Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні, особливо серед чоловіків. Що потрібно знати, щоби потурбуватися про здоров’я свого серця і попередити серйозні проблеми?
Директор Нижньосірогозького центру первинної медико-санітарної допомоги Оксана Гомон розповіла Нижні Сірогози.City, як саме потрібно турбуватись про стан серцево-судинної системи та попередити появу серйозних негараздів.
Оксана Гомон
“Профілактика — завжди дешева та ефективніша, ніж лікування, — зауважує Оксана Гомон. — І у більшості випадків хворобам серця можна запобігти. Адже головними факторами ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань є: надлишкова вага; підвищений артеріальний тиск; вживання алкоголю та тютюну; низька фізична активність; стрес; нездорове харчування;підвищений рівень глюкози в крові”.
Медичний директор зауважує, що нічого складного та надзвичайно дорогого в елементарних засобах профілактики серцево-судинних захворювань немає. Насамперед, слід регулярно відвідувати свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким підписали декларацію, та вчасно проходити профілактичні скринінги.
“Ефективність цих дій набагато перевершує всі сподівання”, — стверджує Оксана Гомон.
Профілактика серцево-судинних захворювань
Серце є центральною ланкою усього організму — такий собі м’язовий насос, що качає кров та забезпечує безперервний біг крові по судинах. Завдяки цьому кровотоку кожна клітина отримує такі необхідні поживні речовини та кисень. Без цього жоден орган просто не зможе функціонувати.
Щоденно здорове серце прокачує 2 тисячі літрів крові через шляхи кровоносних судин, протяжністю 90 тисяч кілометрів. А енергії, яку воно виробляє за життя, вистачило б для польоту на Місяць!
Цей тандем — серце і судини — утворює серцево-судинну систему. Від їх злагодженої роботи залежить якість та тривалість життя. Якщо у цій системі з’являються неполадки, наслідки можуть стати фатальним.
Загроза “номер один”
Щороку у світі серцево-судинні захворювання забирають 17 мільйонів життів. В Україні вони є основною причиною смертності — офіційні цифри приголомшливі — майже 70%! А світова статистика стверджує, що за всю історію ці захворювання забрали більше життів, ніж всі війни разом узяті.
Серцево-судинні захворювання — це такі недуги як ішемічна хвороба (інфаркт міокарда, стенокардія), інсульт, гіпертонія, аневризма аорти, аритмія, вроджені й набуті вади серця.
Такі симптоми як задишка, неритмічне або нерівномірне серцебиття, набряки, неможливість витримувати звичайні фізичні навантаження – усе це вагомі причини негайно звернутись до лікаря.
Кардіологічний check-up
Основою турботи про своє здоров’я є регулярні медичні обстеження. До 45-річного віку при відсутності хронічних захворювань (цукровий діабет, хвороба нирок) необхідно проходити перевірку раз на п’ять років. Таке обстеження називається скринінгом (профілактичне обстеження здорової людини).
Потрібно буде здати аналізи на холестерин і глюкозу та виміряти артеріальний тиск. А ще лікар розрахує масу тіла та вимірює окружність талії. Для здорової людини з нормальною вагою тіла, яка не палить, цього більш, ніж достатньо.
У випадку, коли є скарги на самопочуття, призначається діагностичний пошук, який буде виходити з того, на що скаржиться пацієнт. До прикладу, проблеми з нормальним серцебиттям зазвичай досліджуються електрокардіографією.
У випадку, коли негаразди з серцебиттям та нерівністю ритму з’являються за певних умов, лікар запропонує пройти навантажувальний тест та добове холтер-моніторування ЕКГ. А при задишці або набряках призначається загальний аналіз сечі та УЗД.
Після 45-річного віку обстеження проводиться раз на три роки – але це за умови, що зі здоров’ям усе гаразд. У іншому випадку потрібно проходити перевірку кожного року.
Стрибки тиску
Артеріальний тиск — один з основних показників діяльності серцево-судинної системи. Якщо є якісь негаразди, він буде різко коливатися — вверх і вниз. Такі гойдалки набагато гірші, ніж навіть стабільно високий (гіпертонія) або стабільно низький (гіпотонія) тиск.
Причинами стрибків можуть бути часті стреси, супутні недуги (ендокринні, проблеми у сердечно-судинній системі), особливості харчування.
До 45 років, якщо систолічний тиск не більше 150 мм. рт. ст та без хронічних захворювань (нирки та цукровий діабет), тиск можна спробувати нормалізувати зміною способу життя. Варто додати фізичні навантаження та забрати з харчового раціону сіль.
І ще. Люди за 50, які мають захворювання нирок, повинні слідкувати, щоб тиск не перевищував позначку 130/80. У випадку, коли він вищий 140, ризик інфаркту та інсульту збільшується.
Менше стресу, більше позитиву
А найкраща профілактика — це ходьба! Справа у тому, що наші м’язи допомагають серцю перекачувати кров. 8 тисяч кроків на день сприяють прискоренню обміну речовин, нормалізації обміну холестерину та глюкози.
До того ж ходьба є профілактикою не тільки інфаркту, але й цукрового діабету, ниркової нестачі та багатьох інших хвороб.
Також до профілактичних засобів відносять зменшення у раціоні легких вуглеводів (усіляких тістечок, печива, кексиків, солодких напоїв). Віддайте перевагу здоровій тарілці, де її половина — це будь-які овочі та фрукти, одна четвертинка — м’ясо або риба, і ще одна — бобові та крупи.
Ну і третє — менше стресу, більше гарних думок. А от нав’язаних рекламою профілактичних лікарських засобів потрібно уникати. В жодному випадку не ведіться на усілякі привабливі рекламні обіцянки, і не приймайте нічого без попереднього узгодження з лікарем.
