Після масштабного розливу соняшникової олії, внаслідок обстрілу порту “Південний”, та зміни напрямку вітру — олійні виливи дійшли до Одеської затоки. Це спричинило екологічну катастрофу, наслідки якої вже видно неозброєним оком — пляжі Отради та Ланжерона вкриті масною плівкою, а на березі — десятки загиблих птахів, переважно пірникоза мала. І це лише видима частина трагедії, адже основний удар припадає на підводні екосистеми.
Забруднення, що вийшло з-під контролю
Причиною катастрофи на узбережжі Чорного моря в районі Одеси, стала російська атака на цивільну інфраструктуру міста. 20 грудня 2025 року термінал Allseeds у порту “Південний” зазнав ракетно-дронових ударів. Внаслідок чого було пошкоджено резервуари з олією, і в Чорне море вилилися тисячі тонн цієї масної речовини.
У Чорному морі поблизу Одеси через масивний витік рослинної олії утворились значні масляні плями, які поширились уздовж узбережжя. Фото: Balinskyy Vladislav / Facebook
За оцінкою голови ГО “Зелений лист”, наукового співробітника Національного природного парку “Тузлівські лимани” Владислава Балінського у перші дні після атаки існувала реальна можливість локалізувати забруднення в межах Великого Аджалицького лиману, де розташований порт “Південний”. Проте цього зроблено не було. І вже за чотири дні, внаслідок зміни вітру, супутникові знімки Sentinel-1 зафіксували масляний шлейф завдовжки понад 40 кілометрів, який повністю заповнив Одеську затоку і пішов далі на південь.
“Те, що почалося як воєнний злочин ворога, через некомпетентність чиновників перетворилося на регіональну екологічну катастрофу”, — вважає Балінський.
Олія в морській воді — небезпечна суміш
Хоча на перший погляд рослинна олія здається безпечною речовиною — ми щодня використовуємо її в їжу, проте, потрапляючи у море у великих кількостях, вона перетворюється на серйозну екологічну проблему.
У морській воді рослинна олія швидко змінює свої властивості. Під дією солоної води, кисню, сонця та хвиль вона густішає і стає липкою. З часом утворюється щільна, смолоподібна маса, схожа на фарбувальну оліфу. Вона погано розчиняється, прилипає до каміння, піску, водоростей і живих організмів та дуже повільно зникає природним шляхом.
Незважаючи на те, що рослинні олії не мають такої токсичності, як нафта, за великих витоків вони можуть спричиняти довготривалі екологічні проблеми та загибель не лише окремих тварин, але й впливати на цілі екосистеми. Фото: Balinskyy Vladislav / Facebook
Головна небезпека рослинної олії полягає не в отруєнні, а в тому, що вона фізично знищує живі організми.
По-перше, олія утворює плівку на поверхні води, яка заважає кисню потрапляти у воду. Через це риба, планктон та інші мешканці моря починають задихатися.
По-друге, липка маса обліплює зябра риб, раковини молюсків, ікру та личинки. Організми втрачають можливість нормально дихати, рухатися і розвиватися, що призводить до їх масової загибелі.
По-третє, з часом частина олії осідає на дно. Там вона вкриває пісок і мул щільним шаром, під яким гинуть донні організми. Відновлення таких ділянок може тривати багато років.
За екологічними стандартами низки країн, зокрема США, відповідно до норм, що діють у межах Oil Pollution Act, рослинну олію за рівнем загрози прирівнюють до нафтопродуктів. Це пояснюється тим, що вони утворюють стійку плівку на воді, викликають масову загибель морських організмів і важко прибираються після аварій.
Чому олія вбиває
Найболючіший вимір катастрофи, що сталася з розливом олії в Чорному морі — гуманітарний — сотні птахів стали заручниками олійної пастки. Переважно це водоплавні птахи з родини пірникозових, яких в народі називають “нирками”. Серед постраждалих — пірникоза велика (чомга), пірникоза мала та пірникоза чорношия.
Це звичні мешканці чорноморського узбережжя, які є важливою частиною морської екосистеми. Їх масова загибель — прямий індикатор масштабності забруднення.
“На березі — десятки загиблих птахів, переважно пірникоза мала”, — розповідає еколог Владислав Балінський. Фото: Balinskyy Vladislav / Facebook
“Ми вже мали трагічний досвід після аварії “Волгонефті”, але висновків знову не зробили. За низьких температур зліплене олією пір’я миттєво втрачає термоізоляційні властивості. Птахи не просто брудні — вони замерзають заживо і тонуть у крижаній воді. Це повільна й жахлива смерть”, — пояснює Владислав Балінський.
Операція з порятунку пірникоз
На тлі відсутності оперативного реагування з боку офіційних структур, основний удар з порятунку птахів прийняли на себе небайдужі громадяни та біологи. Волонтери, ризикуючи здоров’ям у холодній воді, збирають знесилених птахів власноруч і передають до Одеського зоопарку, який став головним хабом, що координує рятувальні роботи. Станом на останні дні там перебуває вже понад 300 особин.
Директор зоопарку Ігор Біляков повідомив, що фахівці проводять величезну роботу: птахів ретельно відмивають від олії спеціальними засобами, після чого просушують, утримують у теплі і забезпечують необхідним годуванням. Пірникози — виключно хижаки, їдять дрібну рибу (атерину, хамсу, тюльку), тож хлібом і кашею годувати їх не можна.
Складність порятунку полягає ще й в тому, що птахів не можна випускати на волю одразу після миття. Під час очищення пернаті втрачають свій природний жировий шар, який захищає їх від води та холоду. Для відновлення цього покриття потрібен час, а перебування на вулиці у морози для знесиленої істоти означатиме вірну смерть.
Оскільки в зоопарку не вистачає місця та “рук” для догляду за всіма “потерпілими”, Ігор Біляков звернувся до одеситів з проханням взяти птахів на тимчасову перетримку. Їх забезпечать кормом та нададуть відповідну консультацію щодо годування та реабілітації.
“Зоопарк наразі перебуває на межі колапсу, адже установа не має інфраструктури для реабілітації такої колосальної кількості пернатих”, — йдеться у відеозверненні директора Одеського зоопарку.
“Найкращий варіант — повертати птахів у природу поступово: після зимової перетримки тримати їх у великих вольєрах на воді в природному середовищі НПП “Тузлівські лимани”. Так птахи відновлюють фізичну форму, звичку самостійно полювати та адаптуються до погоди перед остаточним випуском”, — зауважує Владислав Балінський.
Екологи та науковці закликають діяти негайно, адже кожен врятований птах — це шанс зберегти біорізноманіття Одеської затоки, яке зазнало нищівного удару. Пошук птахів на узбережжі триває, і лише спільні зусилля громади допоможуть мінімізувати наслідки цієї екологічної катастрофи.
