Із 1 березня 2026 року Український правопис 2019-го офіційно став державним стандартом. Якщо раніше його норми мали рекомендаційний характер, то тепер це частина законодавства України — обов’язкова до виконання. Перехідний період завершився, а старі норми більше не діють. Що це означає на практиці — для держорганів, медіа, освітніх установ і громадян та громадянок пояснює Нижні Сірогози.City
Що змінюється з 1 березня
Національна комісія зі стандартів державної мови раніше лише рекомендувала використовувати редакцію правопису, ухвалену у 2019 році. Тепер документ затверджений як державний стандарт відповідно до постанови парламенту ”Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави”.
Відтак із 1 березня:
— старі норми правопису втратили чинність;
— нові правила стали обов’язковими для письмового використання;
— державні структури мають повністю перейти на нові стандарти.
Важливо: правопис регулює лише письмову мову. Усне мовлення не підпадає під ці вимоги.
Хто зобов’язаний дотримуватия нових норм?
Передусім — органи державної влади. Новий стандарт застосовуватимуть:
— у веденні документації;
— у судових рішеннях;
— у роботі правоохоронних органів;
— у нотаріальних документах;
— у державних реєстрах та сервісах перекладу;
— під час іспитів для держслужбовців;
— на тестах з української мови для отримання громадянства.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук наголошує: уніфікація правопису допоможе стандартизувати термінологію в державних базах даних і в перекладах документів ЄС українською мовою.
Водночас мовознавці звертають увагу: чимало русизмів у нормативних документах залишилися. Їх новий правопис не змінив.
Головні зміни в правописі
Багато норм допускають варіативність — тобто дозволяють два написання.
Фемінітиви:
— можна писати директорка, експертка, психотерапевтка:
— стара форма теж залишається допустимою.
У грецьких словах можливі паралельні варіанти:
— авдиторія / аудиторія;
— павза / пауза;
— лавреат / лауреат;
— міф / міт;
— кафедра / катедра;
— логарифм / логаритм.
Родовий відмінок:
— радости / радості;
— смерти / смерті;
— любови / любові.
«И» на початку слова:
— ирій / ірій;
— ирод / ірод.
Пів-:
— окремо: пів дня, пів години, пів міста:
— разом лише в цілісних поняттях: півострів, півкуля.
Проєкт — тільки через “є”. Госпіс — через “г”.
Назви сервісів — українською і з відмінюванням: твітер, ютуб, ґуґл, імейл.
Складні слова з частками екстра-, веб-, преміум-, поп-, макро-, гіпер- тощо пишуться разом: експрезидент, вебсторінка, попмузика.
Чому тривають дискусії?
Ще до надання правопису статусу держстандарту експерти/ки критикували окремі положення.
Доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Зубков раніше заявляв, що проблеми словотворення залишилися нерозв’язаними.
Суперечки точилися і в судах. У 2021 році Окружний адміністративний суд Києва визнав постанову уряду про ухвалення нового правопису незаконною. Однак у 2024 році Верховний Суд скасував це рішення.
Після публікації у 2019 році правопис розкритикувала, зокрема, Ірина Фаріон, назвавши його поверненням до радянських норм. Дискусії серед науковців/иць тривають і досі.
За даними мовної комісії, за останні роки надійшло близько 1400 пропозицій щодо змін. Частину вже враховано, інші можуть впроваджувати поступово.
