Біля витоків волонтерського руху Нижньосірогозького району стоять керівники фермерських господарств і сільгосптовариств. Починаючи з 2014 року вони особисто здійснювали виїзди з гуманітарними вантажами в зону бойових дій на Сході України. Про те, як все починалося у підбірці спогадів і публікацій за 2014-2015 роки
В числі перших волонтерів — агровиробники
Волонтери-агровиробники Нижньосірогозького району
З перших днів збройного протистояння на Сході України фермери, підприємці, представники органів місцевого самоврядування трудових і учнівських колективів стали активними учасниками волонтерського руху.
В числі перших почали надавати матеріальну та фінансову допомогу військовим частинам Збройних сил України агровиробники Сірогозщини Микола Дудка, Павло Шмигирівський, Василь Дудка, Петро Яворський, Олександр Жилін, Василь Шитець, Василь Чміль.
Вони неодноразово їздили в зону проведення Антитерористичної операції щоб доставити гуманітарний вантаж підшефним військовим частинам.
Волонтери Сірогозщини відзначені Почесними грамотами та Подяками за допомогу Збройним силам України.
Василь Дудка, Микола Дудка
А голові фермерського господарства Миколі Дудці вручили Почесний нагрудний знак “За заслуги перед Збройними силами України” начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України.
Олександр Жилін, Микола Дудка
Про поїздки сірогозьких фермерів з гуманітарним вантажем в зону проведення Антитерористичної операції є численні публікації в Нижньосірогозькій районній газеті “Червоний промінь”. Деякі з них пропонуємо пригадати.
Газета “Червоний промінь” від 22 серпня 2014 року
Микола Дудка, Василь Шитець. Слов'янськ. 2014 рік
Напередодні Дня Незалежності України фермери і керівники сільгосппідприємств Нижньосірогозького району Микола та Василь Дудки, Василь Шитець, Василь Чміль, Микола та Павло Шмигирівські зробили святковий подарунок воїнам 95-ї Житомирської аеромобільної бригади, які разом з військовослужбовцями 26-ї Бердичівської артилерійської бригади навесні базувалися на території нашого району й області.
Сірогозьким фермерам довелося здолати чималий шлях, аби провідати друзів в місті Слов’янську, яке донедавна перебувало в епіцентрі проведення антитерористичної операції. Нині сюди повернулося мирне життя, і саме сюди на перепочинок прибули житомирські десантники. Артилеристи ж досі перебувають у зоні активних бойових дій.
У телефонній розмові з’ясували, чого найбільше потребують наші вояки, завантажили все необхідне й вирушили в дорогу. Бійці, які ще кілька днів тому були на фронті й захищали територіальну цілісність України, попросили, аби їм привезли, насамперед, свіжих овочів та фруктів, і, звичайно ж, знаних далеко за межами України херсонських кавунів.
Тож наші фермери найняли мікроавтобус у приватного підприємця з смт Веселе Валерія Білокопитого (він, до речі, сам сів за кермо автівки), завантажили тонну кавунів, картоплю, помідори, яблука та ін., взяли комплекти натільної білизни й засоби гігієни, дорогою закупили ще півтонни свіжомороженої курятини й вирушили в путь. Ініціативна група, яка зібрала цю гуманітарну допомогу воїнам української армії, делегувала до Слов’янська Миколу Дудку та Василя Шитця.
Газета “Червоний промінь” від 26 грудня 2014 року
Дебальцево. 2014 рік
— В Україні йде війна. Це можна не визнавати, або ходити з заплющеними очима, але факт залишається фактом. На фронті: блокпостах, передовій, у тилу оборону тримають наші брати, сусіди, однокласники. Можна робити вигляд, що нас це не стосується, але це не так! — говорить Олександр Жилін, підприємець з Нижніх Торгаїв, що днями разом з фермерами Миколою Дудкою і Василем Шитцем, керівниками ТОВ “Анатолівське” та “Новопетрівське” Петром Яворським і Павлом Шмигирівським повернувся із зони АТО.
