На тимчасово окупованій частині Херсонської області російська окупаційна влада продовжує презентувати масштабні плани “розвитку” населених пунктів. Черговий такий проєкт представили для Горностаївки. Утім, заявлені проєкти більше нагадують масштабні картинки з рожевими мріями, ніж реалістичні плани, співвіднесені з ситуацією на окупованій території.
Хто повідомляє: про це пишуть окупаційні медіа.
Декорація “розвитку”
За задумом російських проєктувальників, до 2046 року Горностаївка має отримати нові виробничі потужності — олійноекстракційний, асфальтовий та бетонний заводи, а також станцію обслуговування сільгосптехніки. Крім того, планується реконструювати елеватор.
В планах окупантів також реконструювати три озеленені території загального користування площею близько 8 гектарів, створити ще 4,2 гектара нових зелених зон та близько 2,3 гектара озеленених територій спеціального призначення.
А ще — капітально відремонтувати п’ять спортивних об’єктів, реконструювати стадіон “Дружба”, побудувати фізкультурно-оздоровчий комплекс, молодіжний центр та бібліотеку з дитячим відділенням.
Окремо окупанти говорять про реконструкцію вулиць Покровської та Радянської, розширення маршрутної мережі на 9 кілометрів і створення 22 додаткових зупинок.
Такий перелік створює враження масштабного розвитку населеного пункту. Проте водночас залишається питання: на кого розрахована ця інфраструктура?
Окупація, бойові дії та політика Росії призвели до масштабних демографічних і соціальних змін на захоплених територіях. Частина населення виїхала, інші були змушені залишити свої домівки через бойові дії та окупацію. Водночас Росія намагається змінювати склад населення та інтегрувати захоплені території у власну адміністративну, економічну й освітню систему.
За таких умов будівництво нових соціальних об’єктів у проєктах із горизонтом планування до 2046 року виглядає передусім як демонстрація намірів. І все це — на території, яка перебуває в зоні постійних обстрілів.
“Річковий причал” на березі сухого Каховського водосховища
Особливо показовою є транспортна частина генплану Горностаївки.
Російські проєктувальники пропонують побудувати річковий причал на березі Каховського водосховища. Але після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року водосховище фактично припинило існування у своєму попередньому вигляді. На його місці сформувалися русло Дніпра та значні ділянки суходолу, які раніше були затоплені.
Тому сама поява в генплані “річкового причалу” показує, наскільки відірваними від наслідків війни можуть бути російські проєкти. Проєктувальники закладають у документи об’єкти, водночас не пояснюючи, якими будуть гідрологічні умови, транспортне значення цієї ділянки та економічна доцільність такого будівництва.
Генплан не означає будівництва
Показово, що окупаційні проєкти майже не відповідають на питання, які є ключовими для людей, що залишилися на окупованих територіях: безпека, доступ до медицини та освіти, стабільне електро- і водопостачання, стан доріг, робота, ціни та можливість вільно пересуватися.
Фактично ж такі генплани більше говорять про наміри Росії закріпити окупацію та економічно інтегрувати захоплені території, ніж про реальне вирішення їхніх нагальних проблем.
Тому чергові заяви про масштабне будівництво варто сприймати передусім як частину інформаційної кампанії окупаційної влади, а не як доказ того, що заявлені проєкти справді будуть реалізовані.
Це не єдиний приклад, коли окупаційні плани існують окремо від реальності.
Що було раніше?
Практично аналогічний підхід окупанти демонструють і в Нижніх Сірогозах. Там у концепції генерального плану передбачили агрологістичний комплекс, елеватор, бетонний і комбікормовий заводи, оптово-розподільчий центр та підприємство з обслуговування сільськогосподарської техніки.
Як і у випадку з Горностаївкою, окупаційні ресурси не повідомляють про конкретні джерела фінансування, інвесторів та чіткі терміни реалізації більшості заявлених проєктів.
