Процес створення об’єднаних громад в Україні стимулює розвиток туристичної сфери. Чимало з них вважають туризм одним з головних джерел наповнення своїх бюджетів. Адже туризм — феноменальна сфера, яка поєднує понад 50 суміжних галузей економіки. Він є індикатором розвитку місцевої громади, починаючи від стану доріг, якості надання послуг населенню, рівня медичного обслуговування та закінчуючи організацією вивезення сміття
Здобутки і проблеми чернігівського туризму
Нині в Україні існує чимало популярних і розкручених туристичних маршрутів які користуються популярністю у внутрішніх та іноземних туристів. Однак це лише незначна частина туристичного потенціалу нашої країни. Адже на мапі України є чимало маловідомих об’єктів, які залишаються малодоступними для подорожувальників через відсутність належної інфраструктури.
Про це вели мову посадовці Чернігівської облдержадміністрації та журналісти Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, учасники престуру організованого Українським кризовим медіа-центром за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа — запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”, організованого з метою ознайомлення представників ЗМІ південних областей та їх читацької аудиторії з успіхами та здобутками впровадження реформ та культурно-історичним і туристичним потенціалом Чернігівщини.
Павло Веселов, заступник директора Департаменту культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації вважає, що однією з найголовніших проблем Чернігівської області в сфері розвитку туризму є — логістична. Цікаві місцевості розкидані на великій відстані одна від одної і майже нереально за один день побувати, наприклад, у Чернігові та Батурині чи Седневі. А якщо намагатися побачити все що є найцікавішого в області — то важко вкластися навіть у тиждень.
— Туристам сьогодні важливий комфорт та можливість планувати свою подорож заздалегідь. Сьогодні завдяки розвитку інтернету подорожувати стало просто, тому що можна замовити житло, квитки, екскурсії та харчування за допомогою спеціальних інтернет додатків, — пояснює Павло Веселов. — Це дає додаткові можливості для розвитку туристичної галузі. Насамперед, розказати про свою громаду та її туристичні можливості.
Як чернігівська влада “розкручує” туристичні об’єкти
Посадовець зазначив, що віднедавна органи місцевої влади вибудовують інформаційну кампанію по створенню позитивного іміджу туристичних об’єктів Чернігівщини. Працюють над “розкруткою” своїх гастрономічних, туристичних та фестивальних “родзинок”.
Оксана Стельмах
— Чернігівська область має практично всі складові для успішного розвитку туристичної галузі — унікальну природу, багате історичне минуле і бажання місцевих громад вкладати кошти в розвиток туристичного бізнесу, — долучилася до розмови керівниця департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації Оксана Стельмах. — Окрім вже “розкручених” туристичних об’єктів можна відвідати еко-ферми, зелені садиби, навіть ревайлдинговий парк природи.
Павло Веселов
— В нашій області є унікальні історико-культурні, неповторні природні, лікувальні та рекреаційні ресурси, що дають можливість розвивати різні види туризму, — додає Павло Веселов, заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації. — В нинішньому році за ініціативи Президента України започатковано загальнодержавний проєкт “Туристичні магніти України”. Він передбачає визначення в кожній області по 3-5 найбільш привабливих з погляду туризму об’єктів історико-культурного та природного значення з метою їх подальшого розвитку та стимулювання внутрішнього туризму. В Чернігівській області до цього переліку увійшли: Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, Парк природи “Беремицьке”, Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, Національний історико-культурний заповідник “Качанівка”, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник “Слово о полку Ігоревім”.
Щорічно на Чернігівщині відбувається близько 75 традиційних фестивалів та приблизно півтора десятка позапланових заходів, як місцевого так і всеукраїнського рівня. З обласного та місцевих бюджетів витрачаються фінансові ресурси на виконання Обласної цільової програми розвитку туризму Чернігівської області. А а це — і підтримка фестивалів, і вироблення рекламної продукції, зокрема семи 30-секундних промороликів, і представлення на всеукраїнських випусках та багато іншого.
