Останнім часом одним з найобговорюваніших питань не лише на Сірогозщині, а й у сусідніх з нею районах стала тема подальшої долі Нижньосірогозької центральної районної лікарні. Та чи дійсно є підстави для занепокоєння щодо її подальшого існування? А якщо є, то саме з чим вони пов’язані?
Причина перша: реформа вторинної ланки медицини
В квітні 2020 року стартувала реформа вторинної ланки медицини, яка передбачає реформування спеціалізованої медицини. Тож в рамках цієї реформи Нижньосірогозька центральна районна лікарня переходить на нову модель фінансування, коли за кожну надану пацієнтові послугу медичному закладу платить Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Для цього відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” Нижньосірогозька центральна районна лікарня підписала договір з Національною службою здоров’я про надання послуг в межах Програми медичних гарантій.
Цьому передувала підготовча робота зі створення умов з матеріально-технічного, кадрового та іншого ресурсного забезпечення лікарні. Тобто медзаклад мав довести свою спроможність щодо надання якісних і безпечних медичних послуг та ефективного використання бюджетних коштів.
Вже 26 березня 2020 року Нижньосірогозька центральна районна лікарня уклала з НСЗУ договір по наступним пакетам медичних послуг:
—Амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям, включаючи медичну реабілітацію та стоматологічну допомогу;
—Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
—Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;
—Медична допомога при пологах;
—Діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини;
—Стаціонарна паліативна допомога дорослим та дітям;
—Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям.
Таким чином в лікарні збережено основні напрямки діяльності вторинної ланки, в тому числі надання медичної допомоги при невідкладних станах, проведення хірургічних, гінекологічних та акушерських операцій, роботу пологового відділення.
Однією з основних ознак реформи вторинної ланки медицини став перехід до нової моделі фінансового забезпечення. Головним джерелом фінансування закладу є гроші отримані від НСЗУ за кожного конкретного пролікованого пацієнта.
Однак, щоб ці кошти в 2021 році надійшли вчасно і в повному обсязі, районна лікарня має укласти з Національною службою здоров’я договір про перехідне фінансове забезпечення комплексного надання медичних послуг. Для цього потрібно затвердити План (Стратегію) розвитку комунального некомерційного підприємства “Нижньосірогозька центральна районна лікарня” та фінансовий план на 2021 рік.
Причина друга: адміністративно-територіальна реформа
25 жовтня в Україні пройшли вибори на новій територіально-адміністративній основі. Як такий, Нижньосірогозький район припинив своє існування. Натомість утворено Нижньосірогозьку територіальну громаду, яка увійшла до складу Генічеського району Херсонської області.
Тож ці адміністративні зміни дали поштовх для чуток, стосовно того, що районна лікарня має бути лише в районі, а не в громаді. Чи так це насправді? Про це ми запитали у новообраного голови Нижньосірогозької територіальної громади Дмитра Такаджи.
Дмитро Такаджи
— Громада зацікавлена утримувати та розвивати заклад вторинного рівня медицини, тобто районну лікарню. У зв’язку з тим, що повноваження і ресурси переходять з району у громаду, в напрямку збереження медичного закладу на Сірогозщині вже зроблено певні кроки. Так, Нижньосірогозьку райлікарню рішенням XLVIII сесії Нижньосірогозької районної ради сьомого скликання від 18 вересня 2020 року передано у комунальну власність Нижньосірогозької селищної ради, як правонаступниці новоствореної територіальної громади. Тепер громада матиме змогу утримувати районну лікарню. Більше того, вона має це робити, оскільки кошти, що зараз є на районному рівні, переходять у громаду. До речі, розраховувалися вони в тому числі і на мережу медзакладів. І забирати ці кошти в громади ніхто не збирається. Тож медичні послуги в лікарні вторинного рівня, якою є комунальне некомерційне підприємство “Нижньосірогозька центральна районна лікарня” і надалі оплачує держава, а умови, в яких ці послуги надаються, з наступного року забезпечуватиме громада. Тобто повноваження з утримання районної лікарні — це можливість для громади покращити якість медичних послуг на своїй території. А хороша лікарня — це велика конкурентна перевага для будь-якої громади, це частина комфортного середовища для життя людей. А саме створення такого середовища — і є головною задачею реформи місцевого самоврядування.
