Нижньосірогозький район тривалий час зволікав з добровільним об’єднанням громад. Нині дві сільських ради — Вербівська і Дем’янівська прийняли рішення про об’єднання і чекають на проведення перших виборів, які мають відбутися в жовтні. Інші ради району — зайняли позицію очікування.
Нижні Сірогози.City зібрали аргументи “за” та “проти” створення об’єднаних територіальних громад
У грудні добігає кінця перший етап реформи децентралізації, який передбачає добровільне об’єднання громад. З 2020 року, як передбачено в плані нового етапу децентралізації, рішення про об’єднання громад вже прийматимуть на державному рівні. Ні уряд, ні мешканці міст та сіл не можуть безкінечно чекати, доки керівники усіх громад “дозріють до децентралізації”. Тож очільники сільських рад Нижньосірогозького району, представники органів виконавчої влади та херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування зібралися на минулому тижні за “круглим столом” в Нижньосірогозькій районній державній адміністрації.
Вони вкотре обговорити переваги та недоліки реформи з децентралізації, висловили аргументи “за” і “проти” об’єднання територіальних громад
Аргументи “за” наводили представники Центру розвитку місцевого самоврядування та Нижньосірогозької райдержадміністрації, а “проти” — сільські голови району.
Аргументи “ЗА”
Павло ПАВЛОВ, голова Нижньосірогозької районної державної адміністрації
— Якщо до кінця 2019 року громади об’єднаються добровільно — вони протягом 5 років отримуватимуть інфраструктурну субвенцію від Кабміну (Нагадаємо, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій). Якщо ні — вони це право втрачають. Подивіться на наших сусідів іванівців, які об’єдналися в минулому році. За кошти цієї субвенції вони провели ремонти освітніх закладів, придбали мікроавтобус, обладнання і техніку для ремонту доріг. Досвід показує, що спроможним громадам господарювати легше, адже об’єднуються і гроші, і людські ресурси.
Що б скептики реформи місцевого самоврядування не говорили, але результати фінансової децентралізації свідчать - реформа рухається в правильному напрямку.
Наявність достатніх ресурсів у місцевих бюджетах є індикатором того, що територіальна громада має можливість надавати більш якісні та більш різноманітні послуги своїм жителям. А також реалізовувати соціальні та інфраструктурні проекти, створювати умови для розвитку підприємництва та залучення інвестицій. Зокрема, розробляти програми місцевого розвитку і фінансувати інші заходи для всебічного покращення умов проживання жителів громади.
Реформа децентралізації сприяє якісному покращенню життєвого середовища для мешканців громад, створенню реальних умов для всебічного розвитку територій та людських ресурсів, формування засад дієвого місцевого самоврядування.
Зауважу, що практично вся Європа живе за таким устроєм, який ми нині впроваджуємо.
Оксана СІЛЮКОВА, директор Херсонського відокремленого підрозділу установи “Центр розвитку місцевого самоврядування”
— Мені не раз говорили про те, що Херсонщина фактично не підпадає під критерії формування спроможних ОТГ, які прописані в Законі України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. У нас дуже великі відстані між населеними пунктами, мала кількість населення, незадовільний стан доріг та інше. Тому Кабмін врахував специфіку нашої області і дозволив створювати невеликі громади.
Як показав час, саме такі громади в області демонструють серйозні зрушення в розвитку. Тут ми можемо говорити про те, що дуже важлива кандидатура лідера і його команди, які розробили і втілюють в життя стратегічний план розвитку ОТГ. До прикладу — Музиківська об’єднана територіальна громада (Білозерський район) з населенням 3700 осіб. Ця ОТГ в 5 разів збільшила дохідну частину бюджету, спрямувавши його на розвиток громади.
Леонід ЖОВТИЛО, радник з децентралізації Херсонського відокремленого підрозділу установи “Центр розвитку місцевого самоврядування”
— Головним і найбільш очікуваним для усіх, хто впроваджує реформу, є законопроект ”Про засади адміністративно-територіального устрою України”. Експерти називають цей законопроект “декомунізацією українського законодавства у частині адміністративно-територіального устрою”. Коли законопроект нарешті приймуть, чинність втратить указ президії Верховної Ради УРСР від 1981 року. Саме цей архаїчний указ досі регулює порядок формування адмінтерустрою в Україні. Тому прийняти новий документ, який би враховував реалії сучасного устрою країни, треба було вже дуже давно.
Проект закону не змінює адміністративно-територіального устрою країни, але він встановлює чіткий і сучасний порядок його формування у майбутньому: правила, компетенції, терміни, систему врядування на всіх рівнях — громад, районів, регіонів.
