Новий комплекс атласів, створений науковцями та фахівцями, пропонує ґрунтовну наукову базу для стратегічного планування відбудови громад Херсонської області, що пережили окупацію та значні втрати.
Презентація атласів деокупованих громад Херсонської області
В Українському кризовому медіа-центрі, 25 листопада, відбулася пресконференція на тему “Територіальні громади Херсонщини перед викликами воєнного часу: презентація атласів умов та ресурсів деокупованих тергромад Херсонської області”. Захід зібрав представників центральної влади, наукової спільноти та військової адміністрації, щоб презентувати унікальний інструмент — 17 деталізованих атласів, розроблених для допомоги в повоєнному відновленні деокупованої частини Херсонщини.
Проєкт, реалізований Товариством дослідників України спільно з Херсонським державним університетом та за тісної співпраці з Херсонською обласною військовою адміністрацією, покликаний забезпечити громади науково обґрунтованою базою для стратегічного планування в умовах безпрецедентних руйнувань.
Презентація “Атласів умов та ресурсів деокупованих територіальних громад Херсонської області”, стала більше ніж черговою фаховою подією. Це — етап фіксації реальності регіону, який проходить найважче випробування війною та окупацією, і водночас початок нового етапу аналітичного осмислення майбутнього Херсонщини.
Атласи, як інструмент, що відкриває нову сторінку для деокупованих громад
Голова Товариства дослідників України Павло Остапенко пояснив, що представлені атласи є результатом довготривалої роботи, яка розпочалася ще у 2020-2021 роках з ініціативи розробити ГІС-портал Херсонщини.
Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України. Фото: УКМЦ
Цю думку продовжив Олег Бутрей, заступник директора департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України. Він нагадав, що після реформи децентралізації на Херсонщині постало питання пошуку інструментів для розвитку фінансово неспроможних громад.
Олег Бутрей, заступник директора департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України. Скриншот відео
“Знаєте, є притча: “Дай голодному рибу — і ти нагодуєш його на один день. Дай йому вудку, навчи його ловити рибу — і ти нагодуєш його на все життя, а він ще нагодує інших, — каже Бутрей. — Цією “вудкою” став геоінформаційний портал, який мав слугувати інструментом для інвесторів. Він містив детальну інформацію про земельні ділянки, комунікації та ресурси”.
На жаль, через повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року портал, що містив багато сенситивної інформації, був закритий.
“Команда Товариства дослідників України на той час провела феноменально велику роботу. І знаєте, слава Богу, скажу, що це не залишилося лежати десь мертвим грузом, десь на задворках історії. Це переросло в інше. От такі от атласи громад”, — зазначив Олег Бутрей.
Унікальний зміст та наукова основа
Атласи є навчальними виданнями, рекомендованими Вченою радою Херсонського державного університету, і є у вільному доступі на сайті ОВА. Вони описують стан громад до воєнного стану, слугуючи базою для порівняння.
17 деталізованих атласів, розроблені для допомоги в повоєнному відновленні деокупованої частини Херсонщини. Скриншот відео
Кожен атлас складається приблизно з 40 сторінок і містить 17 тематичних мап. Це фактично 187 унікальних карт.
Серед розділів:
— Загальна характеристика, геологічна будова, корисні копалини;
— Кліматична карта, ґрунтовий покрив, екологічна мережа та забруднення;
— Демографічна структура та соціальна сфера довоєнного періоду;
— Агропромисловий комплекс, промисловість, культура, туризм та транспортна мережа;
— Найбільш об’ємний розділ — «повоєнна стратегія розвитку».
Наприкінці кожного видання наведено картосхему, що показує об'єм та масштаби руйнувань по кожному населеному пункту деокупованої частини Херсонщини.
Масштаби руйнувань та демографічна криза
Олександр Сушко, заступник начальника управління з питань децентралізації та розвитку громад Херсонської ОВА підтвердив, що географія Херсонської області зіграла “злий жарт” — річка Дніпро стала природною лінією фронту, яка розділила область на правобережжя і лівобережжя.
