноморському узбережжі Грузії почали з'являтися птахи, які постраждали від розливу мазуту після аварії російських танкерів у Чорному морі.
“Тільки за сьогоднішній ранок (07.01) знайдено близько десятка мертвих птахів із мазутними слідами, а також понад 10 живих птахів із слідами мазуту”.
Цього ж дня вже на пляжі Батумі знайшли чотирьох птахів, вкритих плямами мазуту.
З огляду на події, що сталися в акваторії Чорного моря, грузинські екоактивісти створили Telegram-канал “Птахи в мазуті, Грузія, Батумі”. Зокрема, розмістили повідомлення, із закликом відгукнутися волонтерів, які готові займатися оглядом узбережжя.
Добровольці з цієї Telegram-спільноти нині щоденно моніторять зону від Сарпі до Поті. Інформацію про знайдених птахів, які постраждали внаслідок розливу нафтопродуктів розміщують в ТГ-каналі. З офіційними службами добровольці не контактують. Що робити з постраждалими птахами вирішують по ходу.
В цій кімнаті екоактивіти очищають птахів від забруднення мазутом. Фото: Telegram-канал t.me/sosbird_ge
“Не завжди зрозуміло, чи просто птах чиститься, щоб привести себе в порядок, чи він вкритий мазутом. Тому такі випадки беруться на контроль, і волонтери регулярно обходять берег, перевіряючи, чи не наблизився птах ближче, і чи підтвердилося, що у нього справді є мазутна пляма”, — йдеться в одному з повідомлень в Telegram-каналі екоактивістів.
Аптечка, яку зібрали волонтери для надання медичної допомоги птахам, які постраждали від забруднення мазутом. Фото: Telegram-канал t.me/sosbird_ge
На даний момент у процес моніторингу чорноморського узбережжя активно залучено десятки людей. Для координації роботи створено спеціальну таблицю з розкладом, у якій фіксуються результати оглядів, кількість знайдених птахів та випадки їх підозрілої поведінки, а також точні локації знаходження.
Екоактивісти проводять облік і ведуть реєстраційні картки огляду забруднених птахів. Скриншот: Telegram-канал t.me/sosbird_ge
Зараз для волонтерів найактуальніша проблема — що робити із постраждалими птахами. Професійних розплідників для диких птахів, екоактивісти не знайшли.
Є зоопарки, але там суворий контроль щодо прийому птахів. До того ж через обмежену кількість місць, беруть далеко не всіх птахів. Волонтери говорять про те, що якщо кількість птахів забруднених мазутом зростатиме, то їх буде нікуди подіти.
В зоні ризику міграційні шляхи водоплавних птахів
Про зротання кількості птахів вкритих мазутом написав у своєму наступному повідомленні у Facebook Арчіл Гучманідзе. Зокрема, що їх почали знаходити в Гоніо, Батумі, Кобулеті, Урекі, Поті, Анаклії та в окупованих Бічвінті та Сухумі.
“У цей період міграція водоплавних птахів проходить через район розливу мазуту у Чорному морі, і, схоже, ці факти пов'язані із цією подією. Ймовірно, подібні випадки продовжуватимуться”, — зазначив Гучманідзе.
Він попросив громадян інформувати його про такі факти, обіцяючи залучити ветеринарів для допомоги.
“Прошу вас робити фотографії та надсилати їх, якщо вдасться зловити забрудненого птаха (у таких ситуаціях птах дозволяє підійти близько). Ми залучимо ветеринарів, щоб надати птахам першу допомогу. Бо вже аналогічні повідомлення надходять з пляжів Абхазії (Гагра, Бічвінта, Сухумі) та Сочі (Російська Федерація), — написав пан Арчіл. — Особливість ситуації в тому, що птахи прилітають до нас, а самого мазуту на узбережжі, мабуть, немає, його не помічено. Птахи прилітають дуже виснажені всім цим. Тому їхні шанси на виживання є незначними. Бити на сполох через це, напевно, не зовсім правильно, але ж ми маємо підтверджені факти забруднення птахів. Навіть якщо це не той мазут, що розлився в Керченській протоці, а місцевий, зараз під загрозою опинилася величезна популяція чомги. Червонокнижних птахів забруднених мазутом поки не було помічено, але варто звернути на це увагу. Як би там не було, це певна тенденція в Грузії, яку не можна залишати поза увагою”.
Справжня загроза від танкерів, що затонули, ще попереду
У самому Сухумі (столиця Абхазії, — ред.) цю небезпеку не бачать. Директор Інституту екології самопроголошеної Абхазії Роман Дбар вважає, що розлив нафтопродуктів не матиме серйозних негативних наслідків для морського узбережжя Абхазії.
Роман Дбар, директор Інституту екології самопроголошеної Абхазії
Він пояснив, що рух вод Чорного моря походить зі сходу на захід зі швидкістю 5-6 км на годину. Однак, якщо вітер дме у протилежний бік, потоки можуть змінити напрямок і рушити у бік Кавказу.
“Цим і пояснюється те, що частина мазуту досягла узбережжя Анапи. І за останній тиждень основний обсяг нафтопродуктів, що опинилися в морі, викинуло на берег саме в цьому районі, але інша частина продовжує перебувати в акваторії”, — зазначив Дбар.
За його словами, те, що “аварія сталася не влітку, а взимку, має свої плюси”.
“Температура морської води в даний час знаходиться на рівні +7...+8 градусів, через що мазут перебуватиме в менш плинному стані і згодом буде винесений на берег, а там його можна буде зібрати разом із ґрунтом та піском, як це відбувається в Анапі”, — сказав Дбар.
Однак, на думки ряду екологів, справжня загроза від танкерів, що затонули, ще попереду — і справа зовсім не в видимих плямах мазуту. З настанням літа та підвищенням температури води та повітря ситуація може значно погіршитися.
Катастрофа в Керченській протоці стала першим випадком розливу мазуту класу M100, важкого палива, яке взимку осяде на дно, а влітку, коли температура води перевищить 25 градусів, почне спливати на поверхню моря. Оцінити масштаби майбутніх наслідків поки що неможливо. Але вже сьогодні зрозуміло, що потенційно під загрозою опинився весь Азово-Чорноморський басейн. Ступінь ураження його окремих ділянок залежатиме від того, як і куди понесуть цей мазут морські течії. Адже територія розповсюдження може бути і біля берегів Одеси, і біля Туреччини, а мазут, що вилився, стає смертельною пасткою для всіх живих істот у морі.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції Начало формы
