У тартуському культурному центрі Aparaaditehas була влаштована виставка художниці з Херсона Ольги Родзік під назвою “Український національний костюм”. Проєкт, який народився у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, став для мисткині способом не лише повернутися до власних коренів, а й переосмислити поняття національної ідентичності через візуальну мову мистецтва.
Пошук себе у втраченому спадку
“Все почалося абсолютно імпульсивно, — так художниця Ольга Родзік згадує початок роботи над створенням ілюстрацій з українського костюму. — Навіть першого малюнку немає в цій серії робіт”.
Роботи Ольги Родзік з серії “Український національний костюм”. Фото: Інстаграм Ольги Родзік
Ольга зізнається, що саме війна зробила для неї тему ідентичності екзистенційно важливою. Вона походить із півдня України, народилася на Херсонщині, — регіону, який десятиліттями переживав русифікацію та культурне стирання. Зіткнувшись із відчуттям розірваного зв’язку між поколіннями, мисткиня почала шукати його в традиційному вбранні українців — у візерунках, вишивці, кольорах, у “мові тканини”.
“Я зрозуміла, що мені бракує спадку — речей, які мали б передаватися з покоління в покоління: прикрас, вишивок, пісень. Це не просто втрата предметів, це втрата пам’яті”, — каже художниця.
200 технік вишивки і 25 історій на полотні
У процесі дослідження Ольга вивчила понад 200 технік шиття та вишивки, створивши серію з 25 ілюстрацій, присвячених народним костюмам з різних регіонів України. Найбільшим викликом для неї став костюм Чернігівщини — одного персонажа вона перемальовувала чотири рази, щоб передати найтонші деталі орнаменту.
Результат — яскрава колекція робіт, що поєднує академічну точність із художньою експресією. Це не просто модні зображення — це портрети живої культури, що пройшла крізь століття руйнувань, але не втратила свого голосу.
Роботи Ольги Родзік з серії “Український національний костюм”. Фото: Інстаграм Ольги Родзік
“І ось вона, моя велика серія з 25 ілюстрацій з традиційними українськими строчками! Почала її ще в 2022 році, і це було приємне вільне дослідження для себе того, що це таке наш традиційний костюм. Раніше я не знала, тому для мене це така форма познайоми саму себе і познайомити вас з цим. Стерти, навʼязані нам шароварні образи, якщо у вас такі були. Думаю у багатьох з нас немає спадку і уявлень як вдягалися наші прапращури. А так як ця серія про вбрання селян, то мушу сказати вам, те як вдягалися звичайні люди це просто мистецтво, звідки тільки у них бралось таке відчуття смаку і гармонії. Я залипла коли зібрала фотографії. Думаю, цю любов видно у всіх деталях. Сподіваюсь, так само вони впадуть вам до серця”, — написала Ольга на своїй сторінці в Інстаграм.
Костюм як код культури
Кураторка виставки Вікторія Березіна, яка навчалася з Ольгою Родзік в одному університеті і постійно слідкує за її творчістю, каже, що прагнула показати ці роботи саме естонській аудиторії.
“Ольга не просто вивчає традиційні костюми — вона буквально зшиває спогади докупи. Попри біль, її роботи випромінюють світло, спокій і гідність. Вони говорять: ми є, ми були, і ми залишимося”, — зазначає Березіна.
За її словами, ця виставка важлива ще й тому, що показує Україну не як “пострадянську територію”, а як окрему культурну цивілізацію з глибоким історичним корінням.
Від фешн-ілюстрації до мистецтва опору
Ольга Родзік. Фото: Інстаграм Ольги Родзік
До війни Ольга Родзік спеціалізувалася на фешн-ілюстрації, співпрацювала з брендами Solus, Hrushenka, видавництвом Vivat, журналом Nargis та музичними гуртами TVORCHI й Vast Robot Armies.
“З війною це втратило сенс, — зізнається вона. — З’явилось бажання говорити про більш глибокі речі. Про те, що не можна знищити”.
Її художня мова поєднує акварель, цифрову графіку та модні образи, але в центрі завжди — людина: її рух, емоції та зв’язок із культурою.
Для мисткині національний костюм — не музейний експонат, а частина сучасного життя.
“Сьогодні українці поєднують традиційне з сучасним: носять вишиванки з джинсами або кросівками. Це прекрасно. Традиція живе, коли ми нею дихаємо”, — каже художниця.
Цю думку поділяє і кураторка виставки Вікторія Березіна: “Ця виставка — не про минуле, а про неперервність. Про те, що національний костюм — це код, який зберігає історію нашої землі, наших родин, наш біль і нашу гідність”.
Довідка
Ольга Родзік (нар. 1996, Херсон, Україна) — художниця та ілюстраторка моди. Закінчила Херсонський національний технічний університет, живе і працює в Одесі. Потрапила до шортлиста Northern Festival of Illustration Prize 2025. Її роботи поєднують народну культуру, моду та сучасну графіку.
Виставку “Український національний костюм” підтримують Культурний фонд Естонії, ГО “Culture Horizon” та ГО “Ukraina Maja”.
