Майже 12,3 тисячі шкіл України готуються до нового навчального року. Учнів чекають різні формати здобуття освіти, нові правила відкриття дистанційних класів та можливі реорганізації в сільській місцевості. Розповідаємо, що зміниться для школярів і вчителів.
Форми здобуття освіти в Україні
3 мільйони учнів розпочнуть новий 2025/2026 навчальний рік. З них 350 тисяч — за кордоном, але продовжать навчатися в українських школах.
Форми навчання залишаються дві:
Інституційна — очне, дистанційне або змішане.
Індивідуальна — сімейне, екстернат, патронаж.
Сільські школи і державне фінансування
З вересня цього року школи, де навчається менше 45 учнів, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. Позбавлення грошей з держбюджету не означає автоматичного закриття школи. Адже рішення про це кожна громада ухвалюватиме самостійно та може натомість почати фінансувати школу із місцевих бюджетів.
За даними порталу Education.ua, щонайменше 400 сільських шкіл може чекати реорганізація або закриття. Найбільше скорочення, ймовірно, зачепить Львівську, Черкаську, Сумську, Тернопільську та Хмельницьку області. Дітей із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Також і частину педагогів можуть перевести до інших шкіл, але лише за наявності вакансій.
Зміни у дистанційній освіті
З нового навчального року школярі можуть здобувати освіту за такими форматами:
— Можна комбінувати: очно + онлайн (змішане навчання).
— Офлайн — лише за наявності укриття в школі або до 500 м від неї.
Також тепер для відкриття дистанційного класу потрібно 5 учнів.
Щоправда, Міністерство освіти і науки Украни закликає забезпечувати очне навчання там, де безпекова ситуація та умови дозволяють це зробити. Формат навчання визначає керівник школи або обласна військова адміністрація. Для офлайн-занять потрібна наявність укриття в закладі або щоб укриття знаходилося не далі ніж за 500 метрів від нього.
У змішаному форматі школи можуть чергувати дні або тижні очного та дистанційного навчання. Також можливий перехід на дистанційку впродовж року, якщо цього вимагатиме ситуація.
На прифронтових територіях також можливі всі форми навчання. Щоправда, для офлайн-занять, окрім укриття, потрібні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської рад.
Діти ВПО мають змогу продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування.
Учні за кордоном і на тимчасово окупованих територіях
— Можуть вчитися дистанційно або на екстернаті.
— Додатково доступний українознавчий компонент.
Учні за кордоном можуть обрати декілька варіантів навчання. Якщо відвідують місцеву школу, то паралельно мають можливість проходити українознавчий компонент дистанційно. Якщо ж дитина не навчається у закордонній школі, може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі. Крім того, доступні індивідуальні форми навчання: екстернат чи сімейна освіта.
Учні на тимчасово окупованих територіях можуть навчатись дистанційно за повною програмою, у сімейній формі, на екстернаті чи під педагогічним патронажем. МОН радить обирати патронаж, адже він передбачає індивідуальний план, адаптований під потреби учня. 21 липня Міністертво освіти і науки затвердило Типову освітню програму для осіб, які проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях.
Чому шкіл меншає? Причини оптимізації мережі
Причини:
— через остаточне врегулювання ефективної мережі академічних ліцеїв;
— через поступове зменшення кількості учнів, що є наслідком зниження народжуваності;
— через закриття малокомплектних шкіл, де учнів менш ніж 45.
— вартість навчання одного учня в селі вища, ніж у місті (30 тис. грн проти 24 тис.).
Як пояснюють в уряді, нова політика покликана оптимізувати шкільну мережу, зменшити витрати та підвищити ефективність освітнього процесу. Зокрема, в Міністерстві освіти і науки звертають увагу на те, що вартість навчання одного учня в сільській місцевості значно вища, ніж у місті — в середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. У деяких громадах витрати сягають понад 51 тис. грн. Водночас результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими, ніж у міських школярів.
За даними МОН, за останні роки кількість шкіл у селі скоротилася на 20%. Подальше скорочення чекає на школи і наступного року — держава припинить фінансування закладів, у яких навчається менше 60 учнів.
Вихід у подальшому — створення опорних шкіл,
Нині лише 15% усіх учнів, які проживають в Україні, перебувають на дистанційному навчанні. Більшість тих, хто залишається на території країни та навчається в такому форматі, мешкають на прифронтових територіях.
У прифронтових зонах можуть не боятися, що їх школи закриють через перехід учнів — дітей ВПО до закладів освіти за місцем проживання. Але загальна кількість шкіл (а їх нині 12,3 тис.) все ж зменшуватиметься.
Загалом зрозуміло, що кількість учнів у школах нерівномірна та залежить від регіону і виду населеного пункту: місто, селище чи село. Нині в містах менш як 5 тисяч шкіл, а в сільській місцевості — 7 тисяч, тобто майже 60%. А ось учнів у сільській місцевості навчається лише чверть (27%) від усіх, тобто 1 млн, тоді як у містах — 2,7 млн дітей. Експерти вбачають вихід у подальшому створенні опорних шкіл, в яких діти зможуть здобувати якісну освіту.
Прогнозують, що за два роки, мережу буде скорочено на 1,1 тис. шкіл (дані з нещодавно затвердженої ”Бюджетної декларації на 2026 – 2028 роки”)
Освітній процесс на Херсонщині
На правобережжі Херсонщини у змішаному форматі (онлайн та офлайн) працюватимуть 15 шкіл, що забезпечені протирадіаційними укриттями, тоді як решта закладів будуть працювати в онлайн-режимі. Загалом планується охопити навчанням у змішаному форматі близько 56 тисяч дітей.
