Від часів Другої світової до сьогодні Чорне море перетворилося на справжнє мінне поле. Після підриву Каховської ГЕС та російських атак кількість дрейфуючих мін різко зросла, що вже призвело до людських жертв і пошкоджень суден. Країни НАТО — Туреччина, Болгарія та Румунія — об’єднують зусилля, щоб розчистити акваторію й захистити свободу судноплавства.
Прихована війна під водою
Напевно, кожен чув про те, що міни в Чорному морі нині зустрічаються частіше, ніж дельфіни. Звичайно, це перебільшено, але в новинах тільки й чути, що чергову міну викинуло на одеський пляж, або “рогата загроза” дрейфує до берегів Туреччини. В соціальних мережах навіть ходять історії про вибух міни на одному з пляжів Батумі.
Все це тому, що Чорне море від початку повномасштабного вторгнення Росії до сусідньої України у лютому 2022 року, перетворилося на одне з найбільш замінованих морів світу і стало зоною бойових дій. Його води усіяні мінами, а небо гуде від безпілотників та ракет.
Ускладнює ситуацію ще й те, що у водах Чорного моря одночасно співіснують кілька джерел мінної загрози. І далі ми спробуємо з усім цим розібратися.
Історичні міни
Донна неконтактна міна часів Другої Світової війни. Фото Wikimedia Commons
В акваторії Чорного моря та на його узбережжі, ще до повномасштабного вторгнення, збереглися невивчені та нерозірвані міни, залишки минулих воєнних періодів, — зокрема, морські мінні поля й мінні боєкомплекти з часів Першої та Другої світових воєн.
Андрій Риженко. Фото: Facebook
Про це розповів капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС Збройних сил України (2004 – 2020), а нині асоційований експерт Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Андрій Риженко.
“Я можу сказати, що, наприклад, Військово-морські сили знаходили ці морські міни і вибухонебезпечні предмети в Криму фактично щороку — до 2014 року”, — зазначив експерт.
Такі міни можуть бути як донними, їх встановлюються на дні водойми, зазвичай на глибині до 60 метрів, так і дрейфуючими, які не закріплені на місці, і вільно пересуваються у воді під дією течій, вітру, або внаслідок руйнування якірних ланцюгів. Дослідження і моніторинги екологічних організацій та ВМС регіону підтверджують, що історичні боєприпаси продовжують становити локальну загрозу в чорноморській акваторії.
Міни, які змило в Чорне море після підриву Каховської ГЕС
Багато мін могли потрапити в Чорне море після підриву 6 червня 2023 року Каховської ГЕС, що спричинило масову повінь у нижній течії Дніпра. Потужна хвиля річкової води просто змила фортифікаційні споруди і мінні поля, які росіяни облаштували на лівобережжі Дніпра. Тож боєприпаси, уламки та інші небезпечні предмети перемістилися вниз по течії.
Дмитро Плетенчук. Фото: Facebook
За словами, речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, Дніпро був замінований досить щільно, і після підриву окупантамами Каховської ГЕС, “звісно, що велика вода все це змила” у Дніпро-Бузький лиман.
“Останні озвучені офіційні цифри владою — це чотири сотні мін, але це доволі приблизна кількість, враховуючи те, скільки потрапило мінно-вибухових пристроїв внаслідок знищення росіянами Каховської ГЕС, підрахувати важко, — зазначив він. — Встановити кількість мін можна буде лише під час проведення операцій з розмінування Чорного моря. Світовий досвід подібних конфліктів показує те, що це робота на роки”.
Мінне поле на півдні України після прориву греблі Каховської ГЕС. Фото: The HALO Trust
За оцінками екологічних і гуманітарних місій частина вибухонебезпечних предметів могли потрапити не лише до приморської акваторії, а й далі — у Чорне море. Це підсилює ризик появи мін і снарядів у гирлах річок і прибережній зоні.
Мінне поле на півдні України після прориву греблі Каховської ГЕС. Працівники міжнародної організації з гуманітарного розмінування HALO позначають міни і таким чином дізнаються про їхні переміщення водою та детонацію. Фото: The HALO Trust
Вони становлять не лише загрозу вибуху, а й у разі механічного знешкодження боєприпасів, так і поступової їхньої деградації у воді, з них можуть потрапити у воду ртуть, сурьма, миш’як та інші токсичні метали.
Замінування акваторії, яке проводила Україна
Під час повномасштабного вторгнення Україна застосовувала мінні загородження, як оборонний захід, щоб унеможливити просування ворога. Це включало закріплення мін у прибережних районах і контрольоване розміщення мін у військових зонах.
“З початком війни використання мін стало дуже актуальним. Ми ставили мінні загородження в Азовському і Чорному морях. Це були морські якірні та протидесантні міни. В принципі завдяки цьому нам вдалося не допустити висадку сил противника в районі Одеси і Миколаєва”, — каже Андрій Риженко.