Аргументи “ПРОТИ”
Євген БІЛИЙ, Новоолександрівський сільський голова
— Навіщо ламати те, що працює. Згоден, що потрібно зменшити видатки на утримання деяких установ і організацій, забрати низку функції у райдержадміністрацій і передати їх сільським радам. Можливо варто оптимізувати соціальну сферу. До прикладу, — об’єднати дитячий садок і школу в навчально-виховний комплекс. За рахунок цього зекономимо кошти на утриманні адміністративного апарату. А через 1-2 роки країна вийде з кризи і все стане на свої місця.
Держава в нас може нічого не питати і проводити реформи, про які люди не просять. Але давайте не будемо забувати, що попередній президент втратив владу через те, що люди не підтримали саме його внутрішню політику. Люди пішли за новим президентом тому, що не підтримали внутрішню політику попереднього президента.
На сьогодні нам розповідають, що в 2020 році приймуть Закон ”Про засади адміністративно-територіального устрою України”. Але не факт, що його підтримають парламентарі 9-го скликання.
Про яку децентралізацію може йти мова, якщо шляхом об’єднання зменшується кількість сільських і селищних рад. Не секрет, що меншою кількістю структур легше керувати і легше їх контролювати. Тож задекларована децентралізація влади насправді більше стала схожа на централізацію.
До того ж людей обмежують у правах. Поясню як саме.
По-перше: у кожній сільській раді обирають місцевих депутатів (в нашому районі від 12 до 18), які приймають рішення з усіх нагальних питань свого населеного пункту. У разі створення ОТГ від кожного села до складу виконкому увійде хіба що по 1 представнику.
По-друге: в Конституції України вказано, що у нас всі мають рівні права і можливості. Однак чомусь лише ОТГ отримують державні преференції, а сільські та селищні ради — залишилися “за бортом”. Та навіть за умови отримання ОТГ державної підтримки, сільські ради нашого району живуть краще, ніж об’єднані територіальні громади в сусідніх районах.
Ще зауважу, що чим більше централізована держава, тим більша вона корумпована. В нашій країні проблема не з адміністративно-територіальним устроєм, а з корупцією.
Геннадій ЗДАНОВСЬКИЙ, Братський сільський голова
— Навіщо бігти попереду поїзда і поспішати з об’єднанням. Нехай держава прийме Закон “Про засади адміністративно-територіального устрою України”, тоді ми об’єднаємося. Ви мотивуєте сільські ради до об’єднання тим, що обіцяєте нашим селам краще життя. А краще в нас вже було.
Треба повернути сільським радам повноваження з земельних питань. Створити в селах робочі місця. Всіх підприємців змусити працювати в єдиному законодавчому полі. За таких умов не потрібно буде вносити зміни до Конституції і інших законів, а у села буде можливість не тільки вижити, а й домогтися суттєвого покращення життя населення та розвитку територій.
Нагадаю, що землі сільських рад поділяють на землі в межах та поза межами населеного пункту. Розпорядником землі за межами населеного пункту є той, хто “торгує” нею, при цьому місцева громада жодним чином не впливає на жодний процес розподілу таких земель чи контролю за їх використанням. Повноваження розпоряджатися землями, які знаходяться поза межами населеного пункту, необхідно негайно передати органам місцевого самоврядування як сіл так і районів. Тобто, повернути статтю 122 Земельного кодексу України в той стан, який був в 2002 році.
Євген ВАСИЛЬЧЕНКО, Першопокровський сільський голова
— Мене турбує питання щодо наближення послуг населенню в об’єднаній територіальній громаді. Це більше схоже на гру слів. Адже послуги не наближаються до населення, а віддаляються. Наприклад зараз жителів Першопокровки отримують чимало адміністративних послуг в Першопокровській сільській раді, окремі послуги — в райцентрі. При створенні об’єднаної територіальної громади всі без винятку адміністративні послуги їм надаватимуть в центрі громади. Тож першопокровчанам потрібно буде їхати за 25 кілометрів до центру громади — Нижніх Сірогоз, аби там отримати довідку. До того ж паперообіг у нас з роками лише зростає, а не зменшується.
Ще такий момент, як місцеві податки і збори, які отримує сільська рада, і які потім вкладає в розвиток інфраструктуру свого населеного пункту. Де гарантії, що після об’єднання податки розподілятимуться пропорційно між усіма населеними пунктами об’єднаної громади? Досвід сусідніх ОТГ показує, що значні кошти вкладаються в розвиток інфраструктури центру громади, решта населених пунктів фінансуються за залишковим принципом.
P.S. Бути чи не бути об’єднаній територіальній громаді в Нижньосірогозькому районі вирішувати все ж таки жителям району. Тож обговорення щодо створення ОТГ на Сірогозщині триває.