В переддень Дня Святого Миколая вони відвезли гуманітарний вантаж для бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, яка дислокується під Дебальцево, та воїнів 43-го Батальйону територіальної оборони Збройних сил України, які тримають оборону між Артемівськом і Горлівкою.
— Хлопці мерзнуть, не мають ліків та вітамінів, ніхто не каже про розкіш — мова йде про найнеобхідніші теплі речі і харчі. Тож завантажили спальні мішки, ковдри, бушлати, взуття, теплу білизну, продукти в асортименті, одним словом — найнеобхідніше. За дорученням учнів Нижньосірогозької школи відвезли нашим воякам обереги, які діти виготовили власноруч, і передали їх особисто командиру 26-ї Бердичівської артилерійської бригади Андрію Маліновському.
На взаєм він щиросердно подякував школярам і передав для них листи з подякою та привітаннями з новорічно-різдвяними святами.
Також Олександр Володимирович розповів, що дорога була нелегка, чим ближче до зони бойових дій, тим гірший стан дорожнього покриття — вибоїни, ями. Деякі ділянки доводилося їхати по бездоріжжю, степом, аби не потрапити під обстріл. Автівки зупиняли для перевірки на блокпостах, а їх за час подорожі на Схід було вісім.
— Все доставили вчасно. Як і планували — встигли до Дня Святого Миколая, щоб підтримати бойовий дух воїнів та додати настрою напередодні свята, — продовжує розповідати Олександр Жилін. — Особистий привіт і домашні смаколики відвезли Максиму Зайцеву з Нижніх Торгаїв і його бойовим побратимам, військовослужбовцям 43-го Батальйону територіальної оборони. У хлопців там гаряче, але вони впевнені, що з такою всенародною підтримкою, таким тилом, вони точно переможуть, адже приємно насправді знати що про тебе піклуються, люблять і чекають.
Газета “Червоний промінь” від 20 березня 2015 року
Дебальцево. 2015 рік
Днями фермери і підприємці Нижньосрогозького району Микола і Володимир Дудки, Олександр Жилін, Олег Кирилін та Василь Шитець повернулися зі Сходу України. Хлопці вкотре возили гуманітарну допомогу для військовослужбовців Збройних сил України. Передусім, відвідали своїх підопічних бійців 30-ї Новоград-Волинської окремої механізованої бригади. Ще з 25-го січня нинішнього року її підрозділи брали безпосередню участь у захисті міста Дебальцеве. Вдень та вночі гвардійці вели запеклі бої з проросійськими бойовиками. 9-го лютого незаконні збройні формування ДНР та ЛНР перейшли в наступ у напрямку артемівської траси з метою утворення Дебальцівського котла. Але на заваді стала 30-та окрема гвардійська механізована бригада разом з підпорядкованими їй підрозділами інших військових частин. Командував операцією по недопущенню оточення особисто командир 30-ї бригади, підполковник Віталій Якубов. Бійці “тридцятки” вели вогонь всіма наявними засобами ураження, демонструючи весь вишкіл, який здобули протягом року в боях на сході України. Подекуди вони виконували свій військовий обов’язок на межі людських можливостей, проявляючи при цьому неабияку сміливість та героїзм.
17-го лютого підрозділи бригади разом з іншими частинами та підрозділами Збройних сил України, що перебували в цьому районі, розпочали плановий і організований відступ з Дебальцевого. Майже добу вони проривалися під шквальним вогнем артилерії, танків та стрілецької зброї бойовиків.
О дев’ятій ранку наступного дня підрозділи 30-ї бригади вийшли з-під обстрілів у кількості 233 військовослужбовця, при цьому втрат під час виходу не зазнали, лише було поранено двох військовиків.
На жаль, за час боїв під Дебальцево в бригаді були «двохсоті», «трьохсоті» і безвісти зниклі.
