Від початку деокупації правобережної Херсонщини фермери заплатили високу ціну за кожен гектар — життями, здоров’ям, знищеною технікою та мільйонами на розмінування. І хоча сапери вже очистили частину полів, відновлення агросектора стримує нова реальність: безпілотники, економічна скрута та повна відсутність безпечного тилу.
Після деокупації правобережної частини Херсонщини здавалося, що всі біди й негаразди вже позаду, можна починати відновлення мирного життя і звісно ж налагоджувати роботу агропромислового комплексу. Однак на сьогодні регіон залишається однією з найнебезпечніших територій, яка перебуває в зоні постійних обстрілів, бомбардувань, дистанційного мінування, ще й росіяни влаштовують “сафарі” дронами на цивільне населення.
За останніми статистичними відомостями з моменту деокупації на полях Херсонщини загинули щонайменше 15 фермерів і понад 40 дістали поранення. За словами керівника департаменту сільського господарства Херсонської ОДА Дмитра Юнусова найбільше випадків зафіксували у 2023 році, коли аграрії, ризикуючи життям, намагались самостійно обробляти свої ділянки без саперного супроводу.
Через відсутність на початковому етапі системної підтримки, багато фермерів з правобережжя були змушені самостійно проходити навчання та купувати обладнання для розмінування. Вартість робіт для тих, хто наймав спеціалістів, сягала до 5 000 грн за гектар.
Наразі фахівці ДСНС обстежили 471 тис. га земель, з них 433 тис. га — сільськогосподарського призначення, а сапери знищили понад 248 тисяч одиниць вибухонебезпечних предметів.
Лише за минулі сім днів ДСНСники перевірили майже 1550 гектарів правобережжя — це землі сільськогосподарського призначення. При цьому утилізували більше 1,1 тис. вибухонебезпечних предметів. Однак близько 100 тис. га земель досі залишаються потенційно небезпечними.
У 2024 – 2025 роках завдяки залученню механізованої саперної техніки та міжнародних програм безпекова ситуація покращилася — кількість випадків підривів зменшилася у 10 разів. У багатьох районах сільгосптехніка виходить на поля лише після детального обстеження саперами. Проте додаткову загрозу становлять дрони-камікадзе, які цілеспрямовано атакують аграрну техніку та полях. Для захисту працівників фермери встановлюють РЕБи на тракторах, а без антидронової рушниці вони не виїздять на поля, однак це також лягає на плечі бізнесу.
“Сьогодні ми працюємо на полях під постійним наглядом дронів. От на вихідних прилетів дрон — спалив 250 га поля. Ми дещо встигли загасити. А в сусіда загорілося, та він не мав змоги виїхати на пожежу — немає спеціального обладнання”, — ділиться Олександр Гордієнко, директор фермерського господарства “Гордієнко”, що у Бериславському районі, керівник “Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини”.
За його словами, незважаючи на відновлення, 80% господарств повноцінно функціонувати не можуть — більшість підприємств залишилися без техніки, інфраструктури та фінансових резервів. У багатьох районах не вистачає навіть обладнання для гасіння пожеж, спричинених атаками дронів.
Хоча частину земель вже очищено, розмінування в Херсонській області залишається тривалим, дороговартісним та небезпечним процесом. У поєднанні з бойовими діями, кліматичними викликами та економічними труднощами, це серйозно стримує відновлення агросектора регіону.