І додає, що мінні загородження і зараз стоять, їхні координати відомі українським військовим, і після закінчення бойових дій їх можуть деактивувати.
“Але іноді трапляється таке, що через штормові погодні умови їх зриває і може викинути на узбережжя, де вони дрейфуватимуть. Невелика кількість, але таке буває. За даними з відкритих джерел, наші морські сапери знищили понад сто морських мін вже в районі Одеси”, — зауважує експерт.
Мінування, яке здійснює Росія
Росія широко використовує морські міни в Чорному морі з 2022 року: як авіаційні скиди донних мін, так і постановку дрейфуючих мін з кораблів чи безпілотників. В такий спосіб вони хочуть блокувати підходи до українських портів, створити бар'єри для судноплавства та завдати економічної, екологічної та психологічної шкоди.
Свідоме використання Російською Федерацією дрейфуючих морських мін перетворює їх на де-факто зброю невибіркової дії, яка загрожує передусім цивільному судноплавству та людському життю на морі у всій акваторії не тільки Чорного і Азовського морів, але й Керченської та “Чорноморської проток” (це загальна назва для систем морських проток, які з'єднують Чорне море з іншими водними басейнами до яких належать Босфор і Дарданелли разом із Мармуровим морем).
За даними відкритих джерел, міжнародні спостерігачі та країни Чорноморського регіону фіксували сотні мін, багато з яких дрейфували й вимагали нейтралізації силами Румунії, Болгарії, Туреччини та України.
Скидання керованих авіабомб — по річищу Дунаю і Чорному морю
“Росіяни діють у Чорному морі, як “хусити” у Червоному. Зараз основна загроза ― повітряні удари із застосуванням “Іскандер-М” із північної частини Криму. Ракета дуже швидка ― 1,5 км на секунду. Росіяни б’ють по порту Одеси, по суднах”, ― розповідає Андрій Риженко
Також російські військові інтенсивно застосовують керовані авіабомби у сухопутних ударах. За оцінками української сторони за 2024 – 2025 роки Росія скинула десятки тисяч таких боєприпасів в операціях по всій Україні. Частина цих боєприпасів використовуються для мінування прибережних підходів і для ударів по морських чи прибережних цілях Чорного моря. Окрім того, в акваторії річок, включно з гирлом Дунаю, відбувалися інциденти з використанням безпілотників, авіаударів та мінних постановок.
Олександр Харлов. Фото: Facebook
“За допомогою стратегічної бойової авіації скидають ці КАБи, щоб перешкодити зерновому коридору з України до цивілізованих країн світу. Окупанти по річищу Дунаю, по Чорному морю ці бомби розкидають регулярно. Наші уповноважені служби постійно над цим працюють, виявляють їх. Але ми розуміємо, що є течія, є зміщення ґрунту, є відливи й приливи. Цей вибухонебезпечний предмет, який ворог скидає для того, щоб пошкодити якесь цивільне судно, він може дрейфувати вздовж узбережжя. І тому це вкрай небезпечно. Небезпечно відвідувати ті місця, які офіційно закриті відповідними позначками”, ― розповів перший заступник начальника Одеської обласної військової адміністрації Олександр Харлов.
Дрейфуючі міни, транскордонні ризики і останні інциденти
Візуалізація Нижні Сірогози.City
Дрейфуючі міни можуть за тижні-місяці долати великі відстані завдяки чорноморським течіям. За даними незалежних моніторингових проєктів, за станом на серпень 2025 року виявлено близько 105 дрейфуючих мін у Чорноморському регіоні. Зокрема, біля берегів України ― близько 85, Румунії ― 6, Болгарії ― 5, Туреччини ― 5, Російської Федерації ― 3, Грузії ― 1 (вибух поблизу Батумі у лютому 2023 року).
Вибух української міни на пляжі у Батумі Грузинський телеканал “Руставі-2” показав сенсаційні кадри: приблизно за 25 метрів від пляжу в Батумі стався вибух, - бухнула морська міна. Дякувати Богу, ніхто не постраждав. На відеокадрах добре видно, як чорний та рваний стовп диму вирвався у небо метрів на 30-50. Скриншот: TV “Руставі-2”
Ця обставина є окремим транскордонним елементом війни і створює загрози для жителів країн Чорноморського регіону ― Болгарії, Румунії, Грузії та Туреччини, а також для суден десятків країн, що використовують дунайські порти.
Візуалізація Нижні Сірогози.City
На сьогодні зафіксовані 4 випадки підриву цивільних суден на мінах:
— суховантаж MV Helt (затонув біля Одеси, 3 березня 2022 року);
— суховантаж Seama (підірвався біля Сулини, Румунія, 20 вересня 2023 року);
— танкер Ali Najafov під прапором Ліберії (постраждав внаслідок вибуху морської міни біля румунського узбережжя 15 жовтня 2023 року);
— панамський балкер Vyssos (підірвався в гирлі Бистре під час проходження в порт Ізмаїл на Дунаї, 28 грудня 2023 року).