Тож нині, облаштовуючи нову лінію оборони між Дебальцевим і Артемівськом, бійці неабияк зраділи своїм старим і надійним друзям — волонтерам з Сірогозщини. Слід сказати, що наші підприємці й фермери, користуючись нагодою, відвідали також Володимира Дебеля із Зернового, який нині служить у складі 55-ї артилерійської бригади Збройних сил України, що базується під Артемівськом. Олег Кирилін та Василь Шитець передали йому та його бойовим побратимам продукти й речі, які для них зібрали зернівчани. А Олександр Жилін відвідав свого земляка Максима Зайцева з Нижніх Торгаїв, військовослужбовця 43-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області, на прикордонному блокпосту неподалік Дебальцева на трасі Артемівськ – Горлівка – нині це передова сил АТО.
Радість фронтових зустрічей важко передати, особливо, коли привозять звістку від рідних і друзів, а ще – смаколики домашнього приготування. Олександр Володимирович розповідає, що не лише рідня, а й односельці-нижньоторгаївці передали військовослужбовцям гуманітарну допомогу — продукти, речі, засоби гігієни та ін. І від імені бійців попросився сторінок газети передати слова щирої вдячності за допомогу і підтримку фермеру Олександру Дяченку та колективу магазину “Мрія” Анні Харченко, Галині Костюкевич, Наталії Газаєвій та Наталі Овсянніковій. Ці люди постійно, без прохань та нагадувань, за покликом серця і від щирої душі постійно надають допомогу військовослужбовцям Збройних сил України. Стосовно того як довелося їхати в зону АТО, Олександр Жилін зазначає, що це була одна з найскладніших поїздок. Насамперед, було важко морально бачити зруйновані бойовиками села і містечка, розтрощені мости й розкурочені воронками вибухів дороги. Та попри все морально-бойовий дух українських військовиків задовільний. Обстановка в армії стабільна. А волонтерська допомога найкраще підтримує патріотичний дух народної армії.
Газета "Червоний промінь" від 17 квітня 2015
Касьянівка, Донецька область. 2015 рік
Великдень – одне з найбільших християнських свят. У цей день кожен повинен відчути радість від Воскресіння Христового та посмакувати паскою. Тому, щоб подарувати хоч частину Великого свята своїм землякам – бійцям 21-го батальйону територіальної оборони Херсонської області “Сармат” Збройних сил України, які зараз у зоні АТО, сірогозці долучилися до благодійної акції “Паска для солдата”.
Батальйон “Сармат” — це добровольче збройне формування, створене на території та з мешканців Херсонської області, офіційно підпорядковане Міністерству оборони України. Командир батальйону — підполковник Віктор Євдокимов. Батальйон почали формувати в травні 2014 року. В червні того ж року почалось бойове злагодження формування на полігоні в Чорнобаївці.
Згодом “Сармат” ввели до складу 28-ї механізованої бригади. Вже у складі бригади добровольці з Херсонщини пройшли вишкіл на полігоні Широкий Лан і нині несуть службу в зоні проведення АТО: частина бійців на прикордонних блокпостах — у першій лінії оборони, інші ж — у другій лінії неподалік Маріуполя. Тож благодійну справу по збору святкових кошиків для воїнів-земляків підтримали фермери і підприємці Сірогозщини, насамперед, Василь і Микола Дудки, Василь Шитець і Олександр Жилін. Також до участі в акції приєдналися вербівські фермери Василь Чміль і Володимир Магарян та освітяни району.
Окрім традиційних складників пасхального кошика — пасок, крашанок, ковбаси, сала, привезли “сарматівцям” ще й свіжі фрукти, цитрусові й овочі, м’ясо баранини і свинини. Користуючись нагодою, забезпечили хлопців спідньою білизною, засобами гігієни та побутової хімії. Загалом привезли подарунків більше як на 32 тисячі гривень. До речі, засоби гігієни для військовослужбовців передали також освітні заклади району.
