Кабінет Міністрів України вперше затвердив механізм визначення зон ризикованого землеробства — територій, де агровиробництво ускладнене через посуху, несприятливі погодні умови або наслідки бойових дій. Новий порядок має допомогти адресно підтримати фермерів, які працюють у складних умовах, та зберегти виробництво сільськогосподарської продукції навіть у прифронтових і кліматично вразливих регіонах.
Хто повідомляє: про це йдеться на сайті Мінекономіки.
Визначено зони ризикованого землеробства
4 березня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову “Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства”. Документ вперше встановлює чіткий механізм, за яким сільськогосподарські землі можуть бути віднесені до територій із підвищеними ризиками ведення агровиробництва через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій.
Рішення спрямоване на посилення продовольчої безпеки держави в умовах повномасштабної війни та зростання кліматичних викликів. Новий порядок дозволить адресно підтримати аграріїв, які працюють у складних умовах, а також допоможе стабілізувати виробництво сільськогосподарських культур на таких територіях.
Після формування та затвердження переліку земель агровиробники зможуть отримати державну підтримку. Йдеться, зокрема, про компенсацію середнього рівня орендної плати за землю та покриття мінімального податкового зобов’язання. Це має допомогти зберегти агровиробництво на територіях, де ризики ведення господарства значно вищі.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що запровадження такого механізму є важливим кроком для підтримки агросектору.
“Ми вперше впроваджуємо чіткий і прозорий механізм визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить адресно спрямовувати державну підтримку, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України. Це важливий крок для підтримки агровиробників, які працюють у надзвичайно складних умовах”, — зазначив він.
Два ключові критерії
Постанова передбачає два основні критерії, за якими земельні ділянки можуть бути віднесені до зон ризикованого землеробства.
Перший — негативний вплив кліматичних умов.
Ключовим показником є рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см. Для озимих культур критичним вважається показник менше ніж 80 мм у період з 15 березня до 30 квітня, а для ярих культур — менше ніж 80 мм у період з 15 травня до 15 червня.
Відбір проб ґрунту здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії на підставі договору з агровиробником. У висновках лабораторій обов’язково зазначаються кадастрові номери земельних ділянок, їх площа, координати точок відбору проб, типи ґрунтів та фактичний рівень продуктивної вологи.
Другий критерій — наслідки бойових дій.
Йдеться про земельні ділянки, розташовані на відстані до 20 км або від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором чи лінії бойового зіткнення. До зон ризикованого землеробства також можуть бути віднесені території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.
Як аграрію подати заявку
Щоб земельну ділянку віднесли до зони ризикованого землеробства, агровиробник має виконати кілька кроків.
Передусім необхідно бути зареєстрованим у Державний аграрний реєстр. Після цього до 1 липня потрібно подати заявку через електронний кабінет у системі. До заяви слід додати необхідні документи, зокрема висновок лабораторії — якщо підставою є нестача продуктивної вологи в ґрунті.
Після подання заявки аграрій може відстежувати її статус у своєму електронному кабінеті.
Як ухвалюватимуть рішення
Далі процес переходить на рівень регіонів. Обласні державні або військові адміністрації формують спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють подані документи та ухвалюють рішення щодо відповідних земельних ділянок.
До 30 липня погоджені переліки земель передаються до Міністерство економіки України. Остаточне затвердження здійснюється наказом міністерства до 31 серпня, після чого інформацію вносять до Державного аграрного реєстру.
Автоматичне підтвердження за військовим критерієм
Якщо підставою для віднесення земель до зони ризикованого землеробства є воєнний фактор, процедура значно спрощується. Визначення таких ділянок відбувається через електронний обмін даними між Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Держгеокадастр та Міністерством економіки.
Інформація автоматично звіряється між публічними реєстрами, зокрема Реєстром територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, даними Держгеокадастру та Державного аграрного реєстру. Це дозволяє оперативно підтверджувати належність земельних ділянок до відповідних зон без необхідності отримання додаткових довідок.
Для чого це потрібно
Запровадження нового порядку має створити умови для більш прогнозованого планування аграрної діяльності в умовах війни та кліматичних змін. Очікується, що механізм допоможе зберегти виробничий потенціал регіонів, підтримати фермерів, які працюють у прифронтових або кліматично складних зонах, а також зміцнити експортні можливості українського агросектору навіть у воєнний час.