Стимули і гальма туристичної сфери Чернігівщини
Посадовець зауважив, що на туризм практично не надходять кошти з держбюджету останній десяток років. У той же час, у порівнянні з центральними областями, Чернігівщина має достойне фінансування туристичної галузі. Приміром за підсумками минулого року з обласного бюджета залучили майже 1 мільйон 400 тисяч гривень на фінансування туристичної сфери.
Також місцева влада підтримує ініціативних людей, які розвивають власний бізнес. Окремої уваги заслуговує і такий молодий, але дуже перспективний напрямок, як “зелений туризм”. Чернігівщина має вигідне географічне положення, що дозволяє активно використовувати природний потенціал регіону. Наразі, на території Чернігівщині, активно працюють 36 приватних сільських садиб, які приймають туристів та гостей зі всієї України. Природні та історичні ресурси Чернігівського, Ріпкінського, Коропського, Куликівського та Новгород-Сіверського районів дозволяють активно розвиватись представникам “зеленого туризму”. Флагманами у цій сфері є садиби “Андріївські озера” та “Соколиний хутір” біля Качанівки, які вже багато років успішно функціонують та є відомими далеко за межами області.
Та безумовно левова частка туристів припадає на обласний центр. Це й не дивно, адже для розвитку туристичної галузі чернігівський бізнес зробив за останні п’ять років більше, ніж місцева влада за всі роки Незалежності.
Учасники престуру на екскурсії «Чернігів стародавній»
— Туристам сьогодні важливий комфорт та можливість планувати свою подорож заздалегідь. Сьогодні завдяки розвитку інтернету подорожувати стало просто, тому що можна замовити житло, квитки, екскурсії та харчування за допомогою спеціальних інтернет додатків, — пояснює Павло Веселов. — Це дає додаткові можливості для розвитку туристичної галузі. Насамперед, розказати про свою громаду та її туристичні можливості. Однак є проблема, яка суттєво гальмує розвиток туристичної сфери — це транспортне сполучення.
Дійсно, питання транспортного сполучення Чернігова з більшістю міст України здійснюється через столицю, що створює певні незручності для туристів. Втім, не дивлячись на складне транспортне сполучення на Чернігівщині таки є ряд об’єктів, які постійно тримають марку туристичних центрів. Одним із таких є місто Батурин, відома гетьманська столиця.
Батуринська цитадель
За словами Павла Веселова Батурин є яскравим прикладом відродження, коли занедбаний туристичний об’єкт перетворюється у потужний туристичний центр, якщо питання його реставрації піднімається на державному рівні. Ініціатором відновлення гетьманської столиці, тоді виступив сам Президент України Віктор Ющенко. Нині Батурин — це один з найбільш відомих в Україні Чернігівських туристичних об’єктів.
Кінотуризм, як новий перспективний напрямок
Нині Чернігівська область має гарну можливість розвивати кінотуризм. Адже ще в радянські роки Чернігівщина стала знімальним майданчиком для зйомок кінострічок “Вій”, “Дикий мед”, “Григорій Сковорода”, “В бой идут одни “старики”, “Подпольный обком действует”, “Щорс” та інші.
— В минулому році в Національному історико-культурному заповіднику “Качанівка” (від редакції – знаходиться в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області) знімали один з наймасштабніших кінопроєктів — український серіал “Кріпосна”, — розповідає Павло Веселов. — Тож розглядаємо можливість розробити туристичні маршрути та промоцію місцями зйомок не лише для українських, а й для польських туристів. Адже серіал “Кріпосна” б'є всі рекорди за кількістю переглядів у Польщі. Причиною успіху стрічки в Польші вважають географічний фактор.
Зйомки серіалу “Кріпосна” в Качанівці
На думку Павла Веселова, якби до приватних ініціатив додати державну підтримки у спрощенні ведення туристичного бізнесу, створенні сучасних і зрозумілих стандартів якості, облаштуванні інфраструктури та наданні фінансової допомоги на гідні проекти, це суттєво зміцнило б позиції туризму не лише на Чернігівщині, а й в Україні.
Публікацію створено за матеріалами престуру організованого Українським кризовим медіа-центром за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа — запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”
