З 1 вересня 2025 року на тимчасово окупованих територіях України стартує новий етап системної русифікації. Російська окупаційна влада офіційно вводить у школи так званих “радників з виховання дітей” — осіб, які де-факто стануть наглядачами за ідеологічною лінією кремлівської пропаганди в освіті.
Хто вони — нові “радники”?
Уже сформовані списки цих “радників”, яких координуватимуть російські освітні та силові структури. Формально вони виконуватимуть функції вихователів і кураторів, однак їхнє головне завдання — контроль і нагляд за вчителями та учнями, щоб ті дотримувались визначеної “лінії партії”.
Ці особи не мають жодного стосунку до педагогіки — їхня ключова кваліфікація полягає у вмінні транслювати пропагандистські меседжі та звітувати про рівень “виховання патріотизму до Росії” серед українських дітей.
Як працюватиме механізм пропаганди
“Радники” щодня будуть присутні в навчальному процесі. Вони мають:
— стежити за висловлюваннями вчителів;
— впроваджувати “уроки розмов про важливе” — інструмент російської пропаганди про “велич РФ” і “необхідність СВО”;
— доносити на учнів і педагогів, які виявляють “нелояльність”\ до окупаційного режиму;
— організовувати “патріотичні заходи” за російськими методичками.
Промивання мізків як зброя
Це ще один доказ, що Росія веде війну не лише за території, а й за свідомість майбутніх поколінь. Замість української освіти діти отримуватимуть в школах потік дезінформації, історичних фальсифікацій і гасел про “єдність з Росією”.
Такі дії грубо порушують:
— Женевську конвенцію про захист цивільного населення на окупованих територіях;
— Конвенцію ООН про права дитини;
— Українське законодавство, яке чітко кваліфікує дії з примусової русифікації як воєнний злочин і злочин проти національної ідентичності.
Цілеспрямоване знищення української ідентичності
Впровадження таких інститутів, як “радники з виховання”, — це спроба стерти українську культурну, мовну та історичну ідентичність у підростаючого покоління на окупованих територіях. Їх мета — створити покоління, що віритиме в “руський мір” і сприйматиме Україну як ворога.
“Примусове виховання дітей у дусі держави-агресора — це не просто порушення міжнародного права, це злочин проти майбутнього України”, — кажуть правозахисники.