Суховантаж VYSSOS (Panama), який направлявся в порт Ізмаїл для завантаження зерном, підірвався на міні та зазнав значних пошкоджень корпусу. В результаті було затоплене машинне відділення, судно було знеструмлено. Один з членів екіпажу потребував медичної допомоги. ВМС України направили рятувальні катери, судно було відбуксировано до порту Ізмаїл для відкачування води та ремонту. Фото: Facebook Профспілка робітників морського транспорту України
До того ж вибухонебезпечні предмети в морській воді зберігатимуть загрозу протягом тривалого часу і можуть негативно впливати на довкілля у найближчі роки і в далекому майбутньому та стати причиною людських трагедій.
Мінна небезпека вже призвела до кількох трагічних випадків серед цивільних в Україні та Румунії. Під час вище згаданого підриву на міні балкеру Vyssos було поранено двох моряків. Є інформація, що внаслідок зіткнення з міною судна Seama поранено одного члена екіпажу. У серпні 2023 року в Румунії повідомлялося, що міна вибухнула біля пірсу на курорті Костінешті — одна людина отримала поранення. 10 серпня 2025 року на Одещині від вибухів дрейфуючих мін загинули троє і отримали поранення двоє відпочивальників.
Піротехніки ДСНС Одеської області здійснили безпечне знищення вибухонебезпечного предмета. 1 березня 2024 року. Фото: Facebook ДСНС Одеської області
Міни часто викидає на берег на Одещині. За словами Івана Русєва — еколога, керівника наукового відділу національного природного парку “Тузлівські лимани”, ще до повномасштабного вторгнення Росія скинула близько тисячі протикорабельних мін у північно-західній частині моря, щоб перекрити судноплавство. З 2022 року і до сьогодні у нацпарку виявили та знешкодили щонайменше 18 мін.
Кораблі ВМС Болгарії На передньому плані тральщик “Шквал” радянського виробництва 1965 року. Фото Wikimedia Commons
Також частина мін була ліквідована військово-морськими силами прибережних країн. Румунський та болгарський флоти повідомляють про десятки мін, які вони підірвали у рамках спільних дій із Туреччиною. Останній інцидент стався 22 серпня біля берегів України — підрозділом ВМС ЗС України було знищено 2 морські міни шляхом контрольованого підриву.
Чорноморські союзники у боротьбі з мінними загрозами
Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер (у центрі), міністр оборони Румунії Анхель Тілвар (ліворуч) та заступник міністра оборони Болгарії Атанас Запрянов (праворуч) після підписання угоди про розмінування Чорного моря. Стамбул, 11 січня 2024 року. Фото: Франсіско Секо
11 січня 2024 року Туреччина, Болгарія та Румунія створили спільну протимінну групу (Mine Countermeasures Task Group), — підписали угоду про спільну боротьбу з морськими мінами, які загрожують судноплавству в Чорному морі з початку війни в Україні.
Ідея створення такої “трьохсторонньої ініціативи” була вперше озвучена міністрами оборони країн НАТО 12 жовтня 2023 року. Тоді Міністр оборони Болгарії Тодор Тагарьов заявив, що метою операції буде створення поясу безпеки, вільного від мін, для захисту суден, що перевозять український експорт.
Візуалізація Нижні Сірогози.City
А вже в 2024 році Міністр оборони Туреччини Ясар Гюлер повідомив, що меморандум передбачає створення цільової групи з протимінної діяльності між трьома союзниками по НАТО для боротьби з дрейфуючими мінами.
“Ми спільно вирішили підписати протокол між трьома країнами з метою більш ефективної боротьби з мінною небезпекою в Чорному морі шляхом поліпшення нашої існуючої тісної співпраці і координації”, — сказав Гюлер на пресконференції в Стамбулі з тодішнім міністром оборони Румунії Анжелом Тилваром і заступником міністра оборони Болгарії Атанасом Запряновим.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну румунські, болгарські та турецькі військові водолазні команди регулярно знешкоджують міни, що дрейфують у їхніх водах. Проте ці мінно-тральні сили не вважатимуться операцією НАТО, але стануть першою великою спільною дією чорноморських союзників з часу, коли президент РФ Владімір Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Цього року Румунія, Болгарія та Туреччина мають намір розширити спільну оперативну групу з розмінування Чорного моря. Про це заявив новопризначений міністр оборони Румунії Йонуц Моштяну.
Країни включать до складу групи патрульні підрозділи для захисту енергетичних об’єктів і морських торговельних маршрутів від можливих атак Росії.
За словами Моштяну, Чорне море залишатиметься “полем битви” для Росії, тож регіональні союзники повинні посилити заходи стримування.
“Ми повинні захистити енергетичну інфраструктуру, морську торгівлю та свободу судноплавства. Це наші цілі, і ми будемо їх відстоювати”, — підкреслив міністр.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
