Естонський досвід територіального захисту: поради для українців

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 07.12.2018 14:00
  • 0

В умовах української дійсності нам потрібна потужна армія, яка відновить територіальну цілісність держави, а також сили загонів територіальної оборони, що готові швидко відреагувати на загарбницькі зазіхання сусідів

Потенційний ворог у нас спільний

В Україні зрозуміли, що боронити кордони держави потрібно спільно регулярним військовим формуванням і загонам оборони організованим за територіальним принципом.

Рік тому такі загони сформували на Херсонщині. Вони увійшли до складу 124-ї окремої бригади територіальної оборони під оперативним командування штабу “Південь”, і складалися мешканців усіх районів області.

 

Фактично всі роки незалежності України проводилося планомірне знищення наших збройних сил. Проте ми змогли за короткий проміжок часу відновити боєздатність армії. Тепер на черзі створення загонів територіальної оборони. Та на відміну від багатьох європейських країн, які мають добре розвинену мережу загонів територіальної оборони, у нас немає часу будувати тероборону протягом 60 років, як це робили, наприклад, у Швейцарії. Однак серед колишніх республік Радянського Союзу є одна країна, яка за досить короткий період часу створила власну ефективну систему територіальної оборони.

Маленька Естонія не володіла й не володіє фінансовими ресурсами, які доступні Швейцарії або Сполученим Штатам. І стартові можливості у естонців для побудови власних сил оборони та територіальної оборони дуже подібні до українських.

Килим безпеки Естонії: відсоток учасників Союзу оборони від жителів адміністративних територій

 

У 1991 році обидві країни отримали у спадок від Радянського Союзу знищені комунікації, зруйновані будівлі, застарілу техніку і склади з протермінованими боєприпасами. Все це ускладнювало молодим незалежним країнам створювати власні Збройні сили. Крім цього, потенційний ворог в України та Естонії спільний.

Ефективна модель тероборони по-естонські

Під час нещодавнього візиту до Естонії в складі делегації українських журналістів редакторка Нижні Сірогози.City на власні очі побачила, як працюють добровольчі структури Естонії, зокрема Кайтселійт (Союз оборони в перекладі з естонської).

Побудована естонцями модель територіальної оборони є ефективно працюючою системою, що ефективно функціонуватиме на теренах нашої держави.

Естонський Кайтселійт складається з кількох підрозділів. Це власне Кайтселійт, до складу якого входять чоловіки. Найскодукайтсе — жіноче формування. І два молодіжних крила — Кодутютред (дівчатка) та Нооред коткад (хлопчики).

 
 
 
 

В Україні після того, як в навчальних закладах припинили проводити дитячу військову гру “Зірниця”, патріотичним вихованням і військовим вишколом школярів на державному рівні ніхто не займався. Нині військові традиції запорозьких козаків у нас активно відроджуються. Діти і молодь беруть участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі “Сокіл” (Джура), у спортивно-патріотичній грі “Козацький гарт” та інших.

 

Доросле населення, і чоловіки, і жінки, залучаються до підготовчих занять у загонах територіальної оборони.

 

У нас є десятки громадських організацій, зокрема, волонтерських і тих, що працюють на благо обороноздатності нашої країни.

 

Тож ми в Україні вже маємо власну модель загонів територіальної оборони, що дуже схожа на естонську.

Основа Кайтселійту — добровольчі засади

До-речі, естонці зараз активно вивчають досвід України по залученню добровольців, а також вносять зміни у свої навчальні програми для військових, використовуючи приклади анексії Криму та бойових дій у Донецькій і Луганській областях.

Про це ми говорили під час зустрічі в естонському Союзі оборони з представником відділу зв’язків із громадськістю Кайтселійту, майором Неемом Брусом.

 

До речі, пан Брус перебував у зоні бойових дій на Сході України, допомагав українським військовим опановувати нові види зброї.

Чоловік, за плечима якого кілька десятків років служби в армії, зі сльозами на очах розповідав про побачене й пережите в зоні бойових дій на Донеччині. Особливу стурбованість у нього викликала доля місцевого населення, яке живе під постійними обстрілами.

А ще майор розповідав нам про те, що українцям варто запозичити у естонців зразок формування загонів територіальної оборони.

“Фундаментом побудови Кайтселійту є набір у лави організації виключно громадян Естонії на добровільній основі, — підкреслює майор Неем Брус. — Кайтселійт існує, тренується та підтримує боєздатність всіх підрозділів на постійній основі, а не лише у випадку воєнного або особливого стану, як це передбачено в Україні.

 

Фінансування Кайтселійту здійснюється із бюджету оборони Естонії, який складає 2% від ВВП країни, що дозволяє виділити лише 8% від вказаної частки на весь Союз оборони. Це не такі вже й великі гроші. Їх вистачає, щоб утримувати штаб Союзу у столиці, штаби дружин у кожній з територіальних одиниць Естонії, озброїти всіх солдат та офіцерів, надати кожному з них уніформу натівського зразку (включаючи кевларові шоломи, розвантажувальні системи та підсумки для всього необхідного) і забезпечити постійний процес навчання всіх бажаючих добровольців, які вступили до цієї воєнізованої громадської організації”.

За роки кількість добровольців, які бажають вступити до Союзу оборони Естонії, суттєво збільшилась, і самі естонці пояснюють це подіями у нас в Україні.

Нам є з кого брати приклад

Колишній Надзвичайний і Повноважний посол Естонської Республіки в Україні (1996-1999) Тііт Мацулевич, який супроводжував делегацію українських журналістів під час цієї зустрічі. Він також член Кайтселійту з багаторічним стажем, зауважив “Естонці, про неквапливість яких є чимало анекдотів, справді ніколи не поспішають, але завжди встигають. Тепер вони доволі успішно борються за гідне місце своєї країни в НАТО і Європейському Союзі”.

Пан Тііт підкреслив, що за нинішніх обставин концепція Кайтселійту  якнайкраще підходить для України. Адже за наявності дефіциту бюджетного фінансування та фінансової кризи, в якій опинилася наша держава, було б злочином відмовлятися від участі громадськості у підготовці до оборони власної країни.

“Я впевнений, що більшість патріотів, як в Естонії, так і в Україні, готові робити це на безоплатній основі”, — резюмував пан Посол.

Нам є з кого брати приклад, у нас є бажаючі вступити до лав загонів територіальної оборони, і Херсонщина — тому підтвердження. Варто додати ще практику естонських союзників і тоді ми ще міцніше стоятимемо на захисті рубежів української державності.

Матеріал підготовлено в рамках навчально-ознайомлювального візиту в Республіку Естонія, організованого Естонським центром східного партнерства та Українським кризовим медіацентром.

 

Коментарі:

Вибір редакції

Останні новини