Дмитро Такаджи зауважив, що частково покривати необхідні витрати райлікарні: сплачувати комунальні послуги, обслуговувати будівлю, проводити ремонти, можна буде навіть за рахунок ПДФО робітників лікарень, який зараховуватиметься до бюджету громади.
Причина третя: людський фактор
— Однак на сьогодні з’явилися “підводні камені”, які ставлять під загрозу стале функціонування Нижньосірогозької центральної районної лікарні в 2021 році, — розповіла перший заступник голови Нижньосірогозької райдержадміністрації Оксана Полуекто. — Наразі відсутній пакет документів, який керівництво медзакладу мало подати на розгляд сесії Нижньосірогозької районної ради, після чого передати до Національної служби охорони здоров’я. Тому найближчим часом потрібно якнайшвидше затвердити План (Стратегію) розвитку комунального некомерційного підприємства «Нижньосірогозька центральна районна лікарня» та фінансовий план на 2021 рік.
Як з’ясувалося, ці документи вчасно до районної ради не було надано. Тож тепер, аби виправити ситуацію, необхідно терміново зібрати засідання постійної комісії районної ради з питань медицини, після чого провести сесію Нижньосірогозької районної ради сьомого скликання.
Оксана Полуекто, Сергій Дашковський, Дмитро Такаджи
—Директор медичного закладу Геннадій Гомон пообіцяв, що документи на розгляд комісії він подасть цього тижня, — проінформував заступник голови районної ради Сергій Дашковський. — Отримавши їх ми терміново проведем засідання профільної комісії та сесію райради. Адже вже пройшли місцеві вибори і депутати районної ради мають скласти свої повноваження. Натомість мають присягнути і приступити до виконання депутатських повноважень новообрані депутати Нижньосірогозької селищної територіальної громади.
Пологове відділення: сьогодення і перспективи
В пакеті медичних послуг, який Нижньосірогозька центральна районна лікарня уклала з НСЗУ, є така послуга, як медична допомога при пологах. Однак нині пологове відділення райлікарні тимчасово не функціонує. Цьому є кілька причин, зокрема, кадрових.
Так, після трагічної події — смерті породіллі та немовляти, лікар-гінеколог Тетяна Гладун написала заяву про звільнення з цієї посади. Зараз вона перебуває на адміністративній посаді. А кадрове питання з новим лікарем-гінекологом в процесі вирішення.
Однією з причин чому пологове відділення не функціонує також є той факт, що на сьогодні 70 відсотків лікарів знаходиться на самоізоляції у зв’язку з COVID-19. Зокрема, лікар-неонатолог Леонід Верещака — на лікарняному.
Та найбільшу загрозу функціонуванню пологового відділення становить фінансування. Адже для районної лікарні утримувати пологове не рентабельно. Коштів, передбачених за розрахунками Національної служби здоров’я України не вистачить для його належного функціонування.
— Розумію, що фінансування, яке передбачає НСЗУ на утримання пологового відділення Нижньосірогозької районної лікарні, недостатньо. Тож єдиний вихід у цій ситуації — виділяти для цього кошти з бюджету громади. А це орієнтовно 500-600 тисяч гривень, — зазначив новообраний голова Нижньосірогозької територіальної громади Дмитро Такаджи. — На сьогодні є чітке бачення розвитку Нижньосірогозького медичного закладу. Потрібно думати не лише про збереження лікарні, а й про її розвиток, оновлення обладнання, створення комфортних умов як для пацієнтів, так і лікарів. Чим більше в лікарні обслуговуватимуть людей, тим більше надходитиме коштів на її утримання від Національної служби охорони здоров’я України.
Дмитро Такаджи додав, що одним з вагомих факторів, який забезпечить належну життєдіяльність медичного закладу — є створення економічно сильної об’єднаної територіальні громади, куди перейде переважна більшість повноважень і ресурсів і, звичайно, певна відповідальність. Звідки перейдуть? Насамперед, з районного рівня.
