Із початку квітня 2026 року на окупованій частині Запорізької області дедалі частіше лунають вибухи. Сили оборони України системно завдають ударів по тиловій інфраструктурі російських військ — зокрема у Мелітополі та районі. Журналісти РІА Південь поспілкувалися із Сергієм Кузаном, головою Українського центру безпеки та співпраці, аби дізнатися чому активізувались удари, по чому бʼють і як це відображається на Запорізькому напрямку на фронті.
Нові можливості і зміна тактики
За словами експерта, активізація ударів напряму пов’язана зі зміною можливостей української армії. З’явилося більше засобів ураження — насамперед безпілотних систем, а також ракетного озброєння.
“Ми від початку цього року бачимо, що посилились удари саме на оперативну глибину, це фактично вся окупована територія України і, до речі, включно з Кримом. У нас з'явилися нові засоби ураження, в першу чергу ми говоримо про дрони FP-2, але також і повноцінні ракети”.
Ба більше, навіть президент Зеленський говорив, що Україна вперше отримала достатній ресурс для такої війни. Тобто мова йде про зміну підходу: замість точкових ударів — планомірне знищення тилової інфраструктури.
Як “засліплюють” ворога
Один із ключових елементів цієї кампанії — системне знищення протиповітряної оборони РФ. І це ураження різних типів систем: від класичних до спеціалізованих
“Ми побачили протягом першого кварталу і вже фактично першої половини квітня системне ураження засобів радіолокаційного виявлення, засобів протиповітряної оборони ворога, при чому всього спектру засобів. Тобто буки, тори, панцирі, навіть бачили ураження такої специфічної установки, як “Валдай. От вона покликана якраз боротися з найменшими дронами, тобто з усіма типами дронів. І її точно так само дроном було уражено”, — розповідає РІА Південь Сергій Кузан.
Це дає Україні стратегічну перевагу, адже після ураження протиповітряного захисту відкривається можливість для ударів по більш складних цілях.
“Тому ми можемо ширше уражати той необхідний банк цілий, який мали і мають наші сили оборони по всьому півдні. І Мелітополь є, звичайно ж, невід'ємною частиною, тому що він як головний елемент логістики, на чому тримаються окупаційна влада і окупаційні силовики на цілому півдні”.
Які цілі вражають, щоб зупинити логістику ворога
За словами голови центру безпеки та співпраці, під ударами опиняється все, що забезпечує функціонування армії РФ.
“Традиційно, звичайно, це командні штаби, вибивання одного такого штабу, навіть батальйонного рівня вже призводить як мінімум до сповільнення, а як максимум до дезорганізації цілого підрозділу батальйону, а якщо бригади, то тим більше. І на цілих ділянках фронту”.
Також йдеться про склади і постачання техніки.
“Цілий ряд складів на окупованій частині Запорізької області було уражено, в результаті чого фронт недоотримав необхідного боєкомплекту. Також це спроможності швидко поповнювати запаси і паливо-мастильних матеріалів, і в артилерії, і в дронах, в усій необхідній техніці і озброєнні. І тому так важливо уражати залізниці, локомотиви, це призводить до зупинок, затримок і, відповідно, до збиття графіків”.
Окремо експерт наголошує на важливості знищення енергетичної інфраструктури, адже саме вона заживлює залізниці та воєнні об’єкти. Такі удари призводять до розбалансування логістики ворога та із часом призводять до зламу системи.
“Ураження саме всієї логістичної інфраструктури звичайно призводить до зниження потенціалу російських окупаційних військ. На жаль, ми не можемо говорити, що кожне таке ураження є стовідсотковим і невідновлювальним. На жаль, і електропідстанції, і командні пункти, вони відновлюються, склади переноситься, але ж все це час і це додаткова витрата ресурсу. Тому безперечно, що системні удари по таким об'єктам призведуть, зрештою, до зламу всієї воєнної машини окупантів на півдні”.
Чого очікувати далі і які наслідки для фронту
Сергій Кузан розповідає, що обстріли інфраструктури ворога будуть продовжуватись, однак наголошує: це довгострокова стратегія, яка поступово змінює баланс сил.
“Обстріли мають дійсно накопичувальний ефект. На жаль, ми цього не побачимо в найближчій місяці, навіть в найближчий квартал безпосередньо по лінії боєзіткнення, бо по інерції, такі великі заходи відображаються повільніше, але найголовніше те, що тили вже фактично будуть втрачати свою спроможність”.
Експерт каже, що через постійну загрозу для окупованої частини Запорізької області у небі, просуватися піхотою стає складніше.
“Ми бачимо по авіації наскільки ми вільніше почуваємося на півдні, застосовуємо навіть свої авіабомби і наскільки ця ситуація в повітрі контрастує зі Сходом України. Наприклад, з Донецьким напрямком, коли ворог може задіювати свою штурмову авіацію. <...> По півдню якраз ворог не може собі цього дозволити, тому що його летовища всі під ударами українських безпілотників. Отже, так вільно не може діяти ворожа авіація, а якщо немає стабільного прикриття з неба, то і на землі темпи просування не зможуть бути такими ж самими високими, як, наприклад, на Донецькому напрямку”.
У підсумку, завдяки ударам по критичній інфраструктурі фронт можна звести лише до самої піхоти, що значно послабить російське військо.
Окремо варто розуміти, чому саме Мелітополь і Запорізька область стали ключовими цілями ударів для усіх ТОТ і яку роль у цій системі відіграє місцевий спротив. Про це читайте у другій частині матеріалу на сайті РІА Південь, що вийде незабаром.
