Попри обстріли й постійні дронові атаки, на полях Херсонщини аграрії завершують збирати урожай і навіть сіють озимий ячмінь. Але настрій у землеробів далекий від оптимістичного. Збитки наближаються до мільярда гривень, врожайність — удвічі нижча, ніж торік, а частина врожаю загинула ще на етапі сходів.
Коли 100 тисяч тонн зернових не додають оптимізму
Збирання ранніх зернових культур аграрії закінчили, про це повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація. За обласною статистикою за станом на 22 серпня 2025 року, аграрії регіону зібрали понад 102,3 тис. зернових та зернобобових культур із загальної площі 79,6 тис. га. Середня врожайність 12,8 центнера з гектара. У тому числі зібрано пшениці 68,4 тис. тонн, ячменю 24,73 тис. тонн, гороху 4,8 тис. тонн. Ще отримали 11 тисяч тонн технічних культур, понад 30 тисяч тонн овочів, 13 тисяч тонн картоплі та майже 11 тисяч тонн динь і кавунів.
У 2025 році н Херсонщині зібрано майже 11 тисяч тонн динь і кавунів
Водночас настрій у фермерів далекий від оптимістичного. Починають збирати соняшник. У деяких господарствах він навіть не зійшов, а там, де є посіви, врожайність — лише 2 – 3 ц/га.
“Середня урожайність по області дуже сумна — у півтора-два рази нижча, ніж торік. Хоча площі посівів збільшили: торік — 153 тис. га, цьогоріч — 230 тис. га”, — каже фермер із Бериславського району Дмитро Юнусов.
Для порівняння: середня врожайність соняшнику в 2024 році становила 25,1 центнера з гектара, а в мирному 2021 році — 42,2 ц/га.
Причини низьких показників: весняні заморозки, літня посуха та постійні обстріли. Уже задокументовано 40 тис. га повністю знищених або пошкоджених посівів, ще 20 – 30 тис. га соняшника можуть бути визнані загиблими.
Щодо збитків, то фермери продовжують збирати документи для визнання ситуації надзвичайною на державному рівні. Для ухвалення такого рішення загальна сума втрат має перевищити 1,2 млрд грн. У Херсонській ОВА констатують, що збитки аграріїв Херсонщини наблизилися до мільярда гривень.
Херсонські аграрії збирають урожай під обстрілами
До погодних проблем додається безпековий фактор: жнива під обстрілами й атаками ворожих безпілотників. Так 16 липня було військові РФ дроном атакували комбайн, який працював на полі у Білозерській громаді на Херсонщині. Техніка та посіви згоріли.
Загалом на деокупованій Херсонщині 3200 га полів згоріло через скиди з дронів і артилерійські удари; знищено десятки одиниць сільгосптехніки; є загиблі та поранені фермери.
Херсонський фермер Олександр Гордієнко загинув внаслідок влучання російського дрона у його авто 5 вересня 2025 року. Фото: Іван Антипенко
Робота на полі нині — це не лише ризик фінансових втрат, а й загроза життю. Відтак трагедія сталася 5 вересня 2025 року: під час польових робіт від нападу ворожого безпілотника загинув бериславський фермер, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександр Гордієнко. Він понад 30 років працював на землі і до останнього дня з рушницею в руках захищав від російських дронів свої поля та розміновував їх.
“Ми живі, і продовжуємо працювати, бо треба їсти”
Фермер із Дар'ївської громади Петро Майдебура підтверджує, що зернові значною мірою померзли, а з фруктів цьогоріч в його господарстві з цієї ж причини майже не зібрали. За його словами, дрони постійно висять над садами, але люди продовжують працювати, адже “їсти ж треба”.
Петро зазначає, що проблеми є у всіх, та попри труднощі, він і його колеги не опускають рук: ”Я не любитель скаржитися й казати: було добре — стало погано. Працюємо, що можемо — робимо, що не можемо — не робимо”, — констатує фермер.
Не скаржиться він і на нестачу державної допомоги. Каже:
“Держава допомагає. У такій ситуації вона робить більше, ніж можна було очікувати. Головне, що живі”.
Яку допомогу отримують аграрії
Херсонська ОВА разом із громадами документує втрати фермерів через посуху, заморозки й обстріли. Уже понад 500 господарств подали заявки.
Держава виділила дотації на худобу, угіддя та техніку, працюють пільгові кредити за програмою “5-7-9”.
Так, у 2025 році власники великої та дрібної худоби отримали понад 2,5 мільйона гривень дотації. Ще 16,6 мільйона гривень виплатили на оброблювані угіддя. На придбання вітчизняної техніки компенсували майже три мільйони гривень. За програмою “5-7-9” аграрії залучили понад 198 мільйонів гривень пільгових кредитів.
Допомагають і міжнародні фонди.
За повідомленням Херсонської ОВА організація Говарда Бафета “Мерсі Корпс” профінансувала десятки агропідприємств і домогосподарств на Херсонщині: за грантовим проєкт підтримки малих фермерів в Україні благодійна організація Говарда Бафета підтримала 16 середніх агробізнесів на 96,5 мільйона гривень; 12 малих агробізнесів на 36,6 мільйона гривень; 141 домогосподарство на 18,5 мільйона гривень.
Благодійний фонд Жнива перемоги передав фермерам понад 30 одиниць техніки, а також три бульдозери для ліквідації наслідків бойових дій. На полях області уже працює 21 комбайн.
Цьогоріч для відновлення зрошення на 1500 гектарів Лиманецької системи залучать понад два мільйони доларів грантової допомоги.
Крім того, уряд запустив нову програму для господарств на меліорованих землях, зокрема прифронтових громад: компенсують до 50% втрат на відновлення зрошення, але не більше ніж 26 500 грн за гектар. на один гектар на роботи з реконструкції чи будівництва меліоративних систем, проведених з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року. Для організацій водокористувачів — до 50 відсотків вартості витрат за ремонтні роботи або реконструкцію насосних станцій, які введені в експлуатацію у цей самий період.
Як відомо, заявки приймають через державний аграрний реєстр. Держава фінансуватиме відновлення та розвиток каналів, насосних станцій і трубопроводів.
...Жнива все ще тривають, а в деяких господарствах, де пройшов дощ, почали сіяти озимий ріпак.
