Четверо журналістів з Херсонщини, зокрема, і редактор сайту Нижні Сірогози.City, провели тиждень в Естонії. Враження від поїздок країною і спілкування з місцевими жителями лягли в основу цієї публікації
Не секрет, що економічний спадок після розвалу Радянського Союзу дістався Естонії, одній з п’ятнадцяти пострадянських республік, доволі скромний, а точніше мізерний. У цій маленькій країні на березі Балтійського моря було добре розвинене тваринництво і риболовля. Навіть зернових не вистачало на власні потреби. Зокрема, пшеницю доводилося експортувати з України.
Тож, що мало відбутися в Естонії за роки її незалежності, аби з республіки – сировинного придатку перетворитися на європейське економічне диво, країну, яку вважають аналогом азіатського Сингапуру в Європі?
Свої можливості оцінили реально
Розвиток інформаційних технологій та малого і середнього бізнесу, зорієнтованого, насамперед, на країни Скандинавії, які цінують не дешевизну й доступність, а якість товарів і послуг, вивів Естонію на лідируючі позиції як серед пострадянських республік, так і серед країн – членів Євросоюзу.
Реально оцінивши свої можливості молода незалежна Естонія на початку 90-х років проаналізувала на чому вона може заощадити, і які нові галузі виробництва і сфери послуг принесуть їй прибуток.
Заощаджувати почали з впровадження інформаційних технологій. Для цього тут придумали свій унікальний варіант електронного уряду. Головна ідея полягала в тому, щоб скоротити чиновницький апарат, перемогти бюрократію і корупцію.
Так, з 2002 року в Естонії використовується електронний підпис. Це дозволяє підписувати онлайн всі документи, в тому числі і великі контракти. До речі, держава на цьому економить 2% ВВП.
Час – це гроші
Під час поїздки до села Мое (муніципалітет Тапа, повіт Ляене-Віру) випала нагода поспілкуватися з власником одного з найуспішнішого в Естонії заводу алкогольних напоїв Moe Fine Spirit Distillery Свеном Івановим. Підприємець не лише розповів про сутність роботи електронного уряду, а й на прикладі свого підприємства пояснив його переваги.
- Насамперед, я не витрачаю дорогоцінний час на походи в банк, аби оплатити якість послуги чи отримати грошовий переказ, – розповідає пан Свен. – Мені не потрібно відправляти податкову декларацію в паперовому вигляді та витрачати на її заповнення кілька годин. Сьогодні це можна зробити дистанційно, аби лише у вас під рукою був компьютер або телефон і підключення до інтернету.
Тож сидячи вдома, їдучи в транспорті можна оплатити рахунки, підписати контракти, заснувати бізнес (достатньо півгодини!), подати декларацію про доходи (хвилин п’ять!), оформити соціальну допомогу та отримати інші послуги. І для цього не варто бігати по кабінетах, збирати папери, робити копії документів і ставити на них печатки. До речі, печатка в мене є, але вона потрібна мені коли я укладаю угоди і оформляю документи з партнерами з колишніх республік Радянського Союзу.
Зауважу, що для доступу до послуг досить мати персональну ID-карту. Вона є практично у всіх жителів Естонії. Навіть у пенсіонерів.
Єдине, якщо ви хочете одружитися, або розлучитися, чи то продати будинок вам потрібно звернутися особисто до нотаріуса.
Вмикаємо мізки, аби обійти конкурентів
Взагалі то Естонія – це країна приваблива для розвитку бізнесу, і Свен Іванов розповів про декілька аспектів, які допомогли йому зробити своє підприємство успішним і конкурентноздатним.
- Наше підприємство дуже маленьке, і до того ж розташоване в справжньому глухому кутку Естонії, – продовжує розповідь Іванов. – Тож триматися на плаву і конкурувати з аналогічними заводами з випуску спиртних напоїв нам доволі складно. Проте для таких маленьких і середніх підприємств як наше (на підприємстві всього сім працівників, немає навіть бухгалтера, бухгалтерські послуги за потреби просто купують) діє державна система співфінансування бізнесу. Тобто, якщо я вклав у розвиток виробництва 1 млн євро, таку ж суму буде надано підприємству з державного бюджету.
До того ж, діє інвестиційна підтримка Євросоюзу. А так як я у виробництві спирта, горілки, джину і пива ми використовуємо лише органічне озиме зерно і рослинну сировину місцевого виробництва, а фермери також отримують суттєву фінансову підтримку від Євросоюзу для розвитку сільгоспсектора, все це значно здешевлює виробництво алкогольної продукції.
Конкурентноздатність нашим спиртним напоям забезпечує органічна, екологічно чиста сировина і джерельна природна вода з водоохоронної зони Пандівере. І якби у нас було достатньо екологічно чистої сировини, ми могли б стати найбільшим в Європі виробником екологічно чистого спирту. Тож нині ми звернулися до місцевих аграріяв, щоб вони почали виробляти екологічно чисте зерно в значно більших обсягах.
Нульовий податок на прибуток існує
До розповіді Свена Іванова про розвиток малого і середнього бізнесу в Естонії варто додати, що тут створено умови не лише для місцевого підприємництва, а й для роботи іноземних інвесторів. Багатьох приваблює естонська податкова система, що полягає у відсутності податку на прибуток. Хоча формально він все ж таки є, але становить 0%. Проте дана ставка використовується лише у випадку реінвестування його в бізнес. Нульовий податок на прибуток таким чином мотивує підприємця знов і знов залучати дохід в розвиток бізнесу і його укріплення.
Є ще низка податкових преференцій для ведення бізнесу в Естонії, але то вже тема для написання іншої статті.
Підсумовуючи нашу розмову естонський підприємець Свен з російським прізвищем Іванов зауважив, що в бізнесі, як і в будь-якій іншій справі потрібне бажання працювати, і виконувати свою роботу якісно. За таких умов вироблені вашим підприємством товари займуть достойну нішу на ринку продукції не лише окремо взятого регіону, а й країни, чи континенту.
Мовою цифр
Щоб мати краще уявлення про Естонію – країну Північної Європи, що омивається водами Балтійського моря, варто навести деякі порівняльні цифри, що стосуються її площі та населення.
Площа Естонії становить 45227 км², – це навіть менше, як дві Херсонських області (площа Херсонщини – 28461 км²).
Населення Естонії за станом на 1 січня 2018 року становить 1 млн 319 тис. 133 особи, і це фактично дорівнює населенню міста Харкова, що нині становить 1 млн 451 тис. 132 особи.
Одним з найбільших островів, що належить Естонії є острів Сааремаа у Балтійському морі – найбільший з островів Моонзундського архіпелагу. Його площа – 2673 км² – і це майже два Нижньосірогозьких района (площа Нижньосірогозького району 1210 км². Населення цього острова становить 30 тис. 966 осіб, що на 17 тисяч менше, ніж жителів Нової Каховки.
Одним словом країна невелика за площею, з незначною чисельністю населення.
Матеріал підготовлено в рамках навчально-ознайомлювального візиту в Республіку Естонія, організованого Естонським центром східного партнерства та Українським кризовим медіацентром.