Олександр Сушко, заступник начальника управління з питань децентралізації та розвитку громад Херсонської ОВА. Фото: УКМЦ
“У нас наразі деокуповано 17 територіальних громад і 32 залишаються в тимчасовій окупації. Це більше 70% області. Руйнування на правому березі масштабні. І якщо от взяти там в коротких цифрах, це майже 39 000 об'єктів знищено або пошкоджено. З них — 95% житлового фонду”, — озвучив Олександр Сушко.
Він додав, що ворог цілеспрямовано б’є по критичній інфраструктурі, щоб не дати населенню функціонувати. Пошкоджено та знищено 600 об'єктів критичної інфраструктури, а також 381 заклад освіти.
Олег Бутрей, зі свого боку, підкреслив гостру демографічну проблему, що є похідною від обстрілів та руйнувань.
“Зараз демографічна ситуація дуже складна. ... ми бачимо, що понад 50% мешканців, виїхали”, — повідомив він.
Дар'я Мальчикова, проректорка ХДУ. Скриншот відео
Проректорка Херсонського державного університету Дар'я Мальчикова деталізувала ці соціальні зміни, назвавши їх “жахливими рисами”. У деяких громадах частка людей старшого працездатного віку складає більше 50%, тоді як частка дітей та молоді — менше 10%, а іноді менше 5%. Вона наголосила: “враховувати це під час відбудови соціальної демографічної структури ми також зобов'язані”.
Виклики відновлення: безпека, розмінування та водна криза
Дар'я Мальчикова, співавторка розділу повоєнної стратегії, окреслила три ключові фактори та ризики для відновлення Херсонщини.
Безпековий фактор: Поки не буде стабілізації, відбудова носитиме лише «ургентний характер».
Розмінування: Основний економічний потенціал регіону полягав у аграрному використанні території, тому розмінування є критичною складовою.
Оборонні функції: Навіть після миру, громади будуть виконувати нові оборонні функції, що має враховуватися при плануванні.
Найбільшим викликом є втрата сталого водозабезпечення внаслідок катастрофи Каховського водосховища.
“Ми втратили ключову умову стабільного розвитку Херсонщини. Це стале водозабезпечення. А водна безпека є, звичайно, також основою сталого соціально-економічного розвитку”, — заявила Дар’я Мальчикова.
Вона підкреслила, що регіон мусить переходити до нових моделей агроекономічної трансформації та працювати в умовах ризикованого землеробства. Незважаючи на розмови про можливу централізацію процесів, Мальчикова переконана, що необхідно підтримувати здобутки децентралізації.
Атласи — інструмент, що відкриває нову сторінку для деокупованих громад
Представники ОВА та наукової спільноти одностайно наголосили на практичній цінності видань. Олександр Сушко підкреслив, що атласи вже застосовуються на міжнародних площадках.
“Командою Павла і командою дослідників України було розроблено дві версії. Так, це україномовна і англомовна версія. для Херсонщини англомовна версія це просто, ну, наразі це спасіння”, — зазначив Сушко, додавши, що це допомагає активно залучати міжнародних спонсорів та налагоджувати співпрацю.
Микола Барановський, доктор географічних наук, професор Ніжинського державного університету, який рецензував атласи, високо оцінив їхню наукову значущість.
“Мені здається, що головна цінність якраз полягає в тому, що громади отримали таку, ну, наукову основу, базу, ресурс, який вони можуть використовувати, наприклад, при розробці стратегії свого розвитку, при формуванні комплексних е планів просторового розвитку територіальних громад”, — резюмував Барановський.
Варто додати, що до рецензування атласів також долучилися доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член кореспондент НАН України Олександр Ходосовцев та кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України Віктор Чехній.
Атласи стають зручним форматом для комунікації з міжнародними організаціями, донорами та інвесторами. Скриншот відео
“Також ми з кожної громади попросили по одному рецензенту. Тобто це не просто наше бачення. А й громада мала прорецензувати все те, що написано в Атласах, і щоб воно відповідало дійсності. Але ми тепер впевнені в тому, що там все достовірно”, — додав Павло Остапенко.
На завершення Павло Остапенко повідомив про плани щорічного оновлення атласів для фіксації руйнувань та відбудови. Крім того, на запит, Товариство дослідників готове розпочати підготовку атласів і для тимчасово окупованих громад Херсонщини, як-от Каховська міська громада, для забезпечення стратегічної готовності до майбутньої деокупації.